Сергій Плохій. Козацький міф

Литвин Сергій. Симон Петлюра у боротьбі за самостійну Україну. – К. : Смолоскип, 2018. –  680 с. ISBN 978-617-7173-89-1 

Перед вами – комплексне дослідження життя і діяльності Голови Директорії і Головного Отамана військ Української Народної Республіки – Симона Петлюри.

Значний масив історичної літератури, мемуаристики, періодичних видань та раніше невідомих архівних матеріалів, залучений до цієї розвідки, дав змогу авторові ширше і повніше за попередніх дослідників представити максимально об’єктивні і підтверджені часом оцінки особистості С. Петлюри, яскравіше висвітлити його постать на тлі національно-визвольної боротьби українського народу 1917–1921 рр.

Усвідомлюючи, що постать С. Петлюри й дотепер залишається контроверсійною в історіографії та у сприйнятті суспільства, автор поставив собі за мету спростуватичисленні міфи та стереотипи і донести сучасникам і майбутнім поколінням правдиві свідчення. Полемічний характер викладу різних, часто суперечливих, поглядів на діяльність С. Петлюри робить це видання ціннішим, а висновки – переконливішими.

У книжці наведено багато цікавих фактів про тогочасні відносини України з Росією, Польщею, країнами Антанти, і схожості історичних паралелей із сьогоденням доводиться лише дивуватися.

Розраховано на всіх, хто цікавиться історією України.

У більшовицькій історіографії десятиріччями тривало «смакування» фактами розправи петлюрівців над арсенальцями […] Десятки свідчень доводять протилежне. Так,  окрема, П. Феденко пише: «Полонених арсенальців Петлюра не велів карати смертю, казав своїм козакам, що збаламучені ворожою пропагандою опам’ятаються» 323. Цей же факт заступництва Петлюри за полонених підтверджує у спогадах і В. Петрів: «Петлюра говорив, показуючи на юрбу: “Коли хочете розстріляти їх, то розстріляйте перш мене! Це ж робітники, які, може, й по несвідомості, спровоковані до повстання проти української влади робітників і селян; між ними, може, є чимало й несвідомих українців із тих працюючих, за яких ви ведете боротьбу, і ви їх хочете розстріляти? Я того не дозволю, першу кулю в мене!..”