Культура ведення читацьких щоденників: навіщо нам записувати свої думки про книги

Повномасштабна війна не зупинила книговидавничий ринок України: нині книжки активно створюють більш як 350 видавництв, і цьогоріч вони видали понад 15 тисяч назв. Збільшується й кількість книгарень: у жовтні 2023 року їх було 422, а вже в лютому 2024-го — 460. Не відстають і книжкові клуби, які діють по всій Україні й на будь-який смак: українськомовні, англомовні, онлайн, офлайн у кавʼярнях і бібліотеках. Є навіть такі, де навчають засад літературознавства. 

Отож варіантів, що і як читати та де і з ким обговорювати, багато. Однак, коли кількість книжок перетинає певну межу, навіть найдосвідченіший читач починає помічати, що деякі деталі, сюжетні повороти чи навіть імена персонажів пригадуються дедалі важче, а враження про книжку з часом перетворюються на емоційну пляму без чітких деталей. Тут приходять на поміч читацькі щоденники, які існують у найрізноманітніших форматах і виконують важливу функцію: дають змогу залишити собі після книжки дещо більше, ніж скороминущі емоції.

Щоби читання спонукало досліджувати світ, а враження від книг були завжди свіжими, програма з промоції читання «Текстура» спільно з Фундацією ЗМІН створила три особливих читацьких щоденники: для дітей, підлітків і дорослих. 

«Читомо» розповідає, як виникли читацькі щоденники та чому в них варто записувати свої думки про книги.

Від Сковороди до ери інтернету: чи змінилася роль читацького щоденника

Чи не вперше про потребу в читацькому щоденнику в 17 столітті заговорив чеський педагог-гуманіст Ян Коменський. У промові «Про вміле користування книжками — найпершими інструментами культури природних обдарувань» він наголосив, що вченими нас роблять не книжки, а цілеспрямована робота з ними. Тож основним у роботі з книгою він вважав уміння вибрати й записати з прочитаного найважливіше.

Про важливість фіксування власних міркувань щодо прочитаного говорив також філософ Григорій Сковорода. Він написав цілу серію праць — «Як робити нотатки», «Як робити короткі нотатки», «Історичні нотатки» та інші, — де наголошував, що прочитане слід зберігати «в серці», «в очах», «в голові», а гідне уваги — занотовувати й час від часу перечитувати.

Першообраз сучасних друкованих читацьких щоденників з’явився вже на початку 20 століття за ініціативи філолога Івана Огієнка. Це були посібники для домашнього і класного читання: «Зошит для літературного розбору й записування прочитаних книг», «Зошит для списування й розбору віршів і байок», «Зошит для записування прочитаних книг». Вони містили правила виразного читання, рекомендації щодо самостійної роботи з книгою, аналізу художніх творів, а також завдання різного рівня складності.

За радянських часів читацькі щоденники зʼявилися й у бібліотеках. У них кожен відвідувач позначав свої уподобання і враження від прочитаного. Водночас читачі вели й приватні записи. Наприклад, літературознавець Володимир Панченко пригадував, що в дитинстві мав зошит, де ще по-дитячому й наївно, але вже записував враження від книжок.

Читайте також: В архіві знайшли невідомі щоденники історика Якова Новицького. Про що вони?

Для чого сьогодні фіксувати прочитане 

Нині читацькі щоденники мають абсолютно різні втілення: це й звичайні блокноти, й оригінальні воркбуки, і просто онлайнові таблички. Та й використовують їх із різними цілями: як частину освітнього процесу, як нотатник для вражень та ідей чи просто як реєстр прочитаного. Культурна оглядачка Марія Бліндюк ділиться:

Читацький щоденник — корисна штука, тому що міксує дві важливі практики: занотовування й письмо від руки. Я вже багато років фіксую думки про побачене та прочитане, інакше вони губляться, і я наприкінці року не згадаю, що читалося на початку. Писання від руки ж сповільнює хід думок, дозволяє зупинитися у вирі сьогодення. Читацький щоденник може дати поштовх майбутньому джорналінгу, де ви рефлексуєте не тільки про книжку, а й про себе також.

У чому переваги щоденника «Текстури»

Спільно з Фундацією ЗМІН програма промоції читання «Текстура» створила унікальні читацькі щоденники для дітей, підлітків і дорослих. Вони допомагають фіксувати прочитане, а також містять інтерактивні завдання, чек-листи, челенджі, які можуть збагатити читацький досвід і спонукати до обговорень. Ярина Микитин, креативна менеджерка «Текстури» розповідає:

Зараз читання стає не лише особистою справою, а й способом підтримки та взаємодії, тому ми в «Текстурі» прагнемо зробити цей процес доступним і спільним.

«Читацькі щоденники — наш інструмент, який допомагає стимулювати вдумливе читання й об’єднувати людей довкола книжок. Щоденники універсальні та дають змогу фіксувати прочитане, надихають читати більше, а також сприяють спілкуванню: їх можна вести самостійно або разом із друзями», — продовжує Ярина Микитин.

Під час розробки щоденників команда використала досвід організації читацьких та книжкових клубів. Ілюстрації для проєкту створили Анастасія Мамонова та Богдана Давидюк.

«Читацькі щоденники фіксують наш досвід роботи за два роки: як ми аналізуємо книжки та взаємодіємо з аудиторією у клубах для дорослих, дітей і підлітків. Ми обрали цей формат, бо помітили, що для дітей і підлітків подібного продукту раніше не існувало, хоча до читання важливо заохочувати з раннього віку», — додає Ярина Микитин.

Дитячий щоденник для розвитку уяви

Усередині на дітей віком 6-8 років чекає простір для запису думок про книжки, інтерактивні завдання для тренування критичного мислення та уяви, а також списки з рекомендованою літературою.

Підлітковий щоденник для обговорень 

Юні читачі та читачки віком 10-14 років знайдуть тут місця для відгуків на книжки, різноманітні інтерактивні завдання, що спонукатимуть обговорювати прочитане й аналізувати власний розвиток крізь призму літературного досвіду, і, звісно, також переліки рекомендованих книжок.

Дорослий щоденник для досліджень літератури

Щоденник розпочинається із 12 запитань, які допоможуть вам прослідкувати власний прогрес та розвиток. Також всередині ви знайдете читацькі чек-листи, простір для відгуків, календар для планування читання, книжкові челенджі та інші інтерактивні завдання. А ще — книжкові рекомендації від команди «Текстури». 

Щоби ділитися враженнями від прочитаного й знаходити однодумців, долучайтеся до книжкового клубу «Текстура». Також слідкуйте за окремими читаннями для підлітків і дітей. Минулого року, щоби заохотити до читання, команда проєкту подарувала молодшим учасникам читацькі щоденники, а це 40 примірників підліткам і 60 — дітям. 

«З командою “Теплого міста” ми працюємо з 2023 року. Вбачаємо добру практику підтримки та масштабування впливу програми “Текстура”. Читацький щоденник — добра нагода попрацювати над практикою вдумливого читання, структурувати прочитане та зафіксувати на папері. Сподіваюся, що учасники читацьких клубів, а надалі й ширша зацікавлена аудиторія зможуть отримати цей досвід та нову звичку», — розповідає Дарина Шутяк, проєктна менеджерка Фундації ЗМІН.

Передзамовити читацькі щоденники вже можна за посиланням. Окрім замовлення безпосередньо для себе, команда запрошує також подарувати щоденник дитині з родинного дому, будинку сімейного типу чи інтернату. Для цього обирайте опцію «собі+благодійний».

Читайте також: adidas.ua та Читомо пропонують ідеальний спосіб проведення часу