Після трьох не пізно: як ефективно навчати дітей англійської 

Вчити англійську мову — найкраще з дитинства. Але якщо неправильно підібрати методологію навчання, то засвоєння іноземної може бути менш ефективним. Як цього уникнути та на що треба звертати увагу. Про це Читомо розповіла перекладачка, засновниця агенції іноземних мов та викладачка УКУ Марта Госовська.

Вікові особливості вивчення іноземної мови

Якщо вашій дитині виповнилося три роки, то не поспішайте купувати їй книжки англійською. На цьому етапі книжка як навчальний інструмент може бути корисною, хіба якщо ви будете читати її вголос дитині. Водночас вже через кілька років книжка іноземною буде не лише хорошим, а й ефективним подарунком. Тоді дитина зможе самостійно прочитати історію і розповісти про що у ній йдеться. Ключовий критерій у вивченні англійської — вік. Адже  саме він підкаже, що дитині потрібно у той чи інший момент. 

0-3

Діти у цій віковій категорії вже здатні перебувати в атмосфері іншої мови. Щоб зануритися у неї, малятам можна вмикати пісеньки, віршики, читати вголос дитячі книжки.  Важливо розуміти, що в такому маленькому віці батьки й найближче коло — це головні авторитети для дитини. Якщо вони час від часу звертатимуться до неї іноземною мовою, то вона поступово сприйматиме її як рідну. 

Пізніше для неї це буде не просто звуковий фон, а те, що можна прийняти, бо так робить її найближче оточення. Відтак дитина накопичить пасивний словниковий запас. Вона не матиме мовного шоку під час вивчення іноземної мови у майбутньому, бо ці звуки, слова, конструкції будуть звичними. 

Процес навчання буде простішим, бо звукову картину дитина вже пам’ятатиме. Окрім того, вона зможе накласти її на графічні зображення або флеш-картки. Наприклад, коли дитина бачитиме зображення «apple — яблуко», то швидше асоціюватиме цей набір звуків із зображенням. І вже не потрібно буде 10 разів показувати флеш-карту. Веселі пісеньки на можна знайти, наприклад, на каналі Cocomelon. 

3-6

Навчання мови трирічок — це вмикати пісеньки й разом із ними повторювати звукові ефекти, робити постановку правильної вимови. У віці 3-5 років діти можуть вживати слова, які не пасують до контексту. Вони просто повторюють рандомні фрази, які запам’ятали. 

Лише в 6 років у дитини розвивається частина мозку, яка відповідає за проведення аналогій із фонетичним та візуальним супроводом.

Тому не варто очікувати, що до цього часу вона зможе вказувати на предмети і називати їх іноземною. Водночас дитина все запам’ятовує, тому не потрібно думати, що ви робите марну справу. Просто це ще не час, коли вона спроможна це осмислити. Потрібно розуміти, що багато залежить і від фізіології дитини. У кожної індивідуальні особливості сприйняття і відтворення матеріалу. 

Корисні матеріали для цієї вікової групи:

• Флеш-картки видавництва «Ранок» для дошкільнят та школярів із найбільш уживаними англійськими словами.

• Англійська абетка: картки із зображенням та підписом простих англійських слів та літер алфавіту. 

• Словничку у малюнках має прості зображення, підписані українською, англійською та німецькою мовами. Є словнички на різні теми: сім’я, кольори, тварини.

• Funny poems від видавництва «Рідна мова»  — це книжка із веселими віршиками англійською та кумедними ілюстраціями, у якій є кросворд та картки зі словами.

• Книжка із вправами, картками-словами та наліпками про мультфільм «Крижане серце» буде цікава дітям дошкільного і молодшого шкільного віку. У цій серії є книги, складені і на основі інших мультиків. 

• Англійська абетка АВС розмальовка від видавництва «Богдан». 

6-9

У роботі зі старшою віковою категорією — від 6 до 9 років — вже можна починати типове викладання англійської, працювати з візуальним матеріалом, вивчати фрази, слова чи вчити побудову речень. Тоді можна залучати книжки з історіями: разом читати, перекладати, придумувати альтернативні історії для героїв. 

Діти у 6 років ігнорують прикметники: їх запам’ятовують гірше, бо це для них щось абстрактне. Наприклад,  слово wonderful доволі складно вписується у їхню картину світу, тож вони не можуть зрозуміти, коли і для чого його використовувати. У цьому віці вони добре запам’ятовують іменники, цим можна скористатися, щоб поповнити словниковий запас іменниками. Також дуже добре вивчають дієслова, гірше — прислівники. 

