війна

Україна у фокусі: спецвипуски про нашу країну в іноземних виданнях

06.07.2022

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Упродовж понад 120 днів Україна не сходить зі шпальт провідних світових видань через повномасштабний напад росії. Журнали досліджують українську поезію, досвід війни для молоді, сучасну українську культуру, архітектуру та історію наукові видання готують спецвипуски з аналізом України з погляду соціології, економіки, політології чи PR. Гортайте добірку найцікавіших спецвипусків світових журналів і часописів, присвячених Україні.

Time

«Розповідаючи історії війни: Агонія України та Стійкість України»

 

Журнал Time 28 березня та 4 квітня випустив подвійний номер, присвячений Україні. Метою було висвітлити двосторонність повномасштабної війни — стійкість та агонію українського народу та України в цілому. 

 

У виданні також згадують про загибель американського журналіста Брента Рено під час висвітлення подій в Україні. 

 

Обкладинки номерів присвячені українським біженцям.

 

Time — щотижневий американський журнал зі штаб-квартирою у Нью-Йорку. Одне з найстаріших та найвпливовіших видань в США та світі, з щотижневим тиражем тільки в США близько 4 млн примірників.

Galaktika

№387

Угорський фантастичний часопис Galaktika присвятив червневий випуск № 387 творам зокрема українських фантастів.

 

Про журнал написав у своїй сторінці в інстаграмі письменник Макс Кідрук, чиє оповідання «Ближче всіх до полюса» увійшло в червневий номер. 

 

«Українською оповідання мало вийти в новій збірці від @babai.co.ua до цьогорічного книжкового Арсеналу. Але оскільки Головний Бабай наразі захищає країну зі зброєю в руках, робота над збіркою дещо сповільнилася», — зазначив він.

 

Назва оповідання — алюзія на книжку 𝘕𝘦𝘢𝘳𝘦𝘴𝘵 𝘵𝘩𝘦 𝘗𝘰𝘭𝘦 Роберта Пірі, американського полярника, який першим підкорив Північний полюс Землі. В оповідання Кідрука йдеться про Марс, тому Північний полюс у ньому марсіанський.

 

Серед інших авторів — Гергорі Бенфорд, Іштван Горват, Марія Галіна, Михайло Коцюбинський, Олексій Гедеонов, Олексій Жупанський, Володимир Аренєв.

 

Хоча 387 номер Galaktika вже можна придбати, про його вихід на сайті видання ще не сповістили.

 

Galaktika  — найстаріший і найвідоміший угорський фантастичний часопис. Заснований у 1972 році під опікою видавництва Móra під редакцією Петера Кучки. Спочатку виходив як літературна антологія з 4, а потім 6 номерами на рік, а з 1985 року як щомісячний журнал до весни 1995 року.  Часопис перезапустив у 2004 році Іштван Бургер після 9 років перерви. Наразі підтримка публікацій здійснюється Metropolis Media.

Charlie Hebdo

«Відповідайте на ракети сміхом»

У травні скандальний французький сатиричний журнал Charlie Hebdo присвятив спецвипуск Україні та розмістив у ньому роботи українських карикатуристів. 

 

Спецвипуск випускають під тезою «Відповідайте на ракети сміхом».

 

 Як зазначають у виданні, спецвипуск підготували з солідарності «з солідарності» з українськими колегами, які «продовжують робити свою справу» всупереч російському вторгненню.

 

Ці карикатури «очевидно безжальні до росіян, демонструють гумор, який не хоче здаватися перед лицем свавілля та терору», — наголошує у своїй заяві Charlie Hebdo.

 

Більшість розміщених карикатур взяті з виставки «Рускій військовий корабель, йди нахуй» одеської асоціації карикатуристів. Серед авторів — Юрій Журавель, Олег Гуцул, Олексій Кустовський та інші.

 

Charlie Hebdo — французька щотижнева сатирична газета, що публікує карикатури, репортажі, дискусії та анекдоти.

Adweek

«Українці про Україну»

У квітні американський маркетинговий журнал Adweek створив спеціальний випуск, присвячений Україні, під назвою «Українці про Україну». Видання цілковито створювали митці з України, які постраждали від повномасштабної війни. Відомо, що подібну ідею втілюють вперше за 43 існування журналу.

