Помер перший президент Києво-Могилянської академії В’ячеслав Брюховецький

Помер літературознавець, ініціатор відродження Києво-Могилянської академії та її перший президент В’ячеслав Брюховецький. Про це повідомили на сторінці НаУКМА у фейсбуці. 

В’ячеслав Брюховецький помер 12 листопада 2026 року, на 80-му році життя.

В університеті нагадали, що у 1991 році, коли Україна лише здобувала незалежність, Брюховецький узявся відроджувати Києво-Могилянську академію. Багатьом ця ідея тоді здавалася нездійсненною.

«В’ячеслав Степанович належав до тих людей, які не просто мріяли про незалежну Україну, а й творили її своєю громадянською мужністю та волею до перемоги», — написали в дописі.

У НаУКМА розповіли, що відроджений університет поєднав традиції старої Академії з практиками сучасних західних вишів. У 1996 році тут запрацювали перші магістерські програми, а у 2008-му — Докторська школа. Могилянка також брала участь у Помаранчевій революції та Революції Гідності.

«Чи не найважливішим здобутком В’ячеслава Брюховецького стали люди — покоління могилянців, які беруть відповідальність за свою країну. Сьогодні вони працюють у державному управлінні, науці, освіті, дипломатії, медіа, бізнесі та громадському секторі, а також захищають Україну на фронті», — додали в університеті.

У НаУКМА наголосили: «Справа його життя живе. Вона живе у відродженому ним університеті, у людях, яких він об’єднав і надихнув, у цінностях, які він відстоював, а також у майбутньому, заради якого він працював».

Письменниця Катерина Калитко поділилася, що навчалася в Могилянці, коли університет очолював Брюховецький. «Я стояла в колоні першокурсників, які готувалися вперше зайти на головний плац Могилянки, на посвяту в студенти. Різні діти з усіх куточків України, я тоді вперше побачила її в такому розмаїтті. Позаду мене дві дівчини розмовляли російською. Вздовж колони йшов перший президент Могилянки В’ячеслав Брюховецький, наблизився до них і спокійно сказав: “Ви ще хочете тут вчитися? Тоді перейдіть на мову свого університету”. Вони спершу замовкли, потім перейшли», — написала Калитко у фейсбуці.

За словами письменниці, тоді багатьом здавалися «могилянським фріковством» українськість, болонська система й атмосфера богемної свободи в університеті.

«Виявилося все відважним візіонерством, яке вродило добрими плодами. Безліч людей, нині яскраво помітних в культурі та державотворенні України, — колишні студенти Могилянки», — згадала Калитко.

Вона розповіла, що першокурсникам переказували легенду про те, як Брюховецький виграв у шахи першу авдиторію для майбутнього університету. Він зіграв партію з адміралом Коровіним, який тоді керував військовим училищем в історичних корпусах Могилянки.

«Брюх не боявся бути водночас суворим і кумедним, з батьківською поблажливістю дивився на химерні прояви студентського самовираження і підтримував експерименти своїх строкатих численних дітисьок. Це безцінне відчуття прийняття тебе і твого пошуку. Український світ осиротів на одного зі своїх титанів, на одного з прекрасних шаленців, які його тримали», — написала письменниця.

В’ячеслав Брюховецький — літературознавець, критик, педагог, журналіст і громадський діяч, доктор філологічних наук, Герой України. Він закінчив Київський університет, працював у газеті «Літературна Україна» та Інституті літератури АН УРСР, де завідував відділом теорії літератури. Був одним із засновників Народного руху України. 

Відроджену Могилянку Брюховецький очолював як ректор з 1991 року, як президент — з 1994-го, а з 2007-го був її почесним президентом. Викладав у Манітобському університеті в Канаді та Ратґерському університеті у США. 

Брюховецький — автор книжок «Силове поле критики», «Ліна Костенко», «Микола Зеров», «Віктор Петров: верхи долі — верхи і долі» та інших. Остання, «Віктор Петров у двобої з Левіафаном», вийшла 2025 року у видавництві «Дух і Літера».

Нагадаємо, у березні 2026 року В’ячеслав Брюховецький увійшов до короткого списку премії Відкритого Суспільства в номінації «Творці Відкритого Суспільства». У міжнародному фонді «Відродження» тоді зазначили, що під його керівництвом кількість студентів НаУКМА зросла з 227 у 1992 році до понад 3000.

У квітні 2026 року колективну відзнаку в цій номінації отримала Києво-Могилянська академія. Президент університету Сергій Квіт сказав, що це визнання стало можливим також завдяки зусиллям Брюховецького, який відродив Могилянку.

У лютому 2026 року книжка Брюховецького «Віктор Петров у двобої з Левіафаном» перемогла в номінації «Життєписи» рейтингу «Книжка року — 2025». У грудні 2025 року Український ПЕН включив її до переліку найкращих книжок 2025 року в категорії «Нонфікшн».