Сесілія Ахерн: Ніхто не думає, як ви. Щойно це зрозумієте, ви – вже унікальні

Свою першу книжку ірландська письменниця Сесілія Ахерн опублікувала у 21 рік. «P.S. Я кохаю тебе» одразу стала хітом, зокрема у США, Великій Британії і Німеччині. Такий успіх допоміг авторці не лише потужно розпочати свою кар’єру, а успішно й стабільно її продовжувати. Майже щороку письменниця публікує по одному роману. Наразі її остання видана книжка — Postscript, що є продовженням дебютного роману. Читомо розпитало Сесілію, як їй вдалося так органічно розвинути історію з перервою у 15 років та чим жертвує письменниця заради такого щільного, але водночас продуктивного графіка. 

— У вас є 17 опублікованих книжок. Щороку нова книжка. Це неймовірно! Поділіться, будь ласка, секретами вашої продуктивності та креативності з нашими читачами.

— Я переконана, що мій найбільший мотиватор — це пристрасть до того, що я роблю. Я обожнюю писати, я люблю розказувати історії, створювати персонажів та вибудовувати реальність для них. Мені подобається мріяти, розрізняти історії у своїй уяві, а потім записувати їх, щоб загубитися у створеній мною реальності. Водночас я дуже дисциплінована і вмію фокусуватися, тож коли розпочинаю щось, то обов’язково мушу завершити, це дуже допомагає мені у роботі! 

— Чи у вас є чіткий розклад, який ви не дозволяєте собі порушувати? Чим ви жертвуєте, щоб отримати такі результати?

— Так, дисципліна для мене дуже важлива. Я починаю писати книжку у січні, щоб у травні завершити. Влітку я її редагую, а восени вже публікую. Це щільний розклад, але він допомагає мені не відтерміновувати дедлайни. Найчастіше мені доводиться жертвувати своїм соціальним життям. 

— Як пандемія вплинула на вашу роботу?

— Я маю трьох дітей, до травня я була у декреті, тож не відчула дуже великого тиску під час локдауну. Крім того, займалася домашнім навчанням зі своїми дітьми. Мій  новий роман «Ластовиння» (Freckles — англ.) я мала опублікувати цього року, але ми перенесли його на наступний рік.

Проте найважливіше, що ми всі здорові та у безпеці. Мені пощастило, що я працюю вдома. До того ж я звикла бути наодинці та на «самоізоляції». Водночас я дуже співчуваю всім, чиє життя перевернулося догори-дриґом, хто загинув та мусив закрити свою справу. Це неймовірний стрес для багатьох людей.  

— Хто має нагоду першими прочитати ваші романи?

— Мої агенти — Тереза Парк та Абігайль Кунз. Проте я дуже багато розмовляю зі своїм чоловіком про історії, над якими працюю. Це допомагає озвучити їх, надати їм ваги. 

— Як ви вже знаєте, ваш бестселер «P.S. Я кохаю тебе» нещодавно був опублікований в українському перекладі разом із Postscript, його продовженням. Голлі, головна героїня, сильно змінилася за ці шість років, що минули з того часу, як вона прочитала останній лист Джеррі. Знесилена своїм горем, Голлі готова підтримати інших людей, які потребують її допомоги. Чому ви вирішили продовжити цю історію після 15 років з того часу, як роман вперше з’явився на поличках книгарень по всьому світу? Через комерційний успіх вашого дебютного роману «P.S. Я кохаю тебе»? Можливо, через ваших шанувальників, котрі не могли дочекатися продовження цієї історії?

— Я завжди говорила, що ніколи не працюватиму над продовженням цього роману. Перш за все, тому що мені здавалося, що це був ідеальний кінець історії Голлі у  «P.S. Я кохаю тебе». Довгі роки я не бачила, як могла би вона могла інакше розвинутися. По-друге, роман мав надзвичайний успіх, я мала побоювання, що продовження могло би бути не таким добрим, як перша книжка. По-третє, коли я працюю над новою історією, то я кидаю виклик сама собі. Для мене важливо розвивати нові всесвіти й різних персонажів. 

У 2012 році мені спало на думку розповісти історію від імені тих, хто знає, що вони смертельно хворі, це був ідеальний час, щоб повернутися до Голлі. 

Читати також: Якими нас прагнете: жіночі рольові моделі в 3 українських романах

Зрештою ця книжка виявилася найскладнішою, яку я коли-небудь писала. Окрім перерви довжиною у 15 років, цю книжку полюбило дуже багато людей, тож мені справді довелося дуже добре попрацювати над її продовженням. 

