На Лейпцизькій книжковій виставці зафіксували рекорд відвідувачів

За 4 дні Лейпцизьку книжкову виставку в Німеччині відвідало 296 тисяч людей, що більше, ніж у 2024 році. Про це повідомили на сайті виставки.

У 5 павільйонах свої книжки та проєкти представили 2 040 учасників із 45 країн. Загалом за час події відбулося 2800 заходів. Виставка традиційно відбулася разом із Manga-Comic-Con, а спеціальним гостем цього року стала Норвегія з фокусною темою «Мрія навесні» (Traum im Frühling).

Майже 50 норвезьких письменників представили свої книжки на 75 заходах. «Ми в захваті від надзвичайного ентузіазму, з яким публіка, особливо молодь, цікавиться читанням і соціальними темами. Цей ярмарок ми запам’ятаємо як справжнє свято літератури», — зазначив директор виставки Мартін Бюль-Вагнер.

«Приголомшливо бачити, як книги об’єднують людей. Лейпцизький книжковий ярмарок відіграє центральну роль у культурному житті Німеччини, порушуючи важливі питання сучасності, наприклад про штучний інтелект», — наголосила директорка Астрід Бьоміш.

Серед нових ініціатив виставки — платформи Audio World, Human & AI Forum і Blogger Room BL:OOM, які стали місцем жвавих дискусій про авдіокнижки, подкасти й вплив штучного інтелекту на суспільство.

У 2026 році подія відбудеться з 19 по 22 березня.

Окрім того, Український інститут книги також підбив підсумки перебування на виставці.

Україна була представлена національним стендом, організованим Українським інститутом книги. Свої видання на ньому представили 8 видавництв:

• «Час майстрів»;
• «Ранок»;
• «Час Змін Інформ»;
• «Білка»;
• Probooks;
• видавничий дім «АДЕФ-Україна»;
• німецько-український журнал Gel[:b]lau;
• українська культурно-освітня організація Oseredok Leipzig e.V.

Також на стенді представили українські книжки в німецькому та англійському перекладі та книжки німецькою про Україну – всього 125 назв. Найбільше читачі цікавилися книжками Павла Казаріна, Максима Буткевича та Вікторії Амеліної.

«Мені здається, що ярмарки чудово підходять для багатосторонньої роботи: вони дозволяють орієнтуватися на різноманітні теми та слухачів, які цікавляться Україною. Важливо правильно керувати програмою, враховуючи як німецький, так і український контекст, підбираючи для німецької аудиторії ті теми, які їй цікаві. Не менш важливим є актуалізація історичних тем та їх інтеграція з урахуванням німецького контексту. Адже пересічний німецький читач досі не має достатніх знань та уявлення про Україну, оскільки його сприйняття формується переважно через медіа, а не через літературу. Українська література в Німеччині ще не отримала належного визнання, а перекладів її творів значно менше, ніж, наприклад, польської. Саме тому важливо пропонувати концептуально цікаві для німців проекти, не втрачаючи при цьому власної тематики та актуальності», – розповіла співорганізаторка програми Катерина Стецевич.

У межах програми відбулося 27 подій – презентації книжок і дискусії. Серед спікерів були письменниці Оксана Забужко, Тамара Горіха Зерня, Ірина Цілик, Галина Петросаняк, журналісти Максим Буткевич, Павло Казарін, Станіслав Асєєв, мисткиня Лада Наконечна, арткритикиня Катерина Ботанова та інші. Під час дискусій порушувалися питання свободи, майбутнього журналістики, досвіду полону, сучасності та історії Криму. Відбулась презентація німецьких перекладів книжок «Доця» Тамари Горіха-Зерня, видання «Мустафа Джемілєв. Незламний», «Дикий Захід Східної Європи» Павла Казаріна.

«Головна проблема України довгий час полягала в тому, що, коли Європа дивилася на Схід, її погляд проходив крізь Україну і впирався безпосередньо в Москву. Східна Європа часто зводилася до російської культури, російської літератури та російських контекстів. Останні три роки Європа поступово звикає дивитися на Україну як на окремий культурний та політичний суб’єкт. Але наскільки успішним буде цей процес, великою мірою залежить від самих українців. Наше завдання — зробити так, щоб нас бачили, чули, читали, щоб нами цікавилися. Саме тому присутність українських контекстів на міжнародних подіях має надзвичайно важливе значення», – зазначив учасник програми журналіст та військовий Павло Казарін.

Окремі стенди на Лейпцизькому книжковому ярмарку мали також музейний комплекс «Мистецький арсенал» і поетичний фестиваль Meridian Czernowitz.

Як повідомлялося, Лейпцизьку книжкову премію європейського порозуміння 2025 року присудили білоруському письменнику Альгерду Бахаревичу.

Читайте також: Лейпцизький книжковий ярмарок: як Україні говорити з німцями про війну

Чільне фото: сайт виставки

Фото: фейсбук-сторінка виставки, сайт УІК