Переклади весни: чумні турецькі ночі, любов серед сельви й шведські вовки

П’ять місяців 2023 року з низкою гучних перекладів як художньої, так і нон-фікшн літератури, показали, що український книговидавничий ринок не здається, а продовжує боротись за читача, безперервно постачаючи новинки.

Як зазначено в нашій редакційній політиці, «Читомо» передовсім промотує творчість українських авторів та авторок. Та ми все ж вирішили щосезону розповідати про переклади знакової, важливої, цікавої художньої літератури, яка дарує справжнє читацьке задоволення. Починаємо з видань, що вийшли друком навесні.

Сука

Пілар Кінтана. Сука // пер. Анни Марховської. – Київ: Компáс, 2023 – 112 с.

Любов не належить до людських інстинктів, вона – почуття, якому можна вчитись все життя. Та одного лише підсвідомого прагнення без моделей поведінки буває замало. Шукати орієнтири на шляху до любові складно. Можна заплутати. І що тоді? Сім’я буде лише переліком обов’язків, родинні зв’язки – умовністю, а робота – тягарем. Десь так живе Дамаріс – героїня книжки колумбійської письменниці Пілар Кінтани. Майже відірвана від цивілізації, вона мешкає із чоловіком між океаном та сельвою. Колись понад усе Дамаріс мріяла про дітей, але так і не могла завагітніти. Змирилась. Якось взяла цуценя, якому дісталась вся нерозтрачена материнська турбота й любов Дамаріс. Мале створіння швидко виросло. Тепер вже із сукою Чірлі героїня книжки переживатиме типові для батьків етапи не лише підліткових протестів, а й остаточного дорослішання та прагнення свободи вихованця. Та чи готова до цього Дамаріс? Чи може витримати стільки любові, з якою не знає як чинити? Пілар Кінтана дає відповідь, можливо, жорстоку, але пронизливу й таку, з якою важко не погодитись, якщо, звісно, не вважати, що світ сповнений виключно рожевих єдинорогів і цукеркових хмар.

Роман «Сука» як вирізьблена з дерева скульптура, що не має нічого зайвого. Тут лише лаконічна форма й фактура, роздивлятись яку, чи то пак, вчитуватись у яку, – справжнє естетичне задоволення.

Купити книжку. 

Метью Шардлейк. Розгін

К. Дж. Сенсом. Метью Шардлейк. Розгін // пер. Олени Фешовець. – Львів: Апріорі, 2023 – 408 с.

«Метью Шардлейк. Розгін» – чудовий приклад того, наскільки ґрунтовною і аж ніяк не легковажною і поверховою може бути жанрова література. Особливо коли за її створення береться доктор історичних наук. Перу К. Дж. Сенсома належить серія детективів, що переносять читача у Велику Британію першої половини XVI століття. Для країни, що нині є островом стабільності, той час був періодом бурхливих суспільно-політичних змін. Під суворим керівництвом Томаса Кромвеля держава почала перехід до англіканської віри. Це дозволяло зосередити політичну та релігійну владу в руках короля, збагатити державну скарбницю коштом католицьких монастирів, чиє існування заборонялось законом, сформувати новий клас суспільства, який автор книжки називає «капіталістами та бюрократами», лояльний до монархії.

Всі ці процеси, неоднозначні та складні для простого люду, відбились у романі «Метью Шардлейк. Розгін». Власне, відомий адвокат Метью Шардлейк, який користується особливою довірою Кромвеля, за його ж наказом вирушає у заможний монастир в містечку Скарнсі. Під час проведення інспекції хтось вчинив вбивство чиновника, стилізоване під ритуальне, який і проводив перевірку. Шардлейк має знайти злочинця і заразом поставити жирну крапку в існуванні монастиря. В чудово переданій автором і донесеній до читача перекладачем атмосфері дізнаємось про кохання, підступи, помсту та інші дуже земні пристрасті, яких не оминути навіть у святій обителі.

Купити книжку.

Біжи, вовче

Черстін Екман. Біжи, вовче // пер. Наталії Іваничук. – Чернівці: Книги – XXI, 2023 – 166 с.

Перед скромною чарівністю цієї книжки шведської письменниці Черстін Екман не встояти. Проста, на перший погляд, історія про літнього чоловіка, який усвідомлює неминучість смерті, розкривається розмаїттям морально-етичних конфліктів і складних тем. Тож, перед нами – Ульф Норрстіґ, 70-літній єгер. Все своє життя він опікувався лісами, контролював полювання та й сам брав участь у багатьох з них. І от у день своїх уродин Ульф вирушив на лови. Зі старого фургончика, обладнаного як пункт спостереження мисливця, наш герой раптом побачить красеня-вовка. Це ідеальне створіння природи вражає Ульфа аж настільки, що від тієї зустрічі із Сіроманцем він не знатиме спокою. Чоловік матиме конфлікт з іншими мисливцями, адже виступить проти полювання на вовка. Ульф усвідомить, що власними руками створив «ліс мертвих» істот без особливої на то потреби. Згадає, на які компроміси із совістю йшов під час роботи єгерем. І врешті підсумує, що людина – жахлива істота, яка нищить все живе. Хто знає, можливо, пращур вовка, що не давав спокою Ульфу, колись давно не побоявся самого Одіна, а тому й Сіроманець ледь не провів героя книжки у світ предків. Переживши інфаркт, Ульф остаточно вийде на пенсію, іще більше цінуватиме дружину, а головне – прийме себе таким, яким став, щоб продовжувати жити.

