Євген Гуцало. Лось

Лавренішина А. Дрімучий ліс / Анастасія Лавренішина ; іл. Надія Дойчева-Бут. – Київ : Фонтан казок, 2018. – 256 с : іл. – (Серія «Книжка про мене»). ISBN 978-617-7262-55-7

Уляна не знає, хто вона і якого роду. Змалечку, відколи себе пам’ятає, вона мешкає в моторошної рогатої чаклунки, яку називають просто Старою. Стара вважається в лісі найголовнішою, проте є такі закутки, в які Дрімучий ліс її не пускає. І ось одного разу стаються дивні речі: подруга зникає, перетворившись на дерево, а в ліс придибує чужий Сірий Вовк, за яким відмовляється ходити його тінь. Тоді Стара відправляє Уляну серед ночі в той закуток Дрімучого лісу, куди самій їй ходу нема, і вимагає, щоб Уляна принесла їй звідти Відьомську книгу…
Повість Анастасії Лавренішиної «Дрімучий ліс» — переможець конкурсу «Напишіть про мене книжку!», оголошеного видавництвом «Фонтан казок» з метою простимулювати українських письменників до створення книжок, у героях яких сучасні українські підлітки зможуть упізнати себе.

Вітри, що прокинулися з-під землі, поділили ліс на п’ять частин. У північній, найхолоднішій, з давніх-давен оселилося зло. У південній завжди було тепло. Східна межувала з пустищем. Західна впиралася в скелі. А всередині чаїлося серце Дрімучого лісу, його найгарніше, найвразливіше й найнебезпечніше місце.