Підсумки тридцятиріччя: суб’єктивні та об’єктивні рейтинги

До 30-річчя незалежності в Україні склали декілька книжкових списків. Частину з них уклали як рейтинги, частину − як переліки рівних за значенням творів. Крім того, вони різняться за способами їх формування, відтак і репрезентативністю. Читомо добирає найцікавіші з них.

18 серпня у центрі Шептицького (Бібліотека Українського католицького університету) відбулась лекція літературознавця, директора видавництва «Смолоскип» Ростислава Семківа «30 років про українську літературу». Під час неї Ростислав Семків розповів про власний перелік знакових книжок часів незалежності за жанрами, у кожен з яких увійшли по дві-чотири. Загалом у ньому близько 50 видань. Окрім книжкового, він склав інші переліки, що мають значення для літератури України.

На початку лекції дослідник наголосив на чотирьох твердженнях:

• за тридцять років у нашої літератури розвиток феноменальний, але недостатній;
• різна жанрова література, − свідчення самодостатності літератури як такої;
• з’являються великі романи − це також ознака самодостатності;
• у нас досить багато інституційної ресурсної підтримки літератури, − це великі перспективи.

Він зауважив про очевидність того, що дитяча література має найбільший обсяг продажів і розвитку. Та крім неї окремо розвивається підліткова література, у якій він відзначив:

• роман «Лісом небом і водою. Книга 1: Лисий» Сергія Оксеника;
• роман «Старшокласниця. Першокурсниця» Анастасії Левкової;
• повість «Солодкі поцілунки» Ольги Купріян.

У жанрі нонфікшн:

• «Зброя, мікроби і сталь. Витоки нерівностей між народами» Джареда Даймонда;
• «Ви це зможете», «Книжка для дорослих», «Бути окей» Дарки Озерної.

Детективи, любовні та психологічні романи:

• «Ґудзик» Ірен Роздобудько;
• «Добрі новини з Аральського моря» Ірени Карпи;
• «Ієрогліф кохання» Люби Клименко.

Фентезійні книжки:

• «Заклятий меч» Володимира Аренєва;
• «Лазарус» Світлани Тараторіної;
• «Гессі» Наталії Матолінець;
• «Машина» Дарії Піскозуб.

У жанрі фантастики:

• «Бот» Макса Кідрука;
• «Помирана» Тараса Антиповича;
• «Леобург» Ірини Грабовської.

Окремо Ростислав Семків відзначив перший твір у жанрі мешап-роман «Кайдашева сім’я проти зомбі», вихід якого запланували цього року.

Знаковими творами літературознавець визнав:

• «Воццек» Юрія Іздрика;
• «Московіаду» Юрія Андруховича;
• «Польові дослідження українського сексу» Оксани Забужко;
• «Непрості» Тараса Прохаська;
• «Депеш мод» Сергія Жадана.

Найскандальнішими на думку Семківа стали книжки:

• «Африка, сни» Леся Подерв’янського;
• «Суки отримують все» Ірени Карпи;
• «Шахи для дебілів» Михайла Бриниха.

До бестселерів він відніс такі книжки:

• «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко
• «Чорний ворон» Василя Шкляра;
• «Вічник» Мирослава Дочинця.

У переліку великих романів:

• «Музей покинутих секретів» Оксани Забужко;
• «Букова земля» Марії Матіос;
• «Амадока» Софії Андрухович.

У жанрі короткої прози кращими за версією Семківа стали:

• «Нічні купання в серпні» Сергія Осоки;
• «Земля загублених» Катерини Калитко;
• «Щасливі голі люди» Катерини Бабкіної.

У жанрі ветеранської та воєнної прози:

• «Моноліт» Валерія Пузіка;
• «Доця» Тамари Горіха Зерня;
• «Точка нуль» Артема Чеха;
• «Пехота» Мартина Бреста.

