Рідні книжки усюди: як культурні інституції Німеччини закупили тисячі книжок для українців

Ми вже писали про окремих волонтерів та маленькі ініціативи у Німеччині, які власними силами купують книжки і створюють у своїх громадах українські полички. У цьому ж матеріали розповідаємо про більші культурні інституції, які не лише закупили тисячі українських книжок, а й налагодили сам алгоритм закупівель та навчили німецьких бібліотекарів робити це самостійно. 

Про цифри, що надихають, юридичні нюанси, пошук фінансування та майбутнє проєктів, пов’язаних з українськими книжками за кордоном, читайте далі.

«Зараз ми на доброму шляху»

Ґете-Інститут в Україні: закупив 20 тисяч дитячих книжок

Коли розпочалося повномасштабне російське вторгнення, мільйони українців виїхали за кордон, щоб уберегти своє життя і життя своїх дітей. Однією з країн, які прийняли найбільшу кількість українців, стала Німеччина.  

«Майже одразу там з’явився величезний запит на книжки українською мовою, тож ми сконцентрувалися на тому, щоби забезпечити українських дітей книжками рідною мовою, відклавши на потім деякі інші наші проєкти. Це була новий і незвичний для нас напрям роботи, ми починали з нуля», – розповідає Марія Шубчик, координаторка літературних проєктів Ґете-Інституту в Україні.

Так минулої весни Ґете-Інститут в кооперації з Німецькою бібліотечною асоціацією та Українським інститутом книги за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини започаткував проєкт «Валізка з книжками з України». Щоб українські родини, які вимушено покинули свій дім через війну, змогли отримати доступ до улюблених книжок українською мовою в німецьких бібліотеках та в бібліотеках Ґете-Інституту по всьому світу. Проєкт опирався на досвіді роботи з дітьми-біженцями з Сирії у 2016-му в межах кампанії «Einfach Lesen!» та проєкті УІК «Живі письменники». 

«Валізка з книжками з України» увійшла до великого пакета заходів, для яких Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини виділило кошти з додаткового бюджету на 2022 рік з метою пом’якшення наслідків російської загарбницької війни проти України.

Тоді, розповідає Марія Шубчик, Ґете-Інституту через Німецьку бібліотечну асоціацію оголосив опен-кол для бібліотек: «Думали, бібліотек сто зголоситься зробити в себе українську поличку. А нам надійшло 800 запитів! Ми могли покрити лише запити від бібліотек, хоча були запити і від українських громад, інтеграційних центрів тощо. І лише 600 запитів, на більше вже не було фінансів».

Так бібліотеки у різних куточках Німеччини отримали комплекти книжок українською мовою. Це 20 тисяч книжок від понад 20 українських видавництв. Також «валізки» передали до бібліотек  Ґете-Інституту у Польщі, Угорщиниі, Латвії, Молдові, Румунії, Греції, Іспанії, Чехії та Італії.

«Переважно це бібліотеки у великих містах, — говорить Марія Шубчик. — Ми намагалися розподілити все рівномірно. Щоб люди, які не мають доступ до українських книжок у маленькому містечку, могли доїхати до найближчого більшого міста і знайти їх там».  

На підготовчому етапі проєкту сформували два переліки із 50 та 25 українськомовних видань українських та європейських авторів, поділених за категоріями: книжки для дошкільнят, дітей віку початкової, середньої та старшої школи. Відібрані книжки, серед яких твори 32 українських дитячих авторів та авторок, охоплюють широке коло тем — про дружбу, природу та пошук рішень у безвихідних ситуаціях, та жанрів — комікси, вірші, казки, романи. Всього було закуплено 89 найменувань книжок.

Окрім книжок, бібліотекарі отримали допомогу в оформленні «українських поличок», інформацію та візуальні матеріали для розміщення у соцмережах та на сайтах бібліотек, шаблони для виготовлення плакатів та банерів, а також набір дидактичних матеріалів до 24 книжок та рекомендації для проведення читань. Всі дидактичні матеріали є у вільному доступі на сайті в описах книжок. 

Марія Шубчик розповідає, що Читомо за підтримки Ґете-Інституту розробили гайд для бібліотек, як самостійно закупити українські книжки: «Наше завдання – щоб цей путівник отримали бібліотеки, які хочуть і далі поповнювати українські полички, але для цього треба, щоб українці активно ходили до бібліотек. Ми маємо створювати попит. Щоб це була справжня інтеграція українських поличок, а не якась тимчасова виставка, яку потім приберуть».  

