Найбільше падіння з часів незалежності: що відбувається з книжковим ринком

9 липня Кабінет міністрів України погодив виділення 1 млрд гривень на фінансування культурної сфери. За кілька днів — 13 липня — президент України підписав закон, що регулює надання грантів через Інститут книги. На ці гранти виділять 150 млн гривень. Такі рішення влади можна було б вважати перемогою культурної спільноти, якби не одне «але».

Від початку карантину пройшло 4 місяці. За цей час «непріоритетний» для влади книжковий ринок просів у назвах і накладах та втратив фахівців і гравців. Олександр Афонін, президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, називає ситуацію катастрофічною, посилаючись на останні дані від Книжкової палати й опитуваннями видавців.

Нагадаємо, що точних статистичних даних про стан українського книжкового ринку немає. Статистика Книжкової палати ніколи не була достовірною на 100 %, тому можемо лише  приблизно оцінити падіння ринку в назвах і накладах — про падіння обсягів ринку офіційної інформації немає.

Попри всі ці складнощі, ми проаналізували наявні статистичні дані про український книжковий ринок і порівняли їх із даними від іноземних інституцій. Чи справді падіння ринку є катастрофічним? Якщо так, то що це — загальносвітова криза чи вина українська влади? Як уряд планує допомагати ринку й чи планує взагалі? Відповідаємо на ці та інші не менш важливі запитання.

Назви й наклади: 2020 vs 2019

Книжкова палата

На початку липня Книжкова палата опублікувала дані випуску книжок та буклетів у першому півріччі 2020 року. Згідно з ними, випуск за 6 місяців 2020 в порівнянні з минулим роком склав 13,9 % за накладами і 35,7 % за назвами. Водночас падіння за назвами українською мовою менше, ніж російською (62,7 % проти 72,5 %), але за накладами — майже однакове (86,2 % проти 86,3 %).

Олександр Афонін розповідає, що похибка даних Книжкової палати за перше півріччя 2020 року, швидше за все, лежить в межах 8-15%: «Щорічно якісь видавці надсилають не всі обов’язкові примірники, якісь – надсилають невчасно. Тому – і, думаю, працівники Книжкової палати з цим погодяться – похибка завжди становить 8-10%. Але похибка, яка повторюється, стає статистикою, а за нею можна простежити динаміку і тенденції ринку. Щодо даних Книжкової палати за перше півріччя 2020 року, то, у зв’язку з карантином, частка видавців, які не встигли надіслати свої обов’язкові примірники, може сягнути і 15% від уже оприлюднених Книжковою палатою показників. Однак навіть це “доповнення” суттєво не змінить картини страшного падіння виробництва книжок, подібного якому не було за всі роки незалежності України».

Ірина Батуревич, очільниця аналітичного відділу Інституту книги, вважає, що більш точну ситуацію на ринку можуть свідчити також і показники друкарень: «Я б не орієнтувалася на показники Книжкової палати, поки не існує каталогу «Книжки на ринку»* та поки нема ніякої відповідальності за невчасне надсилання обов’язкових примірників. Проте наголошую, що будувати статистику на факті такого надсилання є неефективним і ніде в розвинених країнах не застосовується. Я б орієнтувалася на показники друкарень, які засвідчують 50 % падіння середніх накладів і значне скорочення виготовлення книжкової продукції з твердою обкладинкою. Хто друкував 800 тис. на місяць, нині створюють 500 тис., ті, хто працював на потужностях 700 тис. книжок, нині видають 300 тис. Звісно, друкарні, як бачите, по-різному переживають цю кризу, проте це — усе ще рух за інерцією й певна частка держзамовлення. Для глибшого розуміння ситуації потрібне маркетингове дослідження ринку».

В Інституті книги мають на меті провести таке дослідження і мати його результати наприкінці року. «Але сьогодні найоперативнішим способом залишається опитування, яке і провела УАВК», — додає Ірина Батуревич.

* «Книжки на ринку» — проєкт Українського інституту книги, що представлятиме акутальний каталог книжкових новинок в режимі реального часу. Аналогічні каталоги існують і в інших країнах («Books in Print»).

