Рада ухвалила закон про мову в першому читанні

Верховна рада ухвалила в першому читанні законопроект «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Про це повідомляє Укрінформ.

За таке рішення проголосував 261 народний депутат.

Ухвалити законопроект № 5670-Д закликала, зокрема, письменниця Оксана Забужко.

«Саме так: не «про мо-ВИ», а «про мо-ВУ» — державну і одну. Українську. Зроби це, Українська державо. Вперше від 1930 року (коли було закрито державні курси української мови і тим демонстративно знято з неї короткочасний «державний захист») — візьми і зроби)). Не бійся. Бійся НЕ зробити», — написала вона вчора на своїй Facebook-сторінці.

Раніше законопроект підтримали: письменники Андрій Любка, Василь Шкляр, мовознавиця Лариса Масенко, музиканти Олександр Положинський, Іван Леньо та ін.

Голова Комітету з питань культури та духовності Микола Княжицький зазначив, що документ привели у відповідність до ухвалених після його реєстрації законів, зокрема «Про освіту» та «Про телебачення і радіомовлення».

Законопроект передбачає створення Національної комісії зі стандартів державної мови та інституту Уповноваженого із захисту державної мови.

У проекті йдеться, що з метою сприяння функціонуванню української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України діє уповноважений із захисту державної мови, якого призначає на посаду та звільняє Кабінет міністрів.

Опрацювання та утвердження стандартів української мови як державної здійснює Національна комісія зі стандартів державної мови. Її завданням є збереження, розвиток та захист державної мови через встановлення стандартів і методів перевіряння рівня володіння державною мовою, необхідного для набуття громадянства та зайняття визначених законами України посад. Комісія є державним колегіальним органом.

Пропонується передбачити, що до складу комісії входить з поміж 9-ти членів одна особа, призначена керівником центрального органу виконавчої влади у сфері державної мовної політики. Уповноважений Верховної Ради з прав людини, керівник центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, та керівник центрального органу виконавчої влади у сфері державної мовної політики подають Кабінетові міністрів по одній кандидатурі на посаду уповноваженого із захисту державної мови.

Читайте також: Під кутом 180°, або українська мова з погляду австрійського філолога

Законопроектом визначається, що єдиним документом, який підтверджує рівень володіння українською мовою, є Державний сертифікат із безстроковим терміном дії, який видає Центр української мови за результатами іспиту. Іспит на рівень володіння українською мовою організовує та проводить Центр української мови.

Вище керівництво державою, депутати, офіцери, працівники центральних органів влади, навчальних та медичних установ тощо зобов’язуються вільно володіти українською мовою.

Стаття 21 проекту передбачає здійснювати видання державною мовою друкованих ЗМІ, зареєстрованих в Україні. Окрім того, визначається, що видавець, внесений до відповідного Державного реєстру, зобов’язаний видавати державною мовою не менше половини від усіх назв книжкових видань, випущених ним упродовж відповідного календарного року.

Окрім того передбачається, що держава може обмежувати ввезення в Україну книжкових видань іншими мовами.

Нагадаємо, що Конституційний Суд України 28 лютого 2018 року визнав неконституційним закон «Про основи державної мовної політики» від 3 липня 2012 року (т.з. закон Ківалова-Колесніченка) через порушення народними депутатами процедури його ухвалення. Закон, зокрема, передбачав можливість офіційної двомовності в регіонах, де чисельність національних меншин перевищує 10%.

9 червня 2017 року був зареєстрований законопроект 5670-д «Про забезпечення функціонування української мови як державної», підписи під яким поставили 76 депутатів.

Читайте також: Промова про мову. Професор Лариса Масенко про політику, любов і патріотизм

Чільне зображення: Facebook / Іванна Кобєлєва