німеччина

Матері загиблої доброволиці Савіти Ваґнер заборонили в’їзд до України перед презентацією її щоденника

17.11.2026

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

73-річній громадянці Німеччини Урсулі Ваґнер, матері загиблої на російсько-українській війні бойової медикині Савіти Діани Ваґнер, заборонили в’їзд до України на три роки. Жінка прямувала до Києва, щоб відвідати могилу доньки, а також планувала презентувати її фронтовий щоденник у Львові. Про це повідомляє Deutsche Welle (DW).

14 листопада Урсула Ваґнер їхала автобусом із Польщі до Києва. Після проходження паспортного контролю українські прикордонники повідомили їй про заборону на в’їзд. Жінці довелося забрати речі з автобуса й повернутися до польського кордону. «Це було як удар в обличчя, ніби я вдруге втратила Савіту, якщо я вже навіть не можу відвідати її могилу», — розповіла Ваґнер у коментарі DW.

 

У письмовому рішенні про відмову, яке отримала жінка, зазначено, що трирічну заборону на в’їзд запровадили на підставі доручення Державної міграційної служби України (ДМС). Причини такого рішення в документі не пояснили.

 

У Державній прикордонній службі України (ДПСУ) журналістам DW повідомили, що рішення про заборону в’їзду можуть ухвалювати різні державні органи, а прикордонники лише виконують відповідні доручення. Обставини ухвалення таких рішень відомству не повідомляють. За інформацією джерел DW у ДПСУ, однією з можливих причин заборони може бути несплачений штраф за порушення правил дорожнього руху. Урсула Ваґнер розповіла, що під час попереднього візиту в Україну її зупинили за перевищення швидкості. Тоді вона не змогла сплатити штраф у розмірі близько шести євро через несправний платіжний термінал, а згодом загубила постанову з реквізитами для оплати.

 

Чи пов’язана заборона саме з цим порушенням, наразі невідомо. Раніше жінка неодноразово відвідувала Україну й, за її словами, не мала проблем із перетином кордону. DW надіслала інформаційний запит до Державної міграційної служби щодо підстав рішення.

 

Урсула Ваґнер прямувала до Києва, де похована її єдина донька Савіта Діана Ваґнер. Рішення поховати військову в Україні родина ухвалила разом із її чоловіком Карлом Стенерудом, щоб вона залишилася поруч із побратимами.

 

Урсула Ваґнер і Карл Стенеруд

 

Савіта Діана Ваґнер

Під час цієї поїздки Урсула також планувала взяти участь у зустрічі зі студентами Львівського національного університету імені Івана Франка, де мали презентувати фронтовий щоденник її доньки. Книжка навесні 2026 року вийшла друком в Україні та Німеччині. Німецьке видання увійшло до списку бестселерів журналу Der Spiegel.

 

Українською книжку «Щоденник російсько-української війни (2022–2024)» опублікував видавець Олександр Савчук. У травні 2026 року Урсула Ваґнер презентувала її на Книжковому Арсеналі разом із видавцем Олександром Савчуком і Марком Віані. Ініціаторкою українського видання стала саме Урсула Ваґнер. У 2024 році вона познайомилася з представниками Олександра Савчука на Франкфуртській книжковій виставці й запропонувала опублікувати записи доньки.

 

«Завдяки премії від “Читомо” у 2024 році наше видавництво потрапило на Франкфуртський книжковий ярмарок, де ми познайомилися із Урсулою Ваґнер — мамою Савіти. “Ви маєте видати фронтові щоденники моє доньки!” — впевнено сказала Урсула. Щоденники виявилися вкрай цікавими і добре проілюстрованими. Савіта пояснює, чому вона вирішила приїхати до України, чому перебуває на “передку”, адже мала можливість обрати більш тилову “посаду”», — розповідав Олександр Савчук.

 

Над упорядкуванням книжки працювали Урсула Ваґнер, чоловік загиблої військової Карл Стенеруд та Олександр Савчук. Щоденники переклали з англійської Інґвар Мартін і Дайана Шелудкевич. В українському виданні зберегли оригінальні ілюстрації, створені Савітою.

 

У записах військова розповідає про рішення приїхати до України, волонтерську діяльність, службу на фронті, а також розмірковує про російсько-українську війну, відносини України із західними країнами та власну родинну історію.

 

Савіта Діана Ваґнер — німецька доброволиця, бойова медикиня батальйону «Карпатська Січ» імені Олега Куцина з позивним Snake. У березні 2022 року вона приїхала до України як волонтерка, а згодом долучилася до Збройних сил України. Спершу служила піхотинкою, пізніше стала бойовою медикинею.

 

31 січня 2024 року Савіта Ваґнер загинула поблизу Сватового на Луганщині внаслідок мінометного обстрілу, коли намагалася врятувати поранених побратимів. Її посмертно нагородили орденом «За мужність».

 

Як повідомлялося, у 2024 році вийшла друком поетична збірка полеглого військового Ігоря Мисяка.

 

Читайте також: Як працює «Книгоукриття». Видавець Савчук про захист від ворожої ідентичності

 

Фото: Mykola Berdnyk