Нова книжка Ukraїner: як розповісти історію українського виноробства?

Нещодавно, 18 лютого, у світі відзначали День дегустації вина, тож пропонуємо дізнатися більше про книжку, яка всуціль присвячена темі створення цього напою в Україні.  

Книжка «Нерозказана історія українського виноробства» амбасадора українських вин Сергія Клімова вийшла в грудні 2023 року у видавництві Ukraїner. Її основа — дослідження Сергія, яке він 10 років тому почав сам, а 2022 року продовжив у експедиціях українськими виноробнями з командою Ukraїner. Ця книжка — об’ємна та комплексна розповідь про шлях виноробства в Україні: тут є описи виноробних регіонів і теруарів; особливості місцевих сортів винограду; історії про те, як виготовляють бочки, пляшки та корки; а також багатовікова історія, стан галузі під час війни і, звісно ж, історії людей, які продовжують цю автентичну для наших земель справу, експериментують і відкривають світові українське вино.  

Родзинкою видання є його візуальна складова, про яку й розповімо.

Дизайн, або Процес бродіння

Дизайнерка «Нерозказаної історії українського виноробства» Лара Яковенко працює з розмаїтими форматами видань, зокрема арткаталогами. Оформлена нею книжка «Тіні забутих предків» видавництва «Артбук» 2016 року увійшла до короткого списку конкурсу книжкового дизайну від Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал». 

«Нерозказана історія українського виноробства» містить різні форми оповіді: історична довідка, путівник регіонами та виноробнями, каталог вин, а також мапи й інфографіки, які допомагають читачу уявити масштаби феномену українського вина. 

«Хороша книжка не потребує прикрас та викрутасів. Якісне оформлення базується на матеріалі — текст має диктувати логіку дизайну. […] Також треба зважати й на колір та щільність паперу, спосіб проклейки книги, її формат та якість друку», — розповідає Лара Яковенко.

Дизайн цієї книжки — своєрідне поєднання елементів і форм, верстка кожного з шести розділів має свій стиль і кольорові рішення. Кольори розділів, до слова, невипадкові: це природні відтінки винограду різних сортів, які ростуть в Україні.

Візуальне оформлення книжки «Нерозказана історія українського виноробства» не було лінійним процесом, каже дизайнерка:

«Це якась жива книга, тому процес роботи над нею був дуже перемінним. Вона народжувалась, як справжнє вино, що має певний час побродити перед тим, як набрати потрібних якостей і бути гарним для споживання». 

Лара створила низку іконок та позначок, які допомагають читачу краще орієнтуватись у світі українського вина. На початку кожного розділу є їхнє розшифрування. Іконки особливо стануть у пригоді читачеві в останньому розділі — авторській добірці українських вин.

На одному з розворотів книжки є інфографіка про ціноутворення пляшки вина: вартість консультації енолога, виробництва етикетки, купівлі бочок та пляшок тощо. Це спроба схематично і в доступній формі розповісти, з чого власне складається та ціна за пляшку українського вина, яку ми бачимо на полицях супермаркетів або купуємо напряму у виноробів.

Мапа експедицій на початку книжки дає зрозуміти, які виноробні та в яких регіонах були відвідані. Йдеться як про ті виноробні, до яких Сергій Клімов їздив разом із командою Ukraїner 2022 року, так і про ті, які Ukraїner досліджував раніше у 2019–2020 роках. Адже через російську агресію вдалося об’їздити не всі виноробні регіони України. 

Для розділу «Хто за етикеткою» про ключові інституції та людей, які формують винну культуру України й допомагають виноробству розвиватись, Лара створила мапу з позначеннями розташування науково-дослідних інститутів, галузевих асоціацій, освітніх курсів і шкіл для виноробів та сомельє, а також виноробних фестивалів і виставок.

Розділ про історію виноробства особливий тим, що для нього дизайнерка на основі архівних зображень відмалювала низку портретів визначних постатей, які вплинули на розвиток галузі. Крім того, у книжці є понад 400 фотографій, багато з яких — з експедицій сучасними виноробнями. Через окупацію Криму чималим викликом було візуально розповісти про історію сортів півострова, адже до сучасних фото звідти доступу наразі немає. Такі фото брали в особистих архівах українських фотографів, які знімали в Криму ще до окупації.

«Для мене ця книжка — це своєрідний зріз того, що відбувається в Україні: у нас на одній сторінці є історія виноробні, яка продає успішно вино за кордон, а на іншій — винне виробництво, яке перебувало в російській окупації або виноградні лози, в які потрапили ворожі ракети», — підсумовує Лара розповідь про дизайн.

Ілюстрування, або Що ховається за силуетом пляшки

Ілюстрування книжки розпочали з обкладинки. За основу взяли знімок учасниці експедиції Ukraїner Катерини Акварельної, бо шукали влучне й небанальне фото українського винограду таким, як він є: красивий, різний і недосконалий, як і історія українського виноробства. 

«Образ силуету пляшки вина, на якій ніби вирізано контур карти України, — це символ того, що так само, як і виноград залежить від землі, на якій він проростає, так і виноробні є показником подій, що відбуваються в нашій країні», — ділиться Лара.

Книжка містить чимало архівних світлин, й на використання кожного фото видавництво оформлювало окремі дозволи. Проєктна менеджерка книжки Юлія Панюхіна пригадує, якою пригодою було знайти деякі матеріали: 

«Фото гостомельського склозаводу ми просили у штаб-квартирі Vetropack у Швейцарії, адже завод входить в цю міжнародну корпорацію. Ми не могли провести зйомку в Гостомелі, бо завод дуже постраждав під час повномасштабного вторгнення і не працював. А нам потрібні були кадри з виробництва. Пам’ятаю, я писала їм перший запит у грудні, в день дуже масованої атаки на Київщину. Цілий день не було світла і відповідно звʼязку в моєму місті. Я знайшла маленьке кафе з генератором. Інтернет постійно зникав через навантаження на мережу. Я не була певна, що лист відправився. І взагалі надсилала його на якусь таку загальну пошту, яка зазвичай є у кожної великої компанії і яку ніхто ніколи не перевіряє. Шансів було небагато через всі ці умови. Тому дуже зраділа, коли мені прийшла відповідь через пару днів». 

Інколи Юлії допомагало везіння:

«Фото кримського сорту Кокур ми знайшли аж в Італії, у виноградному розпліднику. А етикетку вина з цього сорту 1989 року я взагалі випадково виграла на українському інтернет-аукціоні (виявилось, що є багато колекціонерів старих етикеток вин у нас). Але, на жаль, не з усіма кримськими сортами так пощастило…»

Окремим квестом став історичний розділ. На деякі фото потрібно було брати дозвіл в українських й іноземних архівах, дещо — просити у виноробів:

«Виноробня “Чизай” зі своїх архівів передала багато вдалих кадрів. Завдяки Інституту Таїрова у нас є зображення деяких автохтонних сортів винограду», — ділиться Юлія.

Захоплива історія українського виноробства тепер розказана, до того ж насичено й повноколірно. Лара Яковенко підсумовує: «Матеріалу з експедицій було так багато, що вистачило б на кілька книжок, тож уся команда книжки зробила титанічну роботу, щоб зібрати все під однією обкладинкою». 

Купити книжку

Читайте також: Розповідати про Україну: як працює видавництво Ukraїner