У жанрі комічної літератури відзначив такі книжки:

• «Рівне/Ровно» Олександра Ірванця;
• «Укри» Богдана Жолдака;
• «Ангелы на песке» Горького Лука (псевдонім Святослава Волкова).

Серед книжок, що написали українські письменники за кордоном, виділив такі:

• «Голос» Марка Роберта Стеха;
• «Дім у бейтінг голлов» Василя Махна;
• «Летіла у небі чорна птаха» Анни Біленької;
• «Кокліко» Павла Матюші.

Кращі збірки есеїстики за версією Ростислава Семківа такі:

• «50 відсотків рації» Олександра Бойченка;
• «І знов я влізаю в танк» Оксани Забужко;
• «Культура принад спротиву» Тараса Лютого.

Кращі драматургічні книжки:

• «Погані дороги» Наталії Ворожбит;
• антологія «Лабіринт з криги та вогню».

З-поміж поетичних збірок він виділяє:

• «‎Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана»;
• «Триста поезій» Ліни Костенко;
• «Ми помрем не в Парижі» Наталії Білоцерківець.

Інформаційними ресурсами, що сприяють літературі він назвав:

• Читомо;
• Літакцент;
• Барабука;
• Український літературний центр;
• Букмоль.

Серед проєктів неформальної освіти він відзначив «Літосвіту», «Нобілітет», «Культурний проект».

Найбільш впізнаваними письменниками літературознавець назвав Ліну Костенко, Оксану Забужко, Сергія Жадана і Юрія Андруховича.

Також він нагадав про синтетичні проєкти у яких письменники поєднали літературу з музикою: «DrumТиатр» Юрія Іздрика, співпрацю Юрія Андруховича з польським колективом «Карбідо», гурт «Жадан і Собаки».

Інституціями та ресурсами, що значно підтримують літературу, Ростислав Семків назвав Шевченківську премію, Український культурний фонд, Український інститут книги.

Важливими конкурси, що додають престижу літературним творам, стали «Книга року ВВС», «Смолоскип», «Коронація слова»

У списку кращих книжок часів незалежності поета, блогера Богдана-Олега Горобчука переважає проза та поезія, але й присутні нон-фікшн та гуманітаристика. Він упорядкував його за роками та наголосив, що врахував об’єктивні фактори й «аргументовану суб’єктивщину»:

• 1991 – поетична збірка «Екзотичні птахи та рослини» Юрія Андруховича;
• 1992  – збірка «Вірші» Івана Малковича;
• 1993 – поетична збірка «Альпініст на міражі» Станіслава Вишенського;
• 1994 – роман «Стежка в траві» Валерія Шевчука;
• 1995 – поетична збірка «Цитатник» Сергія Жадана;
• 1996 – роман «Польові дослідження українського сексу» Оксани Забужко;
• 1997 – роман Андрія Куркова «Пікнік на льоду»;
• 1998 – поетична збірка «Осінні пси Карпат» Василя Герасим’юка;
• 1999 – роман «Щоденний жезл» Євгена Пашковського;
• 2000 – роман «Сталінка» Олеся Ульяненка;
• 2001 – збірник оповідань «Кобзар 2000» братів Капранових;
• 2002 – роман «Культ» Любка Дереша;
• 2003 – роман «Дванадцять обручів» Юрія Андруховича;
• 2004 – роман «Солодка Даруся» Марії Матіос;
• 2005 – поетична збірка «Летюче віконце» Василя Голобородька;
• 2006 – збірка поезій «Оманливий оркестр» Миколи Воробйова;
• 2007 – збірка поезій «Цілодобово!» Олега Коцарева, Павла Коробчука і Богдана-Олега Горобчука;
• 2008 – збірка есеїв «Флешка» Юрка Іздрика;
• 2009 – роман «Чорний Ворон» Василя Шкляра;
• 2010 – роман «Ворошиловград» Сергія Жадана;
• 2011 – збірка прози «БотакЄ» Тараса Прохаська;
• 2012 – збірка поезії «Великий Міст» Олега Лишеги;
• 2013 – збірки есеїв «Шидеври вкраїнської літератури» та «Шидеври світової літератури» Михайла
  Бриниха;
• 2014 – роман «Фелікс Австрія» Софії Андрухович;
• 2015 – збірка прози «Старе золото» Олега Лишеги;
• 2016 – дослідження «Ніцше.Самоперевершення» Тараса Лютого ;
• 2017 – «‎Антологія української поезії ХХ століття: від Тичини до Жадана»;
• 2018 – збірка поезій «Бунар» Катерини Калитко;
• 2019 – дослідження «Справа Василя Стуса» Вахтанга Кіпіані;
• 2020 – збірка поезії «Тюремна пісня» Олени Герасим’юк.