Спочатку я написала вступний розділ, щоб зрозуміти, чи я зможу відчути зв’язок з цією історією. Я заплакала майже видразу, тож зрозуміла, що це правильне рішення. Працювати над продовженням історії Голлі, переглядати її стосунки з Джеррі та іншими героями книжки, для мене було суцільним задоволенням. 

— Як ви зрозуміли, що ви готові продовжити й зануритися в історію після 15-річної перерви?

— Мені довелося зробити справжнє дослідження про «P.S. Я кохаю тебе»! Це була моя дебютна книжка, я пройшла величезний шлях з того часу, тож мала переглянути цю історію, зрозуміти, що мені вдалося «виростити» за ці роки та що з цього я можу використати для написання Postscript.

Я хотіла зберегти атмосферу та настрій «P.S. Я кохаю тебе», проте розвинути цю історію мала та письменниця, якою я є зараз. Щоб знайти цей баланс, мені довелося добряче попрацювати, 

— Чи ви хочете, щоб Postscript також екранізували? Перший фільм був дуже успішним, чи можливо зняти його успішне продовження після 13 років з часів прем’єри? Чи це буде окрема історія?

— Я маю хороші новини: Postscript  екранізують. Та ж команда, яка працювала  над  «P.S. Я кохаю тебе», буде адаптувати продовження. Гіларі Свенк, яка зіграла Голлі, дуже зраділа продовженню історії, вона суттєво підтримувала мене у цьому! На щастя, можемо порадіти, що продовження буде й у кінематографі! 

— Як ви реагуєте на критику ваших романів? Чи ви відстежуєте рецензії і відгуки критиків та читачів?

— Коли я лише починала, було багато критики у мій бік. Я була молодою авторкою, якій вдавалося укладати успішні видавничі угоди, тож це приваблювало увагу. Я думаю, що з роками я довела свою цінність як письменниці, продовжуючи досліджувати різні історії й розвиваючи свій власний стиль. Я думаю, що наразі це визнали не лише мої читачі, а й критики. 

— Поговорімо про вашу підліткову дилогію, яка стала світовим бестселером. Обидва романи — «Таврована» та «Ідеальна» були перекладені українською мовою та опубліковані видавництвом «Рідна мова». Написавши першу частину, ви надіслали її багатьом видавцям у різних країнах під чоловічим псевдонімом Іден Келлі. Чому ви вирішили зробити саме так? І чому змінили жанр, в якому зазвичай працюєте?

— Кожний мій роман — різний, мої читачі знають це. Люди, які асоціюють мене з  «P.S. Я кохаю тебе» роблять неправильне припущення, що я авторка художніх романтичних романів, тож обидві книжки мали би бути природним результатом моєї творчості.

 

Саме тому я використала псевдонім, оскільки хотіла отримати чесну думку видавців, щоб їхні оцінки про роман не були заплямовані їхніми думками про мене незалежно від того, яким є мій письменницький успіх у тій чи іншій країні.

Я дуже люблю читати підліткову прозу розвивати ці історії, такі собі тихі трилери із чітким моральним компасом, мені дуже сподобалося працювати над ними. 

Читайте також: Українки, які змогли: чотири добірки казок на ніч для малих і дорослих бунтарок

— Що би ви порадили авторам, які лише починають свою письменницьку кар’єру?

— Знайдіть свій стиль і пишіть у ньому.

Ніхто не думає, як ви. Щойно це зрозумієте, ви – вже унікальні Пишіть про те, що торкає вас, що надає вам впевненості!

Не забувайте про сфокусованість, дисципліну, будьте креативними, вирізняйтеся з-поміж інших та просто отримуйте задоволення від процесу!

— Найбільш успішні фільми та серіали засновано на книжках. Власне, ваша творчість є доказом цього. Чи ви думаєте під час написання нової історії про її можливу екранізацію? Чи це впливає на розвиток подій у книжці?

— Ні, я не думаю про свої книжки як про фільми, коли пишу. Проте події завжди розгортаються у моїй уяві, я дивлюся на них. Я маю кінематографічний спосіб письма, можливо, тому мої історії так подобаються продюсерам. Мене захоплює писати сценарії та розробляти ідеї для телебачення, але коли я пишу роман — то я розглядаю його лише як роман.  

— Над чим ви працюєте нині?

— Мій останній роман називається «Ластовиння», він про молоду дівчину, яка одного разу почула фразу: «Ти — це середнє арифметичне 5-ти людей з твого найближчого оточення», тож вона озирається, щоб побачити, ким є ці п’ять людей. Вона вирішує почати все спочатку, щоб зробити усвідомлений вибір особистостей, які впливають на її життя. І у такий спосіб скерувати своє життя у те русло, яке допоможе їй стати тією людиною, якою вона завжди мріяла бути.

Матеріал створено у співпраці з партнерами