Опитування УАВК

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів станом на липень провела три анкетування видавців щодо їхньої діяльності в умовах карантину. Останнє опитування, проведене на початку липня, показало, що в першому півріччі 2020 року в порівнянні з першим півріччям 2019 року:

Такі показники падіння ринку менші, ніж за статистикою Книжкової палати. Але вони також не є на 100 % репрезентативними. Як зазначають на Facebook-сторінці Асоціації, чимало видавців проігнорували анкетування, а деякі надали некоректні відповіді на запитання. Проте, як розповідає президент Олександр Афонін, у цьому опитуванні взяли участь саме ті видавці, які формують ринок (всього анкети заповнило 61 видавництво зі 136, що входять до Асоціації, за даними УІК активними на ринку можна вважати близько 400 видавництв). На його думку, цього достатньо для того, щоб зрозуміти, як буде розвиватися ринок.

«Важко проводити будь-який аналіз ринку, коли самі його учасники не демонструють зацікавленості в отриманні такої інформації. Це є ще одним свідченням вкрай низького рівня розвитку вітчизняної книжкової справи в порівнянні з європейськими країнами, де щорічний ретельний аналіз стану книжкового ринку, його здобутків і втрат є предметом пильної уваги як із боку самих видавців, так і влади», — зазначає Олександр Афонін.

* За УАВК, мікровидавництво – 5 працівників або ФОП, мале – до 20 працівників, середнє – до 100, велике – понад 100 працівників.

Закордонний досвід

В Італії, за даними Асоціації італійських видавництв (AIE: Associazione Italiana Editori), малі й середні видавці у квітні надрукували на 35 % менше назв, ніж у березні. Віцепрезидент Асоціації Diego Guida передбачає, що до кінця 2020 року сукупне падіння в назвах у порівнянні з 2019 роком складе 32 % (це 21 тис. назв).

Продажі

Опитування УАВК

Згідно з опитуванням Асоціації, від початку карантину до 20 квітня видавництва недоотримали за відвантажену продукцію 70 % платежів, а середня сума прямих збитків сягнула майже 1 млн гривень на кожне видавництво.

Опитування, яке Асоціація провела в середині травня, показало, що 59 % видавців оцінюють рівень падіння продажів упродовж квітня — травня як катастрофічний і 37% — як «середній».

Липневе анкетування дало більш точні дані. Відповідно до нього, видавництва в першому півріччі 2020 від усіх видів продажу отримали на 48 % менше коштів, ніж у першому півріччі 2019 року. Єдиним позитивом Асоціація називає те, що впродовж 6 місяців 2020 року обсяги продажів через онлайнові сервіси в середньому зросли на понад 120 %, а частка продажів через онлайнові ресурси від загальної суми надходжень зросла з 20 % до 33 % у першому півріччі 2020 в порівнянні з першим півріччям 2019 року.

Проблема цих даних у тому, що за ними неможливо відстежити щомісячну динаміку й тим паче сукупні фінансові втрати ринку. Зрозуміти наскільки скоротилися обсяги ринку, який у 2019 році експерти оцінили у 80–100 млн євро, швидше за все, зможемо аж наприкінці року після маркетингового дослідження Інституту книги. Натомість деякі країни вже мають такі дані.

Закордонний досвід

За даними Асоціації італійських видавництв, за січень-квітень 2020 року книжковий ринок Італії втратив приблизно 134 мільйони євро (це більше, ніж весь український ринок!) і 8 мільйонів примірників книжок. 72 % малих та середніх італійських видавців оцінюють свої збитки в березні в понад 30 %, 56 % втратили понад 50 %, 29 % — понад 70 %. Частково втрати через закриття книжкових магазинів вдалося компенсувати завдяки онлайновим продажам і електронним книжкам. Проте на понад 40 % зросли продажі 1) в інтернет-магазинах лише для 2 % видавців; 2) електронних книжок — лише для 14 %; 3) продажі на вебсайтах видавництв — лише для 16 %.

Зростання онлайнових продажів та продажів електронних книжок не може повністю компенсувати втрати через закриття книгарень. Так, у квітні в Канаді сукупні продажі книжок, враховуючи онлайнові продажі, впали на 65,3 %, за даними Gaspard. А в Данії квітневе опитування Асоціації видавців (Danske Forlag) показало, що 80 % видавців змогли продажем електронних книжок компенсувати зменшення продажів друкованих лише до 20 %.

У Німеччині, за даними Bundesverband, у травні книжковий ринок почав повертатися до показників 2019 року. Так, у березні обсяги продажів впали на 20,2 % у порівнянні з березнем 2019 року, а у квітні — на 33 %. Проте вже в травні різниця становила лише 2,2 %, а в червні показники перевершили тогорічні на 12,3 %.