На початку серпня на «Радіо НВ» стартував проєкт «30 найкращих українських оповідань». Його мета – привернути увагу до сучасної української літератури. Тридцять оповідань українських письменників адаптовують для прослуховування на радіо та в інтернеті, проєкт підтримав Український культурний фонд.

«Твори, що увійшли до списку, озвучать відомими голосами, та вже у вересні з’являться на платформі «НВ Подкасти». На нашу думку, це дозволить широкій аудиторії познайомитися чи наново відкрити для себе роботи наших найцікавіших письменників», – заявив головний редактор«Радіо НВ» Олексій Тарасов.

30 визначних оповідань незалежної України обирало журі, до якого увійшли: перекладачка і літературознавиця Ярослава Стріха, Ростислав Семків, літературна критикиня, редакторка Богдана Романцова, перекладач, поет Остап Сливинський, літературний критик, літературознавець, куратор проєкту Євгеній Стасіневич. Вони обрали такі твори:

• Юрій Андрухович — Самійло Немирич прекрасний розбишака;
• Володимир Арєнєв — Рапунцель;
• Катерина Бабкіна — Коробка з ґудзиками;
• Андрій Бондар — Ахмад;
• Микола Вінграновський — Манюня;
• Євген Гуцало — Скажений чорнобильский собака;
• Володимир Діброва — Пісні Бітлз;
• Сергій Жадан — Берлін, який ми втратили;
• Сергій Жадан — Лука;
• Оксана Забужко — Дівчатка;
• Оксана Забужко — Сестро, сестро;
• Юрій Іздрик — Острів КРК;
• Олександр Ірванець — Наш вожатий Фреді Крюгер;
• Катерина Калитко — Вода;
• Маріанна Кіяновська — Все що треба;
• Олег Лишега — Людина в просторі;
• Оксана Луцишина — Любий таточко;
• Василь Махно — Дім у Бейтінґ Голлов;
• Олександр Михед — 18, 17, 6, 3, 2, 2, 1;
• Костянтин Москалець — Споглядання черешні;
• Сергій Осока — Балада про квашені помідори;
• Галина Пагутяк — Тебе спалить сонце;
• Лесь Подерв’янський — Гамлєт, або Феномен датського кацапізму;
• Тарас Прохасько — Від чуття при сутності;
• Тарас Прохасько — Некрополь;
• Наталка Сняданко — Дідова історія;
• Олесь Ульяненко — Біля самого синього моря;
• Сашко Ушкалов — Жесть;
• Ірина Цілик — Гайтавер;
• Артем Чех — У нашу річницю десь на Донбасі.

Хто і чому увійшов до цього списку Сергій Жадан і Євгеній Стасіневич розповіли у прямому ефірі.

Додамо, зараз триває підготовка проєкту Українського інституту книги «30 знакових книжок нашої Незалежності», у межах якого шляхом онлайн-голосування на спеціальному сайті з-поміж сотні запропонованих книжок Довгого списку обиратимуть тридцять.

Читайте також: 30-річчя Незалежності у літературних, книжкових, освітніх подіях