Відбудеться зустріч із Любком Дерешем у межах проєкту «Майстри слова».

Автор читатиме уривки про кохання із власних творів, зокрема й неопублікованих, розповість про особливості літературного процесу в Україні, поділиться власним письменницьким досвідом та відповість на запитання модератора – Юлії Бережко-Камінської, і всіх охочих, які цього дня завітають до літературного музею.

Любко Дереш (повне ім’я – Любомир) — яскравий представник сучасної української постмодерної літератури. Він відомий не лише як прозаїк та есеїст, але і як лектор, куратор, розробник інноваційних підходів у творчості. Його порівнювали з Пєлєвіним і Ніцше, а то й серйозно вважали, що образ талановитого старшокласника вигадали якісь відомі літератори на кшталт Андруховича з Єшкілєвим, аби в такий спосіб оприлюднювати власні колективні твори.

Любко почав писати у 15-річному віці, бувши учнем Львівського фізико-математичного ліцею, і на сьогодні опублікував 10 романів.

За час навчання у Львівському національному університеті ім. І. Франка  видав три романи: «Поклоніння ящірці» (2002), «Архе» (2004), «Намір!» (2006) і слідом – «Трохи пітьми» (2007). Книжки зібрали велику читацьку аудиторію та викликали жваве обговорення у пресі.

Любко Дереш – активний учасник літературних форумів, фестивалів, семінарів і літшкіл, бере участь у культурних та інтелектуальних процесах країни. Зокрема, співпрацював з низкою інтелектуальних дискусійних клубів, таких як Київський дискусійний клуб дилетантів і «Foundation for future».

Письменник глибоко вивчає психологію творчості, зокрема досліджує тему екзистенційної кризи у творчих особистостей і способи виходу з неї, а також культурні та духовні традиції світу з метою розширення панівного уявлення про те, чим є людина. Є автором кількох лекційних курсів, зокрема, «Йога творчості», «Письменник і смерть», «Культурологія змінених станів свідомості». Щоліта в Карпатах Дереш проводить літературний ретрит, де поруч із навичками писання молоді автори знайомляться з практиками йоги і медитації, а також з індійськими епосами «Рамаяна» та «Махабгарата».

Творчість Дереша пронизана настроєм пошуку інтуїтивних, емоційних відповідей на запитання, чим є людське життя і людська істота. Вони підіймають тему розпаду і деградації людських стосунків, розвалу знань та етики в сучасному фраґментованому світі, шукають глибинних мотивів для збереження та відродження в собі одвічних людських вартостей.

Подія на фейсбуці

Читайте також: Любко Дереш про Харківську резиденцію, Сковороду і будинок «Слово»