Росія скоїла майже тисячу злочинів проти журналістів за час повномасштабної війни

Від початку повномасштабного вторгнення росія скоїла 989 злочинів проти журналістів і медіа в Україні. Загалом за цей час загинули 143 медійники, з них 15 — під час виконання професійних обов’язків. Про це свідчать дані моніторингу Інституту масової інформації (ІМІ).

Лише за період із 24 вересня до 24 жовтня 2026 року організація зафіксувала 12 нових випадків негативних наслідків російської агресії для українських медіа. Серед них — атака FPV-дронів на знімальну групу, пошкодження трьох редакцій, кібератака та перебої в мовленні телеканалів.

У жовтні також стало відомо про загибель шістьох медійників. П’ятеро з них служили у війську, ще одна журналістка загинула внаслідок російського обстрілу як цивільна. Зокрема, до списку загиблих внесли:

• Самуїла Проскурякова — журналіста й військовослужбовця, який працював в УНН, «Забороні», hromadske та «Бабелі». Він зник безвісти 15 жовтня 2022 року під час виконання бойового завдання. У 2026 році суд офіційно визнав його загиблим;

• Дмитра Хижняка — колишнього ведучого радіостанції «Хіт FM» і телеканалу ТВ-5. Військовослужбовець вважався зниклим безвісти з 2024 року, а цьогоріч його загибель підтвердили;

• Олексія Нуруліна — військовослужбовця, який раніше працював старшим механіком пересувної телевізійної станції компанії «1+1 media»;

• Василя Величка — колишнього телеоператора полтавських телеканалів «ІРТ-Полтава» та «Місто Плюс». Військовослужбовець загинув 16 жовтня 2026 року;

• Кирила Солошенка — військовослужбовця та ютуб-блогера, який загинув 15 жовтня під час військової служби. У 2014–2016 роках він створював відео для власного ютуб-каналу та брав участь у спільних проєктах з іншими блогерами;

• Марію Ївженко — колишню журналістку відділу «Бізнес» видання NV, яка загинула 25 вересня внаслідок удару російського безпілотника по бізнес-центру в Києві.

Загалом від початку повномасштабного вторгнення внаслідок російської агресії загинули 143 медійники. Із них 15 — безпосередньо під час виконання журналістської роботи. Решта загинули як військовослужбовці або цивільні жертви російських атак.

Упродовж місяця ІМІ також зафіксував новий випадок атаки російських військових на журналістів. 6 жовтня знімальна група «Суспільне Запоріжжя» потрапила під удар FPV-дронів у селищі Кушугум Запорізької області. Медійники працювали над репортажем про наслідки попередніх російських обстрілів. Через активність безпілотників журналісти понад три години не могли виїхати із селища. Один із дронів ударив неподалік від автомобіля знімальної групи.

Крім того, за звітний період російські війська пошкодили три редакції українських медіа:

• під час балістичного удару по Запоріжжю постраждала будівля місцевої філії Суспільного. Вибухова хвиля вибила вікна та двері. Працівники не постраждали, оскільки під час атаки в приміщенні нікого не було;

• у ніч на 19 жовтня через російську ракетну атаку зазнав пошкоджень офіс редакції газети «Закон і Бізнес» у Києві. Вибуховою хвилею вибило вікна, зруйнувало міжкімнатні стіни, пошкодило техніку та меблі. Працівників у приміщенні також не було;

• у Кременчуці російський безпілотник влучив у будівлю телерадіокомпанії «Візит». Через пожежу та пошкодження обладнання телеканал тимчасово припинив підготовку й випуск новин, однак продовжив мовлення. Семеро працівників, які перебували в будівлі під час атаки, не постраждали.

Окрім фізичних атак, росія продовжує втручатися в роботу українських медіа через кібератаки та поширення дезінформації. Зокрема, у вересні невідомі створили фальшиву копію сайту NV, через яку поширювали неправдиву інформацію про нібито обшуки Національного антикорупційного бюро України в колишнього керівника Агенції оборонних закупівель. Одночасно в мережі поширювали згенероване штучним інтелектом відео, яке НАБУ назвало фейком. Також 26 вересня внаслідок російських ударів по дата-центрах, телекомунікаційній та іншій інфраструктурі Києва перебої в роботі зафіксували щонайменше сім українських медіа. Йдеться про «Новини.LIVE», «Прямий», Суспільне, «5 канал», «Армія TV», «Коло» та «Конкурент Україна». Частина мовників тимчасово втратила можливість виходити в етер, інші зіткнулися з проблемами телевізійного сигналу, недоступністю сайтів та відеоплеєрів.

ІМІ також документує незаконні ув’язнення українських журналістів на тимчасово окупованих територіях та в російських в’язницях. У лютому 2026 року ІМІ наводив дані про щонайменше 26 українських журналістів, яких росія незаконно утримувала в ув’язненні. Серед них — працівники медіа та громадянські журналісти з тимчасово окупованого Криму й інших захоплених росією територій.

Інститут масової інформації — українська громадська організація, заснована 1996 року. Вона займається захистом прав журналістів, моніторингом свободи слова, аналізом медіасфери та документуванням злочинів росії проти українських медійників. Від початку повномасштабного вторгнення ІМІ веде моніторинг російських злочинів проти журналістів та медіа. Організація також допомагає журналістам, які працюють у зонах бойових дій, зокрема надає засоби індивідуального захисту.

Читайте також: За час широкомасштабної війни 15 журналістів були вбиті під час роботи

Чільне фото: RSF