журнали

Про що розповідає новий номер тримовного журналу «Радар»

17.11.2026

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Вийшов новий номер тримовного літературного журналу «Радар» (Radar) під назвою «Умови належності» (Warunki Przynależności). Про це повідомили на сайті журналу.

Новий номер присвятили питанням національної та культурної ідентичності, належності до спільнот і можливості самостійно визначати цю належність. Усі матеріали публікують українською, польською та німецькою мовами з паралельними перекладами.

 

«Що нас об’єднує як поляків, українців, німців, австрійців чи швейцарців? Чи належимо ми разом до чогось спільного? Що в цій належності ми обрали самі, а що просто випало на нашу долю? Чи вибороли ми цю належність, чи її нам нав’язали? Чи дає вона відчуття вкоріненості, а чи радше стала обтяжливим тягарем? Чи взагалі можемо ми обирати, до чого хотіли б належати? На яких умовах? Якою ціною?» — зазначає у вступному слові головний редактор журналу Павел Лижвінський.

 

Випуск присвятили спадщині Єжи Ґедройця — польського публіциста, засновника Літературного інституту та редактора журналу «Культура», який виходив у 1947–2000 роках у французькому містечку Мезон-Лаффіт поблизу Парижа. Після Другої світової війни видання стало майданчиком для незалежної літературної та інтелектуальної діяльності польських і українських авторів в умовах радянського панування в Центрально-Східній Європі.

 

У новому номері автори звертаються до спадщини паризької «Культури», розглядаючи її з польської, української та німецької перспектив. Зокрема, до випуску увійшла розмова українського письменника Юрія Завадського з польським автором Зємовітом Щереком про польсько-українські відносини, а також інтерв’ю Павела Лижвінського з Базилем Керським про Єжи Ґедройця, журнал «Культура» та польсько-німецькі відносини.

 

 

Окремий матеріал присвятили спадщині Ґедройця — співзасновник часопису Остап Сливинський поспілкувався з Катажиною Котинською, Іриною Старовойт і Феліксом Акерманном. У журналі також опублікували архівний лист Ґедройця до письменника Мар’яна Панковського.

 

Частина текстів нового номера переосмислює твори, які свого часу друкували на сторінках паризької «Культури». Серед них — «Поетичний трактат» української поетки Маріанни Кіяновської, написаний як діалог з однойменним твором польського поета Чеслава Мілоша. У передмові до твору Кіяновська пояснює, що почала працювати над ним улітку 2026 року під час перебування у краківській Віллі Деціуша. У поемі вона звертається до розвитку української поезії після здобуття незалежності, подій Революції  Гідності, російської окупації Криму та повномасштабного вторгнення росії в Україну. Твір складається з чотирьох частин, остання з яких має назву «Сонце України».

 

До номера також увійшли есей польського філософа Анджея Ледера про стан європейської спільноти та щоденники письменника Пйотра Сємйона, які продовжують традицію публікації щоденників у «Культурі». Серед інших публікацій — проза української письменниці Ірини Фінгерової, поезія німецького автора Дурса Ґрюнбайна та польської поетки Кристини Домбровської, тексти Маттіаса Бормута й есей української поетки Наталії Бельченко «Посвідка на проживання між свободою і пам’яттю».

 

Крім того, у випуску опублікували «Щоденники про війну» — тексти українських письменників, створені в межах однойменного проєкту Українського ПЕН у перші місяці повномасштабного російського вторгнення.

 

Новий номер «Радару» доступний онлайн.

 

 

«Радар» — міжнародний літературний журнал, що виходив німецькою, польською та українською мовами у 2010-2014 роках. Ідея «Радару» полягала в тому, щоб створити спільний простір діалогу для письменників із різних куточків Європи, які перебували на літературній резиденції на Віллі Деціус.

 

Інноваційна тримовна форма журналу була спрямована, зокрема, на представлення тристоронньої перспективи досвіду, спільного для поляків, німців та українців. Впродовж 2010-2014 вийшло 10 випусків журналу. Серед авторів: Сергій Жадан, Урсула Кірмаєр, Ігор Стокфішевський, Біргіт Бауер, Роберт Осташевський, Малгожата Бухалік, Ірина Чадаренко та інші. Архівні випуски «Радару» можна прочитати тут.

 

У 2025-му році журнал відновив роботу.

 

Як повідомлялося, у 2023 році вийшов спеціальний випуск, присвячений повномасштабній агресії росії в Україні та змінам, спровокованим нею.

 

Читайте також: Україна у фокусі: спецвипуски про нашу країну в іноземних виданнях

Фото: фейсбук-сторінка журналу