 

Над спецвипуском працювали понад 20 українців з усього світу.

 

«Цей випуск насичений проникливими нарисами, інтерв’ю та статтями про захопливе складне минуле України, її сміливу сучасну культуру та сподівання, з якими люди України очікують завтра», — ідеться на сайті журналу.

 

Головною редакторкою стала Ганна Руденко, журналістка українського дизайн-видання Telegraf.design.

 

Серед статей «Від редактора: Творчий опір України», «Як зрозуміти українську культуру та закохатися в неї», «Історія походження української креативної індустрії», «Баланс між війною та життям: як війна змінила життя українських митців», «Як українські креативники допомагають перемогти у війні та утримувати увагу світу» та інші.

 

Автор обкладинки — український ілюстратор Ваоне Інтересні Казкі (Володимир Манжос). Це перший його досвід у створенні обкладинок.

 

За словами Ганни Руденко, він «створює сюрреалістичні та метафоричні візуальні історії, поєднуючи естетику старих майстрів зі сміливим сучасним голосом».

 

Усі надходження від реклами в цьому випуску покриватимуть гонорари українців, які його створили, а решту — приблизно 75 000 доларів  — передадуть двом гуманітарним некомерційним організаціям: «Нова Україна» та Українсько-американській координаційній раді.

 

Частково переглянути спецвипуск журналу можна за посиланням

 

Adweek — щотижневе американське рекламне видання, яке вперше опублікували 1979 році. Теми журналу: творчість, відносини між клієнтом і агентством, глобальна реклама, облікові записи, і нові кампанії. За цей час він охопив кілька помітних зрушень у технологіях, включаючи кабельне телебачення, відхід від комісійних агентських зборів та інтернет.

DOCOMOMO Journal  

«Сучасний рух в Україні»

Міжнародний журнал про архітектуру та її збереження DOCOMOMO Journal планує спеціальний випуск «Сучасний рух в Україні». 

 

Спеціальний випуск у відкритому доступі буде присвячений будівлям і об’єктам сучасного архітектурного руху в Україні, щоб краще представити світовій спільноті його історію та розвиток, а також сучасний стан. У випуску опублікують лекції, есеї, інтерв’ю, новини, рецензії на книжки тощо. 

 

Можливі теми матеріалів: спадщина в небезпеці, проблеми збереження, технічні проблеми.

 

«У березні 2022 року DOCOMOMO International оприлюднила Заяву солідарності щодо України, щоб висловити нашу солідарність та активізувати нашу спільну діяльність з документації та консервації, пов’язаної з модерністською архітектурою та урбанізмом в Україні. DOCOMOMO Україна з моменту свого заснування разом з іншими науковцями та діячами документує та аналізує історію українського авангарду та модернізму. Нині ряд цих об’єктів вже знищено або серйозно пошкоджено, і загалом ця спадщина знаходиться під загрозою знищення внаслідок жорстокої агресії», — зазначили на сайті видання.

 

Організація Docomomo International повідомила, що вживатиме заходів щодо розробки плану документації, охорони та збереження сучасних об’єктів спадщини в Україні та закликала міжнародну спільноту приєднатися.

 

Docomomo International — неприбуткова організація, повна назва якої — Міжнародний комітет з документації та збереження будівель, об’єктів та мікрорайонів сучасного руху.

 

DOCOMOMO Journal  — міжнародний рецензований журнал Docomomo International із відкритим доступом, який з 1990 року двічі на рік надає підсумок останніх оригінальних досліджень щодо документації та збереження будівель, об’єктів і районів сучасного руху.

PROvoke Media

У партнерстві з Українською мережею комунікаційної підтримки (UCSN) інтернет-медіа про PR PRovoke Media створило спеціальне видання, щоб досліджувати поточну війну росі проти України через специфічні PR та комунікаційні лінзи.

 

Спеціальне видання є першою ініціативою такого роду за 23 роки існування медіа. 

 

У спеціальному виданні вісім статей, які досліджують вплив війни на індустрію PR, наслідки для PR-діяльності та кампаній, і найважливіші елементи війни, що стосуються людських інтересів. 

 

Весь контент, представлений у спеціальному виданні, має на меті допомогти професійним комунікаторам краще зрозуміти, як вони можуть допомогти припинити війну, підтримати українців в Україні та підтримати українську діаспору чи біженців.