Крім чеснот літературного твору, варто зазначити про чудову якість самого перекладу, завдяки якому «Біжи, вовче» читається на одному диханні.

Купити книжку.

Завтра, завтра, завтра

Ґабріель Зевін. Завтра, завтра, завтра // пер. Надії Хаєцької. – Харків: Віват, 2023 – 448 с.

Якщо розглядати літературний твір не лише з позиції його художньої цінності, а й, скажімо, медійності, то присутності роману американської письменниці Ґабріель Зевін в цій добірці було не уникнути. 2022-го у США «Завтра, завтра, завтра» був у списках мастрідів від найбільш авторитетних медіа, Amazon назвав його книжкою року, навіть дизайн обкладинки, що дійшов до українського читача майже в первозданному вигляді, теж не оминули увагою. І от «Завтра, завтра, завтра» виходить в Україні. Попри кризи, блекаути, ракетні обстріли, під які потрапляють друкарні у Харкові…
Від натяків про незламність українських книговидавців переходимо до книжки. «Завтра, завтра, завтра» – максимально американський роман, причому не зразка творів Філіпа Рота чи Джонатана Франзена, а, скоріше, Ганьї Янаґігари чи Селесте Інґ. Так, цей той випадок, коли етнічне походження автора чи авторки має значення. Бо у «Завтра, завтра, завтра» однією з центральних тем є питання самоідентифікації, почуття інакшості американців азійського походження. Як щодо гендерної рівності? Є і про неї, адже у книжці йдеться про професійне коло розробників відеоігор, у якому в 1990-х зустріти жінку було дуже складно. Але «Завтра, завтра, завтра» все ж є твором, максимально зосередженим на складних стосунках Сема Мазура та Сейді Ґрін, зокрема на тому, яких глибоких ран можуть завдавати одне одному близькі люди.

Купити книжку.

Айфельгайм

Майкл Флінн. Айфельгайм // пер. Богдана Стасюка. – Тернопіль: НК-Богдан, 2023 – 608 с.

Переклад цього роману Майкла Флінна, іменитого американського письменника-фантаста, – справжній подарунок для вибагливого читача. Почнімо з того, що «Айфельгайм» має свою історію. Велика прозова форма постала з оповідання, опублікованого ще 1987 року. Роман вийшов 2008-го й був номінований на Hugo Award. Тепер можна переходити до захопливих відгуків про ідею, сюжет, сенси й теми книжки.

Так, жанрово «Айфельгайм» тяжіє до наукової фантастики, але глибиною роздумів сягає ледь не філософського трактату про Бога, науку й місце людини у Всесвіті. Про все це Майкл Флінн говорить із читачем не з космічного корабля чи випаленого прогресом майбутнього, а із земного XIV століття. За першою сюжетною лінією неподалік селища Айфельгайм, розташованого у німецькому регіоні Шварцвальд, стається аварійне приземлення інопланетян. За допомогою місцевого панотця Дітріха вони знаходять спільну мову із селянами, не з усіма, звісно. Аж раптом до селища приходить чума… В бесідах з Дітріхом кренки, так вони представились людям, пізнаватимуть християнство й людство, намагатимуться пояснити розвиток своєї науки та міркуватимуть про вічне життя. Друга сюжетна лінія переносить у наші дні, де математичний історик Том Шверін та космологиня Шерон Надь крізь століття з’ясовуватимуть, що ж відбувалось в Айфельгаймі. Все це разом утворює красиву, мудру, детально пропрацьовану автором оповідь, неймовірності якої хочеться вірити.

Купити книжку. 

Двійник

Жузе Сарамагу. Двійник // пер. Катерини Скальської. – Івано-Франківськ: Вавилонська бібліотека, 2023. – 272 с.

В історії літератури тема двійника, копії чи дубліката з’явилися задовго до твору іменитого португальського письменника. Особливої популярності вона набула у добу романтизму, коли автори досліджували складність людської натури, в якій співіснують добро і зло, весь час змагаючись за домінування. Наприклад, «Франкенштайн, або Сучасний Прометей» Мері Шеллі чи «Дивна історія доктора Джекіла і містера Хайда» Роберта Луїса Стівенсона в той чи інший спосіб «працювали» з цією темою. Але на час написання «Двійника» Жузе Сарамагу, нагадаємо, книжка в оригіналі вийшла 2002 року, людство трохи змінилось. Двійник, той, що не є оригіналом, не обов’язково мав бути уособленням зла, скоріше – частиною хаосу симулякрів. А тому й конфлікт у творі Сарамагу не такий явний, захований під шарами саспенсу й абсурду, хоч, як і у романтиків, зосереджений на вивченні закамарків людської душі.

