Назвали переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн-2020». Роздивляємось

Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» у співпраці з Goethe-Institut в Україні та за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку та Фонду Buchkunst оголосили фіналістів і переможців конкурсу «Найкращий книжковий дизайн-2020». 

До участі в конкурсі приймалися українські книжки, створені українськими дизайнерами, ілюстраторами, які були надруковані в період з травня 2019 року по липень 2020 і не були заявлені до конкурсу раніше.

Всього за перемогу змагалися 160 книжок.

Короткий список:

Вишиваний. Король України. Лібрето опери

• Автор: Сергій Жадан;
• Продюсування проекту: Олександра Саєнко;
• Дизайн: Zhuk&Kelm.

Лицар, дама, авангард. Розмова Валентини Клименко з Жаном-Клодом Маркаде

• Дизайн: Альона Соломадіна;
• Видавництво: РОДОВІД.

Оптика Бога

• Авторка: Мар’яна Савка;
• Ілюстрації, художнє оформлення: Творча майстерня «Аґрафка»;
•  Художній редактор: Назар Гайдучик;
• Видавництво Старого Лева.

Шварценеггер – мій кумир

• Автор: Сергій Мельниченко;
• Упорядник, розробник концепції, редактор: Сергій Лебединський;
• Фотографії: Сергій Мельниченко;
• Дизайн: Калін Крузе / ФЛУУТ Графік-Дизайн;
• Видавництво: MOKSOP, видання музею Харківської школи фотографії.

Микола Трох. Enfant Terrible української фотографії

• Автор: Валерій Сахарук;
• Дизайн: Світлана Кошкіна;
• Видавництво: Stedley Art Foundation.

Асканія-Нова

• Авторка текстів та ілюстрацій: Катерина Генріх;
• Верстка: Дмитро Денищик, Галина Букша;
• Видано: Рада німців України в кооперації з видавництвом «Основи».

Історія, яку розповіла Жука

• Авторка тексту й ілюстрації: Грася Олійко;
• Художній редактор: Назар Гайдучик;
• Видавництво Старого Лева.

Історія брехні. Як ми обманюємося

• Авторка: Марина Кафтан;
• Художнє оформлення: Олена Старанчук;
• Художній редактор: Олег Грищенко;
• Видавничий дім «Портал».

Мені досі соромно викидати їжу. Бабуся розповідала мені про Голодомор

• Автори тексту й зображень: Андрій Достлєв, Лія Достлєва;
• Верстка: Андрій Достлєв;
• Видавництво: РОДОВІД.

Дневник 1937 / Diary 1937

• Автор: Павло Дорогой;
• Самвидав;
• Щоденники взяті з сайту: prozhito.org.

Усі фіналісти конкурсу отримали дипломи та електронні наліпки конкурсу для промоції своїх видань.  Партнер конкурсу Молескін в Україні дарує фіналістам набори з артзаписником та олівцями.

Переможці:

Категорія «Книга для читання»

Креативність та інші фундаменталізми

• Автор: Паскаль Ґілен;
• Дизайн та верстка: Міша Букша;
• Видавництво: IST Publishing.

Категорія «Візуальна книга»

ЗНАК. Українські товарні знаки 1960–1980

• Упорядниці й авторки, дизайн, верстка, фото: У,Н,А колектив (Уляна Биченкова, Ніка Кудінова, Альона Соломадіна);
• Видавництво: IST Publishing.

Категорія «Дитяча книга»

Реактори не вибухають. Коротка історія Чорнобильської катастрофи

• Автори: Катерина Міхаліцина, Станіслав Дворницький;
• Макет і верстка студії seri/graph;
• Художній редактор: Олег Грищенко;
• Видавничий дім «Портал».

Категорія «Утилітарна книга»

Тягар репрезентації: есеї про множинність фотографії та історії

• Автор:  Джон Теґґ.

Вогонь бажання: зародження фотографії

• Серія перекладів. Історія та теорія фотографії й мистецтва.

Категорія «Експеримент»

Blindman

• Автори: Володимир Гавриш, Андрій Беницький;
• Видавництво: IST Publishing.

Переможці отримують подарунковий сертифікат на 3 ночі на двох в п’ятизірковому готелі Premier Hotel Odesa зі сніданками від Мережі готелів Premier та сертифікат на юридичну консультацію з інтелектуальної власності чи інших питань від юридичної фірми Arzinger.  

Гран-Прі

ЗНАК. Українські товарні знаки 1960–1980

• Упорядниці й авторки, дизайн, верстка, фото: У,Н,А колектив (Уляна Биченкова, Ніка Кудінова, Альона Соломадіна);
• Видавництво: IST Publishing.

Для володаря гранпрі Goethe-Institut в Україні дарує  паушальне покриття транспортних витрат для відвідування Франкфуртського книжкового ярмарку для людини, яка зробила найбільший внесок у художнє втілення книжки-переможця, а також 6-денний вхідний квиток на Франкфуртський книжковий ярмарок для видавця чи дизайнера.

