Мовна омбудсменка: пропозиція заборонити російськомовні версії сайтів — симптом глибокого болю суспільства

Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська прокоментувала петицію щодо заборони російськомовні версії сайтів та додала, що правовий механізм для запровадження такої заборони наразі відсутній. Про це вона зазначила у коментарі для Інтерфакс-Україна.

«Треба сказати, що ця дискусія довкола петиції, яка вимагає повної заборони російськомовних версій сайтів, — це свідчення або симптом нашого глибокого болю, яким хворіє наше суспільство. Українці втомилися від цієї тіні колоніальної мови в публічному просторі, прагнуть очистити цифрове середовище і хочуть бачити онлайн ту Україну, за яку щодня борються наші захисники. Ці почуття не можна ігнорувати, вони справедливі», — поділилася мовна омбудсменка.

За словами Івановської, держава повинна керуватися не емоціями, а чинним законодавством. Наразі вимога, викладена у петиції, суперечить 27 статті закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної», яка допускає інші мовні версії сайтів за умови, що українська є основною.

«Закон не уповноважує державу забороняти мови на приватних вебресурсах. Як тільки ми переходимо цю межу пріоритету і рухаємося в бік повної заборони, ми порушуємо конституційні гарантії. І як наслідок відкриваємо двері для міжнародних скарг. І даємо нашому опоненту, нашому ворогові зручний привід звинувачувати Україну у мовних репресіях», — додала вона.

На пропозицію внести до мовного закону норму, яка б дозволяла існування інших мовних версій сайту, крім російської, уповноважена відповіла, що це питання потребує доопрацювання. За її словами, це залежить від можливості внести відповідну правку до чинного закону — наразі ж правового механізму для заборони немає.

Як повідомлялося, мовний активіст Олександр Леоненко створив петицію щодо заборони російськомовних версій сайтів в Україні — вона набрала необхідні 25 тисяч підписів.

Нагадаємо, російська й неіснуюча «молдавська» мова в Україні більше не захищена Європейською хартією мов — натомість відтепер Хартія застосовуватиметься також до урумської, румейської, ромської, чеської, кримчацької, караїмської мов та їдишу.