Зараз проєкт «Валізка з книжками з України» уже завершився. Утім Ґете-Інститут  продовжує працювати з німецькими бібліотеками. 

«Зрозуміло, що ця ініціатива потребує постійного супроводу. Це і ментори, і волонтери читання, і організатори читань з українськими авторами. Ми надаємо їм підтримку», – говорить Марія Шубчик. Також вона наголошує, що цей проєкт не покривав потребу в книжках для дорослих читачів, цю потребу бібліотеки мають покрити самостійно.

«Зараз ми на доброму шляху, щоб зафіксувати те, що вже вдалося досягти в межах нашого проєкту. Але, звісно, потрібно працювати далі», – підсумовує Марія.

«Ми намагалися покрити потреби різного віку»

Громадська організація IWEK: закупила 17 тисяч українських книжок

Данило Полілуєв-Шмідт – медичний біотехнолог, працює у Max Delbrück Center у Берліні, паралельно навчається в університеті, планує вступати до докторантури. 

«Якщо дуже спрощено, то ми вирощуємо такі маленькі моделі людського мозку і досліджуємо їх», – пояснює він суть своєї роботи в лабораторії. Проте у Німеччині та Україні Данило відомий насамперед як активний і послідовний промоутер української культури. 

«Мене лякало це у 2014-му, але особливо посилився цей страх з початком повномасштабного вторгнення: а що, як ми перестанемо існувати? І саме культура і мова – те, що гарантує нам наше існування», – пояснює Данило.

Віднедавна Данило Полілуєв-Шмідт очолює громадську організацію IWEK  – Initiative für Wissensaustausch, Empowerment und Kultur  (Ініціатива для обміну науковими знаннями, заохоченням та культурою – ред.), учасником якої є вже давно. Це німецька неприбуткова організація, заснована 2018-го українками-експатками. Ініціатива втілює у життя передусім проєкти, які стосуються наукового обміну між Німеччиною та Україною. 

«Але також важливий елемент нашої роботи – підсилити розуміння українського контексту за кордоном. Не тільки історичного, а й теперішнього», – додає Данило. 

З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну організація IWEK розпочала проєкти, пов’язані з гуманітарною допомогою, зокрема медичною. «Але проєкт, який справді набув великих масштабів і просто-таки розквіт, – це проєкт «Доступна книга», який я очолюю», – говорить Данило. У межах цього проєкту IWEK змогла закупити близько 17 тисяч українських книжок для німецьких бібліотек, а також організувала продаж українських книжок у великій книжковій мережі Dussmann та в низці незалежних книгарень.

Данило розповідає: «Уже ввечері 24 лютого 2022-го я пішов до одного з найбільших книжкових магазинів у Берліні та запитав, чи мають вони якісь книжки українською. Я вже тоді міг уявити, якою буде хвиля тимчасово переміщених осіб. Вони відповіли, що мають російською. І тоді я запропонував їм продавати саме українські книжки. Мені зайняло 2-3 дні, щоб зв’язатися з українськими видавництвами. На меті було не просто завезти якісь книги у мережу, а й системно підтримати українське книговидання. І все вдалося: спочатку книжки  з’явилися на полицях мережі Dussmann, потім на полицях менших приватних книгарень у різних містах і містечках – Берліні, Гамбурзі, під Бонном тощо». 

Читайте також: Наставники для читання — як це діє в Німеччині

Наступним кроком організації у межах проєкту «Доступна книга» стала закупівля книжок для німецьких бібліотек. Данило розповідає, що це мали бути або бібліотеки, або приватні ініціативи чи об’єднання, зареєстровані як юридичні особи. 

«Ми закуповували книжки зі списків від Українського інституту книги або зі списків наших попередніх закупівель, які ми колись робили для Пласту та інших організацій. Намагалися покрити потреби різних груп: дітей, підлітків, дорослих», – зазначає очільник IWEK.

Загалом організація покрила потреби 24 бібліотек. Також книжки були розподілені в різні об’єднання українців, українські інформаційні та координаційні центри тощо.  

«У кожну бібліотеку пішло не менше 200 книжок. Плюс в Берліні є бібліотека, яка має вже понад 500 українських книжок, – каже Данило. –  IWEK має свої кошти, які отримує від донорів або ж під час кампаній зі збору коштів на закупівлю книжок. Ми закуповуємо їх великим партіями, а потім розподіляємо по бібліотеках. Тобто бібліотеки не платять за ці книжки. Зараз ми намагаємось налагодити таку співпрацю з німецькими бібліотеками, щоб вони самі закуповували українські книжки. Але це досить бюрократичний процес, тому їм наразі простіше робити це через нас».