 

Усі статті спецвипуску можна прочитати за посиланням.

 

PROvoke Media — інтернет-медіа про бізнес у сфері зв’язків з громадськістю, що створює звіти та аналіз тенденцій і проблем, а також висвітлює широкий спектр подій та нагород у галузі PR у всьому світі. Мета — підвищити статус дисципліни, довівши керівникам вищої ланки, що зв’язки з громадськістю є важливою функцією управління, яка може забезпечити надзвичайну цінність для бізнесу, узгоджуючи поведінку організації з очікуваннями її зацікавлених сторін, і демонструючи широкій громадськості, що зв’язки з громадськістю можуть і повинні  схиляти до більш відповідальної ділової практики.

New York Magazine 

Цьогорічний номер Yesteryear журналу New York Magazine розповідає про понад століття життя «Українського східного села» — одного з місць проживання української діаспори в Нью-Йорку.

 

Випуск складається зі статей «Світ був українським. Упертий і дивовижний анклав іммігрантів, що ховається на виду на Нижньому Іст-Сайді», «Історія громади в чотирьох будівлях. Ключові пам’ятки українського Іст-Віллідж», «Подорож по річці Борщ. Знову і знову, і знову поїдаю їжу моїх предків», «Що пам’ятають сусіди. Чотирнадцять спогадів про гарячий бджолиний віск, розвідку, контрабанду та воскресіння», «Підземна рок-історія Українського Народного Дому».

Крім того, у березневому номері журналу вийшла стаття «Шістнадцять днів в Україні», у якій українська молодь, народжена після відновлення незалежності України, розповідає про свій досвід повномасштабної війни. Стаття складається з 30 історій різних людей.

 

New York Magazine — американський світський щотижневий журнал з тиражем понад 400 000 екземплярів; описує ідеї, людей та культурні події, які «назавжди змінюють наш світ». Заснований в 1968 році під керівництвом Клею Фелькера та дизайнера Мілтона Глейзера.  

VerseVille 

«​Поезія з України»

Поетичний журнал VerseV​ille присвятив червневий випуск поетам і поеткам з України. 

 

«У вірші можливо все. Це безпечний простір, клітка для наших болів і страхів, бомбосховище, ковток повітря, коли ти німієш під громом вибухів.

 

У вірші можливо все. Якщо література існує для того, щоб впорядкувати світовий хаос, то поезія — це його найбільш згущена форма, товста, точна і добре запечатана. Ви берете шматочок реальності, будь то фізичний чи метафізичний, ви формулюєте його так, ніби його потрібно помістити в рамку, згортаєте його, кладете в пляшку і дозволяєте плавати на поверхні океану, поки він не досягне її випадковий адресат-читач. Поет або поетеса, яка стає свідком, прямим чи непрямим, зла; болю, страждання, втрати, страху чи війни стає, як зауважує Остап Сливинський у своєму нарисі, — ситом реальності, слів, щоб знайти з них правильні та надіслати повідомлення тим, хто під обстрілом, і решті світу», — зазначила редакторка цього випуску ​Ірина Вікирчак.

 

До номера увійшли вірші Дарини Гладун,  Ігоря Мітрова,  Ірини Мостепан (Мельник), Ірини Шувалової, Ії Ківи,  Лесика Панасюка,  Михайла Жаржайла,  Мирослава Лаюка,  Оксани Гаджій,  Олафа Клеменсена,  Олени Степаненко (Прилуцька), Ольги  Брагінян, Вікторії Амеліної,  Юлії  Мусаковської  та  Анети Камінської.

 

VerseV​ille — журнал, що впродовж 15 років публікує  вірші та пов’язані з поезією твори з усього світу. Став одним із найкращих поетичних журналів у світі, має одні знайвидатніших імен у сферах сучасної поезії у списку своїх авторів разом зі свіжимиголосами. Кожен номер частково редагується запрошеним редактором, а частковопостійним співробітником журналу. Окрім звичайних видань, VerseVille публікує інтерв’ю, есе, статті, переклади та дослідницькі роботи, пов’язані з поезією. 

Спецвипуски наукових журналів

Journal of Comparative Economics «Україна: війна, стійкість та майбутні події»

 

Економічний журнал Journal of Comparative Economics планує спеціальний випуск «Україна: війна, стійкість та майбутні події» на теми від економічної історії до політики та розвитку України. 

