І.Панасов. Леонід Каденюк

Повість “Ганс Брінкер, або Срібні ковзани” американської письменниці Мері Мейпс Додж (1831—1905) — це насамперед захоплива подорож до казкової Голландії, що постає країною чудових озер і каналів, вітряків і розкішних тюльпанів, цікавої історії та вікових традицій. У центрі оповіді діти — брат і сестра з бідної сім’ї, які допомагають матері в роботі й не завжди можуть ходити до школи. Але це їх не засмучує — вони мріють вилікувати хворого батька, перемогти у ковзанярських перегонах і здобути головний приз — срібні ковзани. Наполегливість, сила характеру й віра в добро допомагають їм здійснити свої мрії, а в читача створюється враження, що він якимось дивом побував у казці.

По всій Голландії не знайшлося б такого гордого та щасливого юнака, як Ганс Брінкер, коли наступного дня він стежив очима за сестрою, яка спритно каталася серед ковзанярів, що заполонили надвечір увесь канал. Добра Гільда подарувала їй теплу кофту, а тітонька Брінкер полагодила її порвані черевики. Розчервонівшись від задоволення й зовсім не зважаючи на здивовані погляди, спрямовані на неї, крихітка стрілою носилася туди-сюди, почуваючись так, немов блискучі леза в неї на ногах раптово перетворили всю землю на казкову країну. У її шляхетній душі невпинно звучало: «Ганс, милий добрий Ганс!»