Данило Полілуєв-Шмідт констатує, що загалом створення українських поличок в німецьких бібліотеках – непростий процес: «Деякі бібліотеки не можуть приймати пожертви взагалі або не хочуть закуповувати книжки з якихось своїх причин. А потім ще постійно ця боротьба, що книжки мають бути саме українською, а не російською. Бо випадки є. Мене якось знайшла одна організація і запитала, чи можемо ми їм закупити абетки російською мовою. В німецькому суспільстві ще є оце нерозуміння».

Зараз проєкт тримається на шести волонтерах. Усе робиться на громадських засадах у вільний від роботи та навчання час. Данило розповідає, що організація планує залучити більше волонтерів, щоб оперативніше обробляти численні запити. «Ми отримуємо сотні листів, з якими мають розібратися ці шестеро людей», – пояснює Данило. До проєктуможна долучитися як волонтер , можна піти в найближчу німецьку бібліотеку і розповісти про проєкт і про те, що через нього можна отримати українські книжки. 

«Також ми є організацією, яка може видавати спеціальні посвідчення для зниження податків, якщо хтось дає нам пожертви. Тому запрошуємо ставати нашими донорами, – продовжує Данило. – Якщо хтось має своє невелике видавництво, звертайтеся, ми будемо вас популяризувати і втягувати в цю систему, можливо, якийсь магазин вас візьме під своє крило або якісь бібліотеки зацікавляться вашими книжками. Так ми допомагаємо українцям, які виїхали до Німеччини від війни, і українським видавцям та українській економіці».

Чому бібліотеки та різні установи не можуть напряму закупити в українських видавців книжки й не залучати у процес посередника – IWEK? Данило пояснює, що тут є два важливих моменти::«Один – юридичний. Якщо хтось щось закуповує з публічних коштів або з бюджету, податків, вони мусять закупити це у Німеччині або від німецької юридичної особи. Це значно ускладнює процес, бо не так багато українських книжок можна закупити в Німеччині. А другий момент – часто бібліотеки не знають ні як це робити, ні куди звертатися.  Ми є юридичною особою, знаємо дві мови – німецьку і українську, орієнтуємося в книжкових питаннях. Тому можемо зробити все швидше і простіше».

Очільник IWEK розповідає, що незабаром буде ще одна досить велика закупівля – близько трьох тисяч українських книжок. Говорить, це будуть і дитячі, і дорослі, жанрове різноманіття теж охоплять.

«Я народився в Донецьку, тому знаю, як таке – часто не мати доступу до української мови. Я створив цей проєкт, щоб дати руку тим, хто шукає у Німеччині притулок від російської війни, щоб ці люди могли відчути себе вдома. Бо там, де є наша мова, література, культура, там ми відчуваємо себе, принаймні, не такими самотніми та розгубленими.  Книга об’єднує, дає відчуття приналежності, дає можливість познайомитися з новими людьми. Тому ми й далі робитимемо цей проєкт», – підсумовує Данило Полілуєв-Шмідт.

«Ми хотіли допомогти українським колегам, тому купували у них напряму»

Андре Штьор: закупив понад 3000 українських книжок

Для Андре Штьора все почалося влітку 2019-го. Разом із дружиною і чотирма дітьми він провів в Україні літню відпустку: у Києві, Одесі та Львові. Подорожували автобусами та потягами, щоб краще пізнати нову для них країну. 

«Україна нас здивувала і вразила. Ми побачили активне громадянське суспільство, мали приємні зустрічі та повернулися додому з прекрасними спогадами та великою вдячністю до людей в Україні», – розповідає 48-річний Андре.

Андре Штьор виріс у НДР (Німецька Демократиична Респуубліка, або Східна Німеччина — маріонеткова соціалістична німецька держава, утворена 7 жовтня 1949 року на території, підконтрольній СРСР – ред.), вивчав право і культурний менеджмент з акцентом на Східну та Центральну Європу. З 2010-го працює юристом в державній адміністрації Тюрінгії. У 2019-му разом із другом заснував у Єні видавництво Akademische Verlagsbuchhandlung Friedrich Mauke KG. 

Коли Росія розпочала повномасштабну війну в Україні, Андре був шокований і перші кілька тижнів безперервно стежив за новинами. Далі зрозумів, що має щось робити, якось допомагати українцям.