 

«Попри те, що цей спеціальний випуск зосереджений насамперед на вторгненні росії в Україну, ми вітаємо порівняльні документи, які стосуються пов’язаних питань, таких як розвиток східноєвропейських політичних та економічних інститутів, відновлення після великих конфліктів, а також добробут біженців і переміщених осіб», — зазначили на сайті видання.

 

Випуск стосуватиметься таких питань: Як відбулася ця війна? Чому глобальні безпекові та політичні інститути не змогли запобігти війні та мінімізувати збитки? Які глобальні наслідки війни, і яке політичне та економічне майбутнє регіону та політичних режимів у посткомуністичних суспільствах? Яка ціна війни? Яке коріння стійкості та опору України (історичні, культурні, політичні причини)?

 

До 1 листопада 2022 року охочі можуть надсилати статті на такі теми: 

 

  • Історична спадщина. Пострадянські перетворення та політика після Євромайдану;
  • Військова економіка в Україні;
  • Світова торгівля та сільське господарство;
  • Роль санкцій;
  • Післявоєнний розвиток;
  • Гуманітарна криза;
  • Культура та ідентичності.

 

Детальніше про умови подання статей можна почитати за посиланням.

 

Journal of Comparative Economics науковий журнал, що видають від імені Асоціації порівняльних економічних досліджень. Місія видання полягає в тому, щоб очолити нові напрямки досліджень у порівняльній економіці. Опрацьовує економічні теми Центральної Європи та  країн колишнього Радянського Союзу, має на меті розширити інтерес журналу до інших країн з ринковою економікою, що розвивається.

 

East European Politics and Societies 

 

Науковий журнал East European Politics and Societies зробив безкоштовний доступ до всіх раніше опублікованих статей різних років, пов’язаних з Україною, об’єднавши їх в один віртуальний спецвипуск «Революція в процесі? Безперервність та зміни в українській політиці».

 

До спецвипуску увійшли статті «Чому Україна не Росія: гегемоністська національна ідентичність і демократія в Росії та Україні», «Від Помаранчевої революції до Революції гідності: динаміка протестних дій в Україні», «Мовна політика в Україні: що люди хочуть, щоб держава робила», «Антирадянські партизани та українська пам’ять», «Регіональне розмаїття та розділені спогади в Україні: суперечливе минуле як виборчий ресурс, 2004-2010», «Структурні обмеження в українській політиці», «Останні зміни в українській судовій системі та вплив міжнародного та європейського права», «Моделі парламентського представництва та кар’єри в Україні: 1990-2007», «Виборчі маніпуляції та фальсифікації на парламентських виборах: приклад України» та «Росія та ЗМІ в Україні: випадок «м’якої сили»?». 

 

Прочитати їх можна за посиланням, опис кожної статті можна знайти тут. Над спецвипуском працювала доктор Джоанна Шостек, викладачка політичної комунікації університету Ґлазґо.

 

East European Politics and Societies рецензований науковий журнал, який висвітлює сферу політології, особливо стосовно міжнародних відносин Східної Європи; міжнародний міждисциплінарний журнал для дослідження критичних питань, пов’язаних зі Східною Європою. Він служить форумом для поточної роботи в галузі досліджень Східної Європи, включаючи порівняльний аналіз та теоретичні питання, що мають значення для інших сфер світу. До редакційної колегії входять видатні історики, історики культури, літературознавці, політологи, антропологи, суспільствознавці. Головні редактори журналу — Венді Брейсвелл та Кшиштоф Ясевич.

 

Regional Science Policy & Practice «Україна: геополітичні реалії та перспективи регіонального розвитку»

Науковий журнал Regional Science Policy & Practice (RSPP) планує спеціальний випуск «Україна: геополітичні реалії та перспективи регіонального розвитку». Він стосуватиметься нових політичних, економічних та суспільних перетворень в Україні, спрямованих на підвищення стабільності, безпеки та сталого розвитку всередині країни.