Вимагати побудови складнопідрядних речень до 9 років — не варто. Натомість можна тренуватися у побудові простих складносурядних речень, на кшталт «я прийшов додому і дивився мультики».

Важливо не вчити нічого окремо. Адже кожен урок — це цеглинка для дитини, з якої вона вибудовує собі будиночок. І якщо новий матеріал не прив’язаний до вже вивченого, то процес навчання стає неефективним.  

Діти люблять ігрову форму навчання. Але у цьому віці важливо пояснити, що йдеться радше про навчання, а не гру. Наприклад, коли дитині 12 років, то у школі вивчають герундій, а герундій в ігровій формі пояснити буде важко. Звісно, можна робити лінгвістичні вправи, ігри, але це не про запустити літачок у класі. 

Корисні матеріали для цієї вікової групи:

• Sid the Science Kid – про науку цікаво та англійською. 
• Іменники на різні теми цікавіше буде вивчати, якщо кожен із них потрібно буде наліпити окремим стікером. У серії книг «Англійська в наліпках»  чотири різнотематичні книги, у кожній з яких понад 40 слів-стікерів про школу, сім’ю, дім та побутові предмети. 

• Картки з футбольними термінами англійською від видавництва «Богдан». 

Читати на будь-якому рівні й отримувати задоволення

Якщо на рівні А1 (початковому) ви вирішили прочитати з дитиною оригінал казки, наприклад, «Кролик Петрик» Беатрікс Поттер, то буде досить складно зрозуміти все. Задоволення від читання не буде, і ймовірно вже на третій сторінці дитина покине книгу. Відтак краще починати з адаптованих варіантів книжок, де текст про Ведмедика Паддінгтона чи Кролика Петрика спрощений. Їх пристосовують до знань читачів певного рівня. 

«Кролик Петрик» для читачів рівня A1 має короткі речення. Тут нема складних граматичних форм, а складні слова замінено на простіші. Текст буде легко читати і кожне слово не потрібно шукати у словнику. 

Тож діти відчувають себе супергероями, бо вони читають книжку по-справжньому, в словник не зазирають і все розуміють! Це дуже добре працює, як для мотивації, так і для поступового просування у вивченні англійської. 

Читайте також: Навіщо вивчати нові мови та уміти ними спілкуватися

Аудіокниги іноземною — для батьків і дітей

У більшості дитячих книг є аудіоверсія. Якщо батьки не можуть прочитати із дитиною книгу англійською, то вони мають змогу увімкнути аудіозапис та водити пальцем,  пильнуючи, щоб текст відповідав запису. Таке вивчення фонетики буде ідеальним, адже діти чутимуть правильні звуки. Водночас це гарний спосіб провести час разом. 

Якщо ж батьки мають хороший рівень знання мови, то читати книгу перед сном можна англійською. З часом це стає звичкою. Дітям дуже подобається ділити досвід вивчення мови разом із батьками. 

Є велика різниця між аудіокнигою і переглядом фільму. У першій – ваша дитина сприймає історію лише на слух. Немає жодної візуальної інформації, яка би підказала, що відбувається. Так можна тренувати аудіальні навички.  

Рівень А1

• The Happy Prince («Щасливий принц»). Автор збірки казок – Оскар Уайльд.  
• Adventures of Pinocchio («Пригоди Піноккіо»). Автор – Карло Коллоді. 

Рівень А2

• The Wizard of Oz («Чарівник країни Оз»). Автор – Френк Баум. 
• Jungle Book («Книга джунглів»). Автор – Редьярд Кіплінг.

Альтернативна історія та інші техніки вивчення англійської

Ефективно у вивченні англійської із дітьми працює сторітелінг.  Як приклад — книжка «Ведмедик Паддінгтон». Якщо взяти оригінал, то можна розглядати та описувати картинки, здогадуватись, що на них відбувається разом із дітьми: у що Паддінгтон вбраний, що він любить, що не любить, куди він ходив, хто його друзі. Тобто можна придумати цілу альтернативну історію про нього. На основі пригод цього персонажа набагато легше пояснювати Present Simple чи Past Simple. Так можна зробити з будь-якою книгою, де є ілюстрації та герої. 

Також можна переглядати короткий мультик англійською, наприклад, на 5 хвилин. Спершу подивитися його повністю, а потім зупиняти після кожного речення і намагатись його перекласти. Потім можна пробувати переказувати побачене, описувати персонажів та їхні дії, порівнювати себе із персонажем, розповідати про свій досвід. 

Читайте також: Що таке MINT-освіта і як її просувають українські бібліотеки й видавці

Матеріал вийшов у співпраці з партнерами.