У березні 2022-го він натрапив на проєкт «Книжки без кордонів», який Український інститут книги реалізовує під патронатом Олени Зеленської спільно з Міністерством культури та інформаційної політики України та Міністерством закордонних справ України. Зацікавився.

«Спочатку у нашому видавництві ми перевидали вісім назв восьми українських видавництв, ці книжки ми даруємо дитячим садочкам. – розповідає Андре. –  Потім почали скуповувати дитячі книжки в українських видавництвах. Ми хотіли допомогти нашим колегам, тому купували напряму у видавництв і платили повну роздрібну ціну. Перші куплені книжки ми передали ініціативам, які опікувалися українцями у Німеччині. Також ми знайшли книжкових спонсорів, які купували й дарували книжки. Згодом до нас звернулися перші бібліотеки і запитали, чи можемо ми і їх забезпечити книжками».

Видавництво Андре Штьора вже закупило понад 3 000 книжок в українських видавництв. Книжки передали 40 публічним бібліотекам у Німеччині. 

«Бібліотеки зараз є нашими основними замовниками, – говорить Штьор. – Але ми все одно часом просто даруємо книжки людям. Нещодавно відправив посилку з 20 книжками в Лейпциг одній українській родині. Вони передадуть книги своїм друзям. Це чудово!».

Водночас видавництво вже придбало ліцензії на видання українських книжок у Німеччині. «Звісно, ми ще занадто малі як видавництво, але мене дратувало, що великі видавництва в Німеччині досі майже не цікавляться літературою з України. Ще ніколи не було такого активного культурного обміну між українцями і німцями. Тому ми інвестували в українську книгу. Знайти хороших перекладачів було не так просто, але нам пощастило. Перші книги будуть видані німецькою мовою вже влітку 2023 року. Чекаю на це!», – ділиться Андре Штьор.

Андреа вже двічі був в Україні під час повномасштабної російської війни – у Києві та Львові. Там він познайомився з авторами, видавцями, відвідав Інститут книги: «Люди в Києві – феноменальні. Цей зухвалий оптимізм, солідарність – я не думаю, що німецьке суспільство зараз здатне на таке. Я вже з нетерпінням чекаю свого наступного візиту в Україну. І я обов’язково приїду на святкування перемоги. Сподіваємося, що Україні не доведеться довго чекати на це».

«Дітям важливо розуміти, що улюблені письменники поруч»

Координаційний центр у Франкфурті: закупив дитячих книжок на 2000 євро

Віта Михайлова займається промоцією української літератури за кордоном з 2016-го. Вона заснувала літературну платформу ЛітМайданчик, регулярно організовує літературні зустрічі й презентації – переважно у Німеччині, але також у Франції та Чехії. Віта також є директоркою ГО «Агенція культурного розвитку» та організаторкою конкурсів детективної та контркультурної малої прози. А віднедавна вона курує книжковий і літературний напрямок в Координаційному центрі у Франкфурті. 

«У них є приміщення, у мене – досвід. Спочатку я організувала для Координаційного центру кілька літературних подій, на які почали ходити українці, що виїхали через російську війну. А тепер я повністю займаюся тут літературними подіями та розвитком і наповненням українською полички», – розповідає Віта Михайлова. 

У Франкфурті є два місця, куди варто йти за українськими книжками – Центральна міська бібліотека і Координаційний центр. У бібліотеці є українська поличка, у координаційному центрі – кілька книжкових шаф.

«У нас в Координаційному центрі є своя бібліотека з книжками для дітей та дорослих. Книжки сюди потрапляють різними шляхами. В рамках проєкту Ґете-Інституту «Валізка з книжками з України» ми закупили дитячих книжок на 1500-2000 євро. Ґете-Інститут надіслав нам і комплект книжок, і надав фінанси на те, щоб докупити якісь книжки. Також нам люди приносять і дарують книжки, і автори, які проводять тут презентації, лишають нам свої видання», – розповідає Віта. 

Також у межах цього проєкту Координаційний центр міг запрошувати українських авторів, які пишуть для дітей, оплачувати їм дорогу. «Це була потужна підтримка. Зараз шукаємо гранти та фінансову підтримку, щоб і надалі це все робити», – говорить вона. 

У Франкфурті в межах проєкту «Валізка з книжками» вже побували Аліна Штефан, Катерина Міхаліцина, Галина Вдовиченко, Галина Ткачук, Ольга Русіна та інші автори.

