Під час розкопок у Туреччині виявили нову індоєвропейську мову

Під час розкопок руїн стародавнього міста Хаттуса біля підніжжя гори Амбарлікая у місті Богазкале у Туреччині виявили клинописну табличку з раніше невідомою індоєвропейською мовою. Про це повідомили на сайті Вюрцбурзького університету.

Нову мову виявили на об’єкті Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО Хаттуса-Богазкале на півночі центральної Туреччини. Колись Хаттуса була столицею Хеттської імперії, однієї з великих держав Західної Азії пізньої бронзової доби (1650–1200 рр. до н. е.).

Розкопки в Хаттуса-Богазкале тривають понад 100 років під керівництвом Німецького археологічного інституту. З 1986 року це місце є об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; наразі там знайдено майже 30 тисяч глиняних табличок із клинописним письмом. Ці таблички, які були включені до Всесвітньої документальної спадщини ЮНЕСКО у 2001 році, містять багату інформацію про історію, суспільство, економіку та релігійні традиції хетів та їхніх сусідів.

Щорічні археологічні кампанії під керівництвом нинішнього директора об’єкта професора Андреаса Шахнера зі Стамбульського відділу Німецького археологічного інституту продовжують поповнювати клинописні знахідки. Більшість текстів написані хетською мовою, найдавнішою засвідченою індоєвропейською мовою. Водночас під час розкопок 2023 року виявили культовий ритуальний текст, написаний хетською мовою, де є декламація невідомою досі мовою.

Професор Даніель Швемер, керівник кафедри стародавніх досліджень Близького Сходу в Університеті Юліуса Максиміліана (JMU) Вюрцбурга в Німеччині, повідомив, що хетський ритуальний текст посилається на нову ідіому як мову землі Каласма. Це територія на північно-західній окраїні Хетського центру, ймовірно, в районі сучасних Болу або Гереде.

За словами Швемера, відкриття іншої мови в архівах Хаттуса-Богазкале не є цілком несподіваним: «Хети були виключно зацікавлені в записі ритуалів іноземними мовами».

«Ритуальні тексти, написані писарями хетського царя, відображають різні анатолійські, сирійські та месопотамські традиції та мовні середовища. Ритуали відкривають цінні проблиски у маловідомі мовні ландшафти Анатолії пізньої бронзової доби, де розмовляли не лише хетською мовою. Таким чином, клинописні тексти з Хаттуса-Богазкале включають уривки лувійською та палайською мовами, двома іншими анатолійсько-індоєвропейськими мовами, тісно пов’язаними з хетською, а також хатською, неіндоєвропейською мовою. Тепер до них можна додати мову Каласма», — зазначають на сайті Вюрцбурзького університету.

Розшифрування знайденого тексту наразі триває. Професорка Елізабет Рікен  зPhilipps-Universität Marburg, спеціалістка зі стародавніх анатолійських мов, підтвердила, що ідіома належить до сім’ї анатолійсько-індоєвропейських мов. За словами Рікен, попри його географічну близькість до території, де розмовляли палайською мовою, текст, імовірно, має більше рис з лувійською. Наскільки тісно мова Каласма пов’язана з іншими лувійськими діалектами Анатолії пізньої бронзової доби, досліджуватимуть згодом.

Нагадаємо, раніше Читомо публікувало уривок з книжки «Більше однієї мови» Барбари Кассен про те, навіщо людям вчити іноземні мови, а також, чи можна зробити своєю іноземну мову.

Читайте також: Еволюція форматів: від глиняної таблички до електронної книжки

Чільне фото: Andreas Schachner / Deutsches Archäologisches Institut