Комісія знайшла в дисертації Дроздовського 64% плагіату

Монографія Дмитра Дроздовського «Множинність реальності в англійському постпостмодерністському романі (філософська проблематика, жанри, наративні стратегії)», яку було подано на здобуття ступеня доктора філологічних наук, містить 64% плагіату. Такого висновку дійшла спеціальна комісія, повідомляється на сайті Інституту літератури.

Висновок було представлено на засіданні вченої ради Інституту 13 листопада.

До складу комісії увійшли:

• докторка філологічних наук Тетяна Рязанцева (голова)
• кандидат філологічних наук Дмитро Єсипенко
• доктор філологічних наук, професор Павло Михед
• докторка філологічних наук, професорка Наталя Овчаренко
• кандидат філологічних наук Олесь Федорук.

До роботи комісії залучили експертів:

• доктора філологічних наук Олександра Бороня
• членкиню-кореспондентку, докторку філологічних наук, професорку Тамару Гундорову
• кандидата філологічних наук, доцента Михайла Назаренка (КНУ ім. Т. Шевченка),
• докторку філологічних наук, професорку Наталю Торкут (Запорізький національний університет).

Комісія, розглянувши текст монографії та порівняльні таблиці запозичень у монографії Дмитра Дроздовського, дійшла такого висновку: монографія «Множинність реальності в англійському постпостмодерністському романі (філософська проблематика, жанри, наративні стратегії)» містить грубе порушення академічної доброчесності, що проявилося в академічному плагіаті.

З наукових текстів більш ніж 20 авторів, переважно англомовних, іспаномовних, частково російськомовних, шляхом прямого або перефразованого перекладу майже повністю списано/відтворено такі підрозділи монографії:

1.1. Теоретичні експлікації постпостмодернізму. Метамодернізм як напрям культури поч. ХХІ ст.

1.3. Межа «постмодернізм-постпостмодернізм» у літературі 1980–1990-х рр.: феноменологічні проблеми й наративні стратегії роману.

2.1. Ніцшеанський дискурс постпостмодернізму: концепція «волі до влади».

2.2. Критика колоніалізму та капіталізму в романі «Хмарний атлас» Девіда Мітчелла.

2.4. Дискурс влади в романі «Субота».

2.5. Криза релігійних вірувань і дискурс науки у романах А. С. Баєтт.

2.6. Концепція соціальної нерівності в романі «Дитина у часі» Іена Мак’юена.

3.1. Концепція множинної реальності та множинності істин: досвід постпостомодернізму.

3.2. «Campus novel» Девіда Лоджа як роман перетинів «наукового» та гуманітарного знання.

4.2. Мовностильові стратегії у романі «Хмарний атлас».

4.4. «Дивний випадок із собакою вночі» Марка Геддона: наративні особливості «аутичного» роману.

Частково списано/відтворено такі частини:

Замість вступу.

1.2. Криза постмодернізму: стратегії експлікації постмодерністської чуттєвості в європейському літературному процесі 1960–1990-х рр.

1.4. Філософські орієнтири постпостмодернізму: досвід англійської літератури 1980–2010-х рр.

2.7. «Свій — Чужий — Інший»: імаґологічні проекції в романі «Омріяний край» Лілі Хайд.

Висновки.

Плагіат міститься на таких сторінках монографії: 23, 25-29, 34-71, 75-88, 90, 112-140, 154-193, 220-252, 282-294, 309-349, 355-356. Загалом списано/відтворено з текстів інших авторів 216 сторінок, або 64% тексту (без урахування бібліографії і додатків), стверджує комісія.

«Посилання в оригінальних статтях, з яких Д. І. Дроздовський переписав/ відтворив свій текст, теж значною мірою перейшли до монографії, тому бібліографічний перелік використаних джерел, що складається з 669 позицій, немає підстав уважати власною бібліографією автора монографії», – йдеться у висновку комісії.

«Розглянуті розділи не містять нової інформації і не є результатом самостійного аналізу, що могло б мати наукову цінність», – наголосили члени комісії.

Також виявили, що низка статей Дмитра Дроздовського, які є розділами монографії і які були опубліковані в різних виданнях, так само містять плагіат.

Відтак, з огляду на Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність» (статті 1, 6), Закон України «Про освіту» (стаття 42), «Рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо)», комісія рекомендувала:

• Розглянути на найближчому засіданні вченої ради Інституту літератури питання про академічний плагіат у монографії Дмитра Дроздовського. Повідомити Дроздовського про дату й час розгляду.
• Виступити на офіційному сайті Інституту літератури з декларацією про неприпустимість академічного плагіату.
• Визнати невиконання Дроздовським вимог докторантури, винести йому догану за академічну недоброчесність та провести позачергову атестацію з розглядом відповідності його наукової праці посаді наукового співробітника.
• Дирекції ознайомити співробітників Інституту літератури з Етичним кодексом вченого України, «Рекомендаціями Міністерства освіти і науки України щодо запобігання академічному плагіату та його виявлення в наукових роботах (авторефератах, дисертаціях, монографіях, наукових доповідях, статтях тощо)», «Розширеним глосарієм термінів та понять ст. 42 «Академічна доброчесність» Закону України «Про освіту»», розробленого в межах Проекту сприяння академічної доброчесності в Україні – SAIUP за підтримки Посольства США та рекомендованого МОН.
• Ініціювати створення при Відділенні літератури, мови та мистецтвознавства НАН України міжінститутської комісії з питань наукової етики та академічної доброчесності.
• Ввести пункт про сувору відповідальність за науковий плагіат у трудові договори (контракти) з науковими співробітниками та аспірантами/докторантами Інституту літератури.
• Зважаючи на те, що свою роботу Дмитро Дроздовський виконав в Інституті літературі, її схвалив відділ світової літератури і рекомендувала до друку вчена рада Інституту, посилити персональну відповідальність всіх співробітників Інституту за експертну оцінку, відгуки і рекомендації до друку.
• Анулювати рекомендацію монографії Дмитра Дроздовського до друку вченою радою Інституту літератури (протокол № 7 від 19 червня 2018 р.).
• Повідомити Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка, Міністерство освіти і науки України, редакцію журналу «Всесвіт» про висновок комісії і рішення вченої ради Інституту літератури.
• Оприлюднити рішення комісії на офіційному сайті Інституту.

Порівняльні таблиці з вказівкою на оригінальні джерела плагіату, висновки академічних експертів, коментарі авторів оригінальних статей можна переглянути за посиланням.

Нагадаємо, що літературознавця, кандидата філологічних наук, наукового співробітника Інституту літератури ім. Шевченка Дмитра Дроздовського звинуватили у плагіаті у вересні. 

Факт плагіату виявила докторка філологічних наук Тетяна Рязанцева на засіданні двох відділів в Інституті літератури, де планувалося рекомендувати книжку Дроздовського для захисту на докторську дисертацію.

Сам Дмитро називав це «технічними недоглядами».