«Дітям важливо розуміти, що улюблені письменники поруч, що вони можуть зустрітися і поспілкуватися. Налагоджувати цей зв’язок юних читачів з авторами мені важливо і як культурній менеджерці, і як письменниці, і як українці, – розповідає Віта Михайлова. – Наприклад, у нас була історія, коли на зустріч із Галиною Вдовиченко прийшла сім’я, яка напередодні замовила її книгу з України, щоб на зустрічі підписати».

Віта Михайлова розповідає, що Координаційний центр у Франкфурті й надалі шукатиме різні можливості розвивати і наповнювати українську бібліотеку. 

«Це вражає: люди тікають від ракет і кладуть у валізу з найнеобхіднішим книжку»

Громадська організація Kul’tura e.V.: закупила 2129 українських книжок

Організація Kul’tura e.V. існує в Берліні з 2012-го. Її заснували митці та культурологи з Бельгії, Німеччини та України, щоб популяризувати сучасну українську культуру в Німеччині. Зокрема ініціатива організовує численні читання, виступи та презентації українських авторів, резиденції та фестивалі в Україні та Німеччині тощо. З початком повномасштабного російського вторгнення Kul’tura e.V. оперативно організувала допомогу українським митцям та культурним діячам. 

«Для нас як організації зі сфери культури в Європі найважливіше завдання зараз – докластися до зберігання української культури, мови та ідентичності, –  розповідає Ольга Пішель, заступниця директорки німецької громадської ораганізації Kul’tura e.V., – З перших днів багато німецьких організацій зверталися до нас і запитували: які зараз є потреби? Чим ми можемо допомогти? Вони вже тоді пропонували нам різні варіанти допомоги, зокрема, для українських культурних діячів шукали житло і майстерні. Німецьке Міністерства культури теж почало робило. Так, з нашою допомогою, ним була ініційована програма Artists in risk».

Ольга Пішель зазначає, що буквально одразу українці почали запитувати, де вони можуть знайти українські книжки:

Знайомі з Харкова розповідали, як вони тікали з міста, яке постійно бомбила Росія. Вони могли взяти лише мінімум речей, але взяли і книжки для дітей. Це вражає: люди тікають від ракет і кладуть у валізу з найнеобхіднішим книжку, тому забезпечити українців у Берліні книжками стали одним з основних напрямів нашої роботи.

Передусім, організація звернулася до сенатора Берліна з питань культури, який підтримав активістів. Також Kul’tura e.V. налагодили контакт із директором Берлінської центральної бібліотеки. Профінансували закупівлю книжок RotaryClub у Берліні та Börsenverein des Buchhandels. 

«Берлінська центральна бібліотека – це мережа бібліотек в кожному районі Берліна, вона охоплює ще 18 філій по всьому місту. Це дуже важливий майданчик для поширення українських книжок. Бібліотека не мала у своєму бюджеті грошей на це. Тому знайти фінансування – це була важлива складова проєкту, – пояснює Ольга Пішель, яка очолила цей проєкт зі співпраці з Центральною бібліотекою Берліна. – Усе відбувалося дуже швидко та чітко: від обговорення до фінансового плану, списку та вибору книжок. Паралельно ми працювали з видавництвами в Україні, вони були дуже вдячні, бо не мали ніякої перспективи на той момент». 

Загалом Kul’tura e.V. закупила 2129 українських книжок: 1400 книжок для дітей і 700 для дорослих.

Це і сучасні українські автори – Артем Чех, Тарас Прохасько, Андрій Любка, Юрій Андрухович, Таня Малярчук, Софія Андрухович та інші, і класика, і дитячі книжки. «Коли ми закупили книжки, то зробили велику акцію: пів дня в центральній бібліотеці ми розповідали про українську літературу, – розповідає Ольга. – До нас приїхав Андрій Любка та Олександр Ірванець, а ще молода блогерка Валерія Шашенок з Чернігова, книжка якої вийшла німецькою. Було дуже багато слухачів».

Зараз планується нова закупівля книжок. Цього разу фінансування буде від бібліотеки, яка заклала цю опцію у свій бюджет на 2023 рік. Організація планує охопити близько 50 видавництв і закупити близько 2500 книжок. 

«Берлінська бібліотека вирішила не просто закупити якусь кількість книжок, а працювати системно, на майбутнє. І це важливі кроки для подальшого експорту української культури до Європи», – підсумовує Ольга Пішель. 

Читайте також: Барбара Шляйхаген: У Німеччині вже не так складно дістати українські книжки