Червень став першим місяцем від початку карантину, у якому продажі книжок на німецькому ринку зросли в порівнянні з минулим роком і за кількістю примірників, і за надходженнями від продажів.

У перше півріччя 2020 року німецький ринок впав на 8,3 % за вторгованими коштами й на 9,6 % за кількістю проданих примірників у порівнянні з минулим роком.

Міжнародна асоціація видавців (The International Publishers Association) збирає дані про вплив covid-19 на видавничу індустрію з різних країн світу. Більше інформації — тут.

Фахівці

Звіти Нацбанку

За звітом Національного банку України від 17 квітня, напередодні введення карантину на одну вакансію у сфері ЗМІ та видавництва на сайті Work.ua припадало приблизно 4 резюме, а вже за місяць — 10. Це найвища конкуренція серед усіх сфер працевлаштування. Наступним йде сектор культури.

Наприкінці травні Національний банк опублікував новий звіт, який показує, що станом на 25 травня кількість вакансій у сфері ЗМІ та видавництв становила приблизно 15 % від докарантинного періоду. Водночас динаміка зростання в порівнянні з іншими сферами є малою, а в останній тиждень — майже відсутньою. Така ситуація характерна і для сфери культури.

Неможливо сказати, скільки із нових вакансій і резюме стосуються саме видавничої сфери, а не ЗМІ. Проте, якщо взяти до уваги, ще й дані опитувань УАВК, стає очевидно: безробіття серед спеціалістів галузі зростає.

Опитування УАВК

Травневе опитування Асоціації показало, що впродовж квітня — травня 12,8 % видавництв працювали в тому самому режимі, який існував до карантину, і з тим самим штатом співробітників, 7,8 % скоротили персонал, однак продовжували виконання планів у повному обсязі, і 73,5 % мінімізували свою діяльність до найнижчого рівня або взагалі призупинили, очікуючи на запуск ринку після карантину.

Що ж до співробітників, то майже 16 % респондентів у ці півтора місяця відправили у відпустку власним коштом усіх працівників, а 21 % — лише частину колективу. 12,5 % підприємств відправили частину працівників у платну відпустку. У той самий час 39 % опитуваних стверджують, що всі їхні працівники працювали в штатному режимі і з оплатою. 3 % повідомили, що звільнили весь персонал. Водночас 62,5 % зазначили, що зменшили розмір заробітної плати.

Одним із видавництв, у якому повністю скоротили штат, а видавничі проєкти поставили «на паузу», став «Фонтан казок». «З “Фонтаном казок” відбувається те ж саме, що і з галуззю, економікою та країною загалом. Тобто критичне падіння доходу й невизначеність у планах на майбутнє», — говорить директор видавництва Олег Рибалка.

Хоча видавництво не закрилося і продовжує відвантажувати книжки до книгарень, «але обігові кошти дійсно мізерні, є зобов’язання перед друкарнями, недоотримано дуже багато грошей за період карантину. Що буде далі — подивимось», — зазначає пан Олег.

Колишній редактор видавництва Іван Андрусяк тепер очолює «Дитячу редакцію» — новий проєкт «Нашого Формату». Але не всім фахівцям вдасться швидко знайти роботу. До того ж йдеться не лише про скорочення кількості вакансій, а й про скорочення заробітних плат. Згідно з липневим опитуванням УАВК, упродовж першого півріччя 2020 року чисельність штатного персоналу видавництв зменшилася в середньому на 21 %, а фонд заробітної плати — на 37,5 %.

Про зменшення заробітних плат працівників розповідає й Максим Кожемяка, співзасновник друкарні «Huss»: «У нашої друкарні в структурі продажів є 70 % рекламної поліграфія і 30 % книжної. Після заборони на офлайнові заходи потреба в рекламній продукції скоротилася приблизно втричі. Друк книжок залишився на докарантинному рівні. Отож, обсяги продукції скоротилися майже вдвічі. Працівників ми не скорочували, але їхня заробітна плата залежить від обсягу виконаної роботи, тому вона значно впала».

Державна допомога видавцям

Чого хочуть видавці?

У травні в опитуванні УАВК 52 % респондентів зазначили, що бачать допомогу держави в збільшенні обсягів закупівель книжок бібліотеками, 19 % — у тимчасовому скасуванні податків і зборів і лише 11 % — у короткотермінових кредитах під незначні відсотки.

Щодо дешевих кредитів, то липневе анкетування з’ясувало, що жодне з опитаних видавництв їх не отримувало, зокрема через програму «5 — 7 — 9». Також видавництва не отримували прямої фінансової підтримки з боку держави чи місцевих бюджетів.