Мистецький арсенал підготував  концептуальну статуетку, виготовлену зі старих запрошень на виставки і фестивалі, а також унікальну маску для Інстаграму, яку створила дизайнерка Алла Сорочан. 

Партнер Wacom в Україні дарує надзвичайно корисний та практичний приз — графічний планшет Wacom Intuos M з Bluetooth. І разом із ним 3 пакети програмного забезпечення: Corel Painter Essentials 6, Corel Aftershot 3, Clip Studio Paint Pro. 

Читомо звернулося до журі виявити цьогорічні тренди та поділитися враженнями стосовно цьогорічного конкурсу.

Оксана Баршинова:

Мистецтвознавиця, заступниця генерального директора з експозиційно виставкової роботи у NAMU, кураторка виставок

До загальних тенденцій цього року можна віднести прагнення дизайнерів, з одного боку, зробити оформлення української книжки частиною світового мейнстріму, а з іншого, дослідити й розвинути власні традиції, зокрема дизайну радянського часу. Це не завжди збалансовано, і дизайн книг є або занадто збаналізованим, або ж, навпаки занадто далеким від функціональності.

Мені здається, що цьогоріч непогано представлена категорія книжок для читання, де справді текст має добру гарнітуру, кегль чи інтервали, а обкладинка спонукає розгорнути й зануритися в світ, створений автором, розпочати цю подорож. Тут не останню роль відіграє зручний формат, м’яка обкладинка і навіть вага паперу. Також варто відзначити жанрове різноманіття – від нон-фікшн до віршів сучасних поетів і поеток.

На мою думку, найгірші справи з дитячою книгою, і тут, мабуть, проблема полягає в консервативності освіти книжкових графіків та – не в останню чергу – низькій оплаті їхньої праці.

 

Соломія Савчук:

Кураторка проєктів сучасного мистецтва в Мистецькому арсеналі, оголосити короткий список.

У порівнянні з минулим роком зміни практично відсутні. Існує невелике коло дизайнерів-митців, чиї роботи одразу зчитуються на загальній розкладці книг, надісланих на конкурс – продумані «образ книги», типографіка, характер шрифтів, технічні особливості друку. Є також дизайнери-епігони та є дизайнери-верстальники – без інтонацій.

Цьогоріч, вже традиційно, найширше була представлена номінація «Книга для читання», мабуть, через свою найзрозумілішу назву. Менше уваги видавництва приділили номінаціям «Утилітарна книга» та «Візуальна книга». А найбіднішим став «Експеримент». Про «Дитячу книгу» – окреме слово. Жодної підліткової книжки у цей сегмент не було подано. І хоч журі мало право сумніву в виборі видавництвом категорії та рекомендувало організаторам перенесення двох книг з інших до цієї, все ж залишилося відчуття – між болючою самотністю та загрозливою порожнечею. Проте дивує ще не це. «Дитяча книга» стрімко атакує тебе навалою різнобарвих зайців, від юного красеня, що хизується вчорашніми відвідинами дантиста, до злиденного зайця почвари, з самого вигляду якого малюки мали би пізнати невимовну тяжість буття істоти. А далі класика – неба блакить, садок, хижий вовчик… І кортить запитати, чому не працевлаштовують тих фантастичних ілюстраторів, які щороку наполегливо показують свою творчість на Книжковому Арсеналі.

Але є і хороша новина – 15 красивих книжок все ж таки віднайшлось. І поїдуть вони у світи – знайомити широкі авдиторії з українським дизайном. Конкурс живе, розвивається і створює можливості. Серед журі йшла мова про внесення змін, доповнень, жваво обговорювалось майбутнє та перспективи українського дизайну.

Окремо йшлося про нішу періодичних культурно-мистецьких видань. Їх одиниці, вони швидко з’являються і миттєво зникають.

Що можна зробити для їхньої підтримки? Чи можливо програмно зацікавити цим Книжковий Арсенал, або хоча б візуальним проєктом-акцентом?

Микола Леонович:

Книжковий дизайнер та ілюстратор.

Цього року яскравіше стало видно нерівномірність нашого книжкового ландшафту. Було враження, що чимало поданих книжок помилилися конкурсом. Дизайну приділяють увагу переважно невеликі молоді видавництва. У інших сильні лише обкладинка та/або ілюстрації. А є книжки, видані так само як і 10 років тому.

Бракувало книжок, які б надихали. Справді інновативних видань зовсім мало. Виразні книжки робить одна група/школа дизайнерок, які взоруються на європейську типографію. Є кілька дизайнерів і колективів, що роблять дуже добротні книжки — вони, на жаль, не потрапляють до короткого списку, бо нейтральність складно оцінити на змаганні естетик. А такі видання могли б слугувати орієнтиром для наших видавців. Мені дуже не вистачає експериментальних видань. Раджу дизайнерам звернути увагу на цю категорію, в ній конкуренція порівняно невелика, і до розгляду приймаються у тому числі й самвидавчі проєкти.

