втрати

Померла найвідоміша хорватська письменниця Славенка Дракуліч

21.06.2026

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

У віці 77 років померла найвідоміша у світі хорватська письменниця, журналістка Славенка Дракуліч. Про це повідомляє хорватське видання Jutarnjem listu. 

Видання написало, що авторка «раптово покинула нас у віці 77 років, одразу після публікації своєї нової книги «Чому я ніколи не навчилася готувати» у хорватському видавництві Fraktura». Причина смерті не повідомляється. 

 

Славенка Дракуліч — відома хорватська письменниця і журналістка. У своїх документальних книжках, багато з яких перекладені українською мовою, вона досліджує питання політики, воєнних злочинів, ідеології посткомуністичних країн тощо. З початку повномасштабного вторгнення вона підтримує Україну. 

 

В Україні її книжки видавали у «Навчальній книзі-Богдан», «Човен», «Yakaboo Publishing», «Комора». 

 

Народилася письменниця 4 липня 1949 року в місті Рієка, яке нині розташоване в Хорватії. Свою кар’єру журналістки Славенка розпочала після завершення навчання з порівняльного літературознавства та соціології на філософському факультеті в Загребі. Вона писала для Start, Danas та NIN, а також широко впроваджувала феміністичні теми в публічну дискусію. Вона опублікувала свою першу нехудожню книгу в 1984 році під назвою «Смертні гріхи фемінізму: есе з мудології». 

 

Через три роки Славенка опублікувала свій перший роман «Голограми страху». Книга мала великий вплив по всій Югославії, а Дракулич вражаюче ввела жіночий, автобіографічний дискурс у сучасну літературу.

 

Згодом Дракуліч опублікувала низку книжок: «Як ми вижили», «Вони б і на мураху не наступили», «Кафе Європа», «Балканський експрес», «Тіло її тіла», «Байки про комунізм» та «Знову в кафе Європа», а також публікувала тексти у провідних світових газетах, таких як The New York Times, Frankfurter Allgemeine Zeitung, La Repubblica та El Mundo.

 

2010 року на Міжнародній зустрічі письменників у Празі Дракуліч визнали однією з найвпливовіших європейських письменниць нашого часу.

 

Хорватка була одружена зі шведським журналістом Річардом Свартцем. Її донька — письменниця Руяна Єгер .

Знайомі та колеги хорватської письменниці розпочали реагувати у соціальних мережах на її смерть.

Сербський ілюстратор та хужодник Петар Пісместрович опублікував у Facebook зображення письменниці танаписав, що «мені шкода, що вона пішла занадто рано. Вона, без сумніву, ще багато могла б написати, але не отримала нового шансу. Життя в неї було нелегким, але вона мужньо його витримала».

 

 

Сербська літературознавиця і перекладачка Наташа Віденович зазначила у Facebook: «Славенка Дракуліч не писала про смерть як про щось далеке. Вона писала про життя, яке змінюється, про тіло, яке старіє, про страхи, які ми приховуємо, і про самотність, про яку ми мовчимо, і сьогодні її коло замкнулося. Дякую тобі, Славенко, за все, що ти написала – за слова, які могли бути ніжними та водночас невблаганними, і за сміливість говорити про те, про що інші воліють мовчати».

 

 

Хорватський театральний режисер, драматург Івіца Булян написав: «Для нас, дітей-шістдесятників, Славенка була першою жінкою-інтелігенткою в громадському житті цих теренів, якій не доводилося вибирати між серйозністю й фізичністю. Між інтелектом і вразливістю. Між теорією та автобіографічною сповіддю».

 

 

Хорватський журналіст, публіцист і політик Бранко Вукшич написав у Facebook, що «велику Славенку переслідували інтелектуальні ліліпути та етнобізнесмени лише за те, що вона наважувалася критично говорити про зовсім не безневинні суспільні викривлення, на які так звана еліта заплющувала очі. Вони не могли їй пробачити авторитету та успіху, здобутих далеко за межами Хорватії».

 

 

Хорватський журналіст Марін Влахович зауважив протилежну думку до інших публічних осіб. Він написав: «Померла Славенка Дракуліч. У медіа пишуть, що вона була найвідомішою хорватською письменницею у світі, хоча по суті здобула ім’я як феміністка та югославістка, покинувши Хорватію — фізично, духовно і політично — тоді, коли Хорватії була найпотрібніша будь-чися допомога». 

 

 

Читайте також: Славенка Дракуліч: «Ми не зустрічаємо воєнних злочинців щодня – принаймні нам так здається»

 

Фото: Pixsell / Autor: Sanjin Strukic/PIXSELL