Олександр Афонін: «Видавці, які зверталися до банків, не змогли отримати кредити “5 – 7 – 9”. Банки вимагають, щоб попередні три квартали роботи були прибутковими. А як це можливо, якщо був карантин? Або ж банки вимагають тверду заставу – у видавців же є лише книжки. Та й ставка за кредитом у 5, 7, 9% є надважкою для видавництв».

Потреби ж у коштах для підтримки працівників і відновлення виробництва в різних видавництв різні, залежно від обсягів виробництва до початку кризи.

Так мікро- і малі видавництва потребують допомоги від 100 до 300 тис. гривень. У середніх така потреба коливається в межах від 600 тис. до 1,5 млн гривень. Великі видавництва мають потребу у фінансових ресурсах у межах від 5 до 10 млн гривень.

У червні УАВК звернулася до Міністра культури та інформаційної політики Олександра Ткаченка із низкою пропозицій щодо розвитку українського книжкового ринку й допомоги видавцям. Зокрема, Асоціація пропонує розробити систему простого і швидкого доступу суб’єктів книговидання до кредитних ресурсів під мінімальний відсоток; скасовувати ввізне ПДВ та мито на імпорт поліграфічного обладнання, призначеного виключно для книгодрукування; розробити програму державних грантів на створення вузькопрофесійних видань; розробити довгострокову національну програми з популяризації книги й читання.

14 липня Олександр Афонін отримав офіційний лист від Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики. У листі, зокрема, йдеться про те, що члени Комітету подали проєкти законів, які пропонують запровадити низку податкових преференцій для суб’єктів господарювання у галузях культури та креативних індустрій. 

Гранти інституційної підтримки від Інституту книги

Якщо Міністерство культури та інформаційної політики затвердить порядок надання грантів і типову форму договору, то вже в серпні Інститут книги почне приймати заявки від видавців на отримання грантів інституційної підтримки. Рішення про надання таких грантів прийматиме наглядова рада Інституту. Усього на підтримку стабільної діяльності й розвитку видавництв і умовах кризи виділили 150 млн гривень.

«150 млн гривень — це собівартість приблизно 150 тис. книжок, і не назв, а саме екземплярів. Це п’ять накладів Шкляра в золоті докризові часи. Але книговидавництво в Україні переживало складні часи. І ця допомога може бути корисною для видавців, зокрема й за умови, що держава всіляко захищатиме наш ринок від російської продукції, а видавців у цьому кволому стані — від нерівної конкуренції з російськими видавцями», — розповідає Ірина Батуревич.

Окрім грантів інституційної підтримки Інститут книги наступного року зможе надавати гранти на підтримку проєктів щодо:

• перекладу творів іноземної літератури державною мовою;
• перекладу творів української літератури іноземними мовами;
• підготовки та видання книжкових видань творів української літератури;
• написання авторами (створення) нових літературних творів;
• організації та проведення програм і заходів популяризації читання (книжкових виставок, ярмарків, літературних фестивалів, конкурсів, тематичних акцій, промоційних і комунікаційних кампаній);
• поповнення бібліотечних фондів бібліотек об’єднаних територіальних громад книжковою продукцією.

Відбір проєктів, що будуть підтримані Українським інститутом книги, відбуватиметься на конкурсній основі. Деталі стануть відомі згодом.

Читайте також: Як у світі підтримують книговидання під час епідемії

Прогнози

У травневому опитування УАВК 30 % видавців зазначили, що книжковий ринок повернеться до докарантинного режиму за пів року, 61 % — відповіли, що для цього потрібно не менш як рік або що не готові це спрогнозувати.

Серед українських видавців є більше оптимістів, ніж в Італії. Там лише 2 % з них вважають, що їм вдасться вийти на показники 2019 року завдяки другому півріччю 2020, 57 % — покладають надії на 2021, 33 % — на 2022 рік, а 8 % — на ще далі в майбутнє.

Якщо говорити про майбутнє українського книжкового ринку, то, ймовірно, статистичні дані Книжкової палати в третьому кварталі покажуть зростання в назвах і тиражах.

Можливо, завдяки й друкові навчальної літератури та політичної агітації напередодні місцевих виборів у жовтні. Проте більше даних про стан ринку сподіваємося побачити в анонсованих дослідженнях Українського інституту книги та наступних опитуваннях УАВК.