Календар подій

Постмедійна оптика

26.11

Київ

19:00 Український Дім, вул. Хрещатик, 2

Презентують книжку «Постмедійна оптика. Українська версія»

Відбудеться презентація книги мистецтвознавиці Вікторії Бурлаки «Постмедійна оптика. Українська версія», виданої за підтримки Українського Культурного фонду. Презентація відбудеться в рамках виставкового кураторського проекту «Медіазалежність. Українська версія» (20.11 — 12.12.2019).

Книжка «Постмедійна оптика. Українська версія» виникла не просто в результаті кабінетних досліджень теми постмедійного візуального мистецтва. Вона є практичним результатом кураторської практики авторки, постійної взаємодії із сучасним артсередовищем. «Я не вважаю себе теоретиком, хоча завжди теоретизую з приводу того, що бачу і роблю. Насправді, це осмислення того, що відбувалось зі мною протягом двадцяти років моєї професійної діяльності. Осмислення тренду «постмедійного мистецтва», який я вважаю ключовим у розумінні специфіки сучасного мистецтва — як би там не було, але сьогодні ми сприймаємо світ виключно скрізь призму медіа, безпосереднього доступу до реальності вже немає. Але ця обмеженість поля зору рамою видошукача насправді приховує в собі нові можливості. Я намагалась проаналізувати та емоційно відчути творчість ключових пов’язаних із цим трендом художників — Олександра Гнилицького, Олега Голосія, Арсена Савадова, Олега Тістола, Василя Цаголова та художників наступного покоління — Ігора Гусєва, Олексія Сая, Степана Рябченка…»

 

Що мається на увазі під «постмедійною оптикою»? Феноменологія мінливого зорового сприйняття. Специфічні оптичні конструкції сучасного мистецтва. Точкою відліку медійної епохи в мистецтві та в сприйнятті загалом став винахід фотокамери в середині ХIХ століття. Фотографічне бачення дає новий інструментарій, новий доступ до реальності. Від винаходу фотографії починається відлік героїчного розширення поля видимого. Фотограф безперервно відкриває нові «континенти видимого», мікро- та макрокосм, усі грані людської натури, всі етапи життєвого шляху людини та всіляких колізій на ньому — від народження до смерті. Мистецтво авангарду та модернізму загалом обрало для себе той самий modus vivendi. Воно пронизане пафосом відкриттів — художник, як і фотограф, зобов’язаний побачити світ заново, розширити зону видимого, щоразу безпосередньо контактуючи з реальністю, відкидаючи досвід попередників. Експансія, максимальне охоплення привласнених мистецтвом явищ життя є головною інтенцією «ненажерного» сучасного мистецтва…

 

Близьким до «постмедійності», є поняття «іномедійності» — запозичення арсеналу художніх засобів одного медіа іншим. Кожному медіа притаманний особливий набір технічних прийомів і художніх засобів, що становлять його медіаспецифічність. Постмедійність, трансмедійність передбачають розмиту, трансформовану медіаспецифічність. Змінювання медійних ролей призводить до незворотних наслідків — до необхідності радикального переосмислення кожним видом мистецтва себе, своєї місії та можливостей, перегляду власної «функції істини». Живопис, фотографія, цифрове мистецтво на рефлексивному етапі свого існування — вже не мислять себе засобом відображення неіснуючої реальності, але рефлексують себе самих. Така доля будь-якого медіа сьогодні — переосмислення власної медіаспецифічності, пошуки себе в широкому культурному, політичному, естетичному контексті. Це процес без остаточного результату — зафіксувавши певну стадію перебування тут-і-тепер, мусимо одразу рухатися далі…

 

Подія на фейсбуці

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Підтримайте проект