 

Спецвипуск має на меті об’єднати статті про теоретичні та емпіричні результати дослідження України з багатодисциплінарних точок зору економіки, управління, інституцій, культури/ідентичності/історії, міжнародних відносин, європейської інтеграції, безпеки людини, політології, суспільства та демократії, або екологічні проблеми та як пов’язати їх зі сталим розвитком та регіональним розвитком. Видання має на меті сприяти кращому розумінню геополітичних реалій та перспектив регіонального розвитку України, зосереджуючись на процесах, діяльності, зв’язках з різними акторами та політиками, які мають велике значення для вироблення політики на основі фактів.

 

Щоб надіслати рукопис, потрібно зареєструватися та подати свою роботу онлайн за адресою. Детальніше про умови, варіанти тем та термін подання статей можна почитати за посиланням.

 

Regional Science Policy & Practice — рецензований академічний журнал, який видає Wiley-Blackwell від імені Регіональної наукової асоціації International. Охоплює регіональні наукові теми з таких дисциплін, як планування, економіка, екологія, географія та державна політика.

 

European Societies «Розуміння українського суспільства до та після російського вторгнення»

Науковий соціологічний журнал European Societies планує спеціальний випуск «Розуміння українського суспільства до та після російського вторгнення». Його мета — покращити розуміння українського суспільства та причин і наслідків російського вторгнення в Європі.

 

Можливі теми статей і рукописів:

 

  • Громадянське суспільство;
  • ЗМІ;
  • Культура, цінності, соціальні норми;
  • Гендерна та інша рівність, гендерне насильство;
  • Гуманітарна криза та міграція;
  • Ідентичності;
  • Соціальна стратифікація та мобільність;
  • Наука, знання та інтелектуальна історія.

Термін подання статей — 31 липня 2022 року. Детальніше про умови можна прочитати за посиланням.

 

European Societies — науковий журнал, що публікує соціологічні дослідження з Європи або про неї. Це видання — флагман Європейської соціологічної асоціації та поділяє його цілі та завдання. European Societies сприяє плюралізму та відкритості в межах дисципліни соціології.

 

Europe-Asia Studies «Війна Росії проти України»

Науковий журнал Europe-Asia Studies зробив безкоштовний доступ до всіх раніше опублікованих статей різних років, пов’язаних з Україною, об’єднавши їх в три віртуальні спецвипуски під загальною назвою «Війна Росії проти України».

 

«Вторгнення росії в Україну та її трагічна спроба знищити Україну як державу і як націю привернули увагу провідних ЗМІ у всьому світі до деяких проблем, які наш журнал розглядає протягом понад 30 років. Багато наших авторів і численні члени редакційної комісії коментують війну, стаючи досить знайомими особами в міжнародних ЗМІ. Однак логіка швидкого аналізу може запропонувати лише часткове розуміння подій в Україні та їх зв’язку з усталеними процесами, які відбувалися на місцях протягом останніх трьох десятиліть. Як провідний журнал російських, східноєвропейських та євразійських досліджень, ми відіграємо певну роль у формуванні громадської дискусії щодо українського конфлікту», — зазначають на сайті видання.

 

Над створенням спецвипусків працювала професорка порівняльного дослідження демократії та авторитаризму Берлінського університету Гумбольдта Гвендолін Сассе, яка наголосила, що сьогодні академічні дослідження України, зокрема соціологічні, здебільшого віднесені до аморфної галузі східноєвропейських студій, а не до основних дискусій у політології, соціології тощо. 

 

«Прикро усвідомлювати те, що багато відділів, журналів та окремих науковців вважали Україну недостатньо важливою як для поля спілкування. Ширші політичні та громадські дебати віддзеркалювали цей системний брак знань про динамічну державу та суспільство та численні дослідницькі питання, які вони породжували. У цей конкретний момент часу привернути увагу принаймні до частини цієї загальноприйнятої науки про Україну є необхідним, але майже нездійсненним завданням, враховуючи багату та багатодисциплінарну науку, яка була опублікована в Europe-Asia Studies», — додала вона.

 

Віртуальні спецвипуски журналу можна прочитати за посиланням.

 

Спецвипуски вийшли за підтримки університету Ґлазґо.

 

Europe-Asia Studies — головний науковий журнал у світі, який зосереджується на історії та поточних політичних, соціальних та економічних справах країн колишнього «комуністичного блоку» Радянського Союзу, Східної Європи та Азії. Водночас журнал досліджує економічну, політичну та соціальну трансформацію цих країн та зміну характеру їхніх відносин з рештою Європи та Азії.