За сюжетом роману «Двійник» шкільний вчитель історії Тертуліану Масіму Афонсу живе собі середньостатистично й не тужить. Але якось колега-математик радить йому подивитись один фільм. І, о диво! В акторі другого плану Тертуліану Масіму Афонсу помічає власного двійника. Герой книжки починає розслідування, щоб з’ясувати, ким є той «другий», і навіть знаходить його. Так актор Антоніу Клару виявляється втягнутим в дивну історію, з незвичності якої намагається скористатись у не найблагородніший спосіб… Врешті хтось із цієї парочки має зникнути, щоб не стрясати межі хиткої реальності. Фізична смерть одного з чоловіків могла б стати розв’язанням проблеми, але у Жузе Сармагу не все так просто, бо це «просто» не передбачено інтелектуальним рівнем автора. Тому на читача чекає достойний фінал роману, що провокує живильні своєю складністю роздуми.

Купити книжку.

Бурштинове сяйво

Бурштинове сяйво: оповідання // пер. Катерини Новак, Ірени Петерсон, Євгенії Стародуб, Софії Брегман – Київ: Видавництво, 2023 – 308 с.

Назвіть без допомоги Google хоча б одного, а краще двох сучасних естонських письменників-фантастів. Складно, еге ж! Та й взагалі ніша перекладів з мов країн Балтії іще дуже і дуже незаповнена. Підводимо до того, що збірка естонського фантастичного оповідання «Бурштинове сяйво» – книжка важлива, крім того, що цікава, добре перекладена і видана. Її десять творів від різних авторів – це подорож світами, що представляють як наукову фантастику, так і фентезі.
Різні за стилем, ритмом, атмосферою оповідання «Бурштинового сяйва» ніби шукають свого читача, який оцінить, полюбить і чекатиме нової зустрічі. Наприклад, «Відшліфоване дерево» Вейко Беліалса переносить читача у космос, де точаться філософські бесіди на фоні знищення планет. У «Залізному Зубі» Індрека Харґла чоловік, втомлений від стосунків і своєї непомітності в них, шукає кращої долі, перейшовши крізь портал у дуже далеке минуле. Сіім Вескімеес в оповіданні «Бурштинове сяйво» кидає героя у шаленство небезпек паралельних вимірів. А Маніяккіде Тенав у «Працівниках з мізками» лякає вампірами й ще більш небезпечними людськими іграми. Окремо згадаємо про передмову, яка є цікавим екскурсом в історію естонської фантастики, й дає ще більше контексту. Тому не нехтуйте нею, прочитайте. Все це разом сяє не так бурштином, як літературним розмаїттям, набагато ціннішим за коштовності.

Купити книжку.

Чумні ночі

Орхан Памук. Чумні ночі // пер. Наталії Талалай. – Харків: Фоліо, 2023 – 735 с.

«Чумні ночі» – роман-важковаговик не стільки в плані кількості сторінок, скільки в сенсі масштабу задуму автора. В одному з інтерв’ю Орхан Памук, всесвітньо відомий турецький письменник, розказав, що виношував ідею твору, який розповів би про занепад Османської імперії, понад тридцять років, але реалізувати все задумане зміг під час пандемії коронавірусу. Як виявилось, людство схильне повторювати власні помилки, а не вчитись на них. Тому паралелі між масштабами ковіду та чуми напрошувались самі собою: «Люди опираються карантинним заходам, бо вони порушують їхній спокій, заперечують, що довкола помирають такі як вони, сердяться на тих, хто помер».

Події роману «Чумні ночі» відбуваються 1901 року на вигаданому острові Мінґер. Туди вирушає Станіслав Бонковський, головний санітарний інспектор Османської імперії, щоб зупинити епідемію страшної хвороби. Відомий своїми прогресивними науковими поглядами й рішучими діями, Бонковський пропонує губернатору Мінґеру терміново ввести суворий карантин. Але іменитому лікарю не вдасться проконтролювати виконання всіх запланованих заходів. За кілька днів після приїзду на острів Станіслава Бонковського вбивають. Його замінить не менш талановитий лікар Нурі, одружений на чарівній Пакізе, племінниці Абдул-Гаміда, султана Османської імперії. Під час перебування на острові на подружжя чекають політичні інтриги, боротьба із чумою, розслідування смертей лікарів… Але не думайте з написаного вище, що роман Памука – це такий собі легенький детектив. Навпаки. «Чумні ночі» – ґрунтовний історичний роман з неспішною оповіддю й максимальним заглибленням в атмосферу минулого.

Купити книжку. 

Читайте також: Музей воєнного дитинства: книжки, що були поруч