Із книжок короткого списку кілька можуть стати успішними і поза Україною. У нас є ініціативні автори та видавці. Але дизайнер чи ілюстратор, що працює на глобальному ринку, не представляє саме українську книжку. Цим займається державна політика.

Чи є особливий український книжоковий дизайн? Непересічні дизайнери точно є. Але ці талановиті одинці слабко впливають на загальну видавничу культуру в цілій країні.

Для багатьох дизайн не став конкурентною перевагою. Ми працюємо для того, щоб змінити це.

Павло Гудімов:

Куратор і засновник арт-центру «Я Галерея» та видавництва «Артбук».

Перша тенденція цьогорічного конкурсу – це скорочення якісного асортименту. Хоча на конкурс подали більше видань, ніж минулоріч, але якісних серед них – відчутно менше. Я думаю, що ця проблема кризового характеру: через пандемію не змогли надрукувати всі книжки. Друга тенденція позитивна – у молодих видавництвах з’являються хороші дизайнери. Це означає, що ринок змінюється і оновлюється. Лідер в трьох номінаціях – це мале видавництво. І третя тенденція – це досить передбачуваний дизайн і ілюстрування дитячих книжок серед тих, які були подані на конкурс. Дитячі книжки мають такий вигляд, ніби їх робили одне-два видавництва. Немає оригінальних підходів і подач.

Важко говорити про конкурентну спроможність нашої книжки за кордоном. Є кілька напрямків, які б могли зацікавити закордонного читача. Це стосується мистецьких напрямків, українського і радянського дизайну. Але перевірити це важко, бо дуже мало української книжки продається за кордоном.

Як явище українська книжка за кордоном не сформована, і як явище українське мистецтво люди знають лише по відголосках.

Я б побажав видавцям платити дизайнерам та ілюстраторам, наймати професіоналів, які будуть робити сучасний, актуальний, сміливий дизайн. І рано чи пізно ми зможемо виглядати хоча б рівно щодо європейської книги. Ще б я радив видавцям звертати увагу на те, що книга має бути в комплексі. Якщо гарний дизайн, але погано надруковано, то це не спрацює.

Олександр Трегуб:

Дизайнер, керівник проєкту «Projector», видавець журналу «Telegraf.Design».

Приємно, що цього року були представлені справді чудово зроблені книжки. Нажаль, щодо загальної кількості їх було не так багато, як хотілось. Переважна більшість книг виконані на пристойно нормальному рівні, але на конкурсі ми очікували більше робіт, що несли в собі цілісну сильну естетику. Звертає увагу, що з’явились хороші наукпоп книги українських авторів, багато поезії. Ну і видавництва, що показували високий візуальний рівень раніше, витримали планку і в цьому році.

Традиційно цікаво представлена експериментальні і арт книга. Тут вистачає свіжих і цікавих рішень. А от від дитячої цього року очікували більше. Як правило дуже сильна категорія, яка помітно була представлена і на міжнародному рівні, здається втратила драйв і продовжує використовувати знахідки 5-річної давнини. Думаю, на це вплинув складний для всіх карантинний початок цього року і далі ситуація виправиться.

Безумовно, є видання зроблені дуже і дуже добре, на чудовому міжнародному рівні. Порівняно з попереднім роком, дизайн цьогорічного конкурсу видався слабшим. Але не варто драматизувати, бо ми розуміємо, що такі коливання цілком нормальні, якщо не перетворюються в тенденцію. А от за останні 5 років, на мій погляд, українська книга справді зробила величезний ривок вперед.

Скоріше не побажання, а сподівання. Сподіваюсь, що не дивлячись на карантин і його наслідки, видавці і надалі знаходитимуть сили для пошуку свіжих візуальних рішень і ресурс для роботи з хорошими дизайнерами. Бо ми розуміємо, що книгу не тільки читають, а й дивляться і відчувають руками. Хочеться вірити, що імпульс останніх років не перетвориться на копіювання вже випробуваних прийомів, що надто швидко застарівають. Тож залишається побажати сил та свіжого погляду.

Ілля Жекалов:

Засновник і креативний директор арт-видавництва «RED ZET».

Як член журі я вперше брав участь у конкурсі на найкращий книжковий дизайн. Що мене вразило? Напевно, те, що загальний рівень дизайну видань та їх виконання не перевершив очікування. Новий рекорд у 160+ найменувань – це небагато для країни з тисячами зареєстрованих видавців. Розчарований, що не побачив деякі відомі проєкти, що вже отримали визнання читачів. Такі видання, безперечно, підняли би планку і склали б конкуренцію переможцям.

Щодо книг із короткого списку, то вони впевнено розіграли між собою фінал цього чемпіонату. З чим вітаю фіналістів, а також бажаю й надалі тримати достойний рівень.

Медіапартнер церемонії нагородження –  Факти ICTV.

Читайте також про переможців минулорічного конкурсу «Найкращий книжковий дизайн».