За час широкомасштабної війни 15 журналістів були вбиті під час роботи

 Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну внаслідок російської агресії загинули 137 медійників, 15 із них — під час виконання професійних обов’язків. Такі дані ІМІ наводить в моніторингу російських злочинів проти журналістів та медіа, який веде з першого дня повномасштабного вторгнення.

Загалом за чотири роки та сім місяців Інститут масової інформації зафіксував 977 злочинів росії проти журналістів і медіа в Україні.

У період із 24 серпня до 24 вересня 2026 року ІМІ зафіксував ще шість випадків негативних наслідків російської війни для українських медіа. Йдеться про пошкодження редакцій, юридичний тиск та кіберзлочини. Станом на 24 вересня кількість пошкоджених редакцій зросла до 109. Також від початку повномасштабного вторгнення ІМІ зафіксував 38 випадків юридичного тиску та 118 кіберзлочинів проти медіа.

У серпні також стало відомо про загибель трьох медійників, які служили у Силах оборони України:

• Олександр Назаренко — військовослужбовець, голова Чернігівської обласної організації Національної спілки журналістів України та головний редактор менської газети «Наше слово». Він помер 26 серпня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. Назаренко поскаржився на погане самопочуття, йому викликали евакуацію, однак до лікарні його не довезли;

• Володимир Тиртичний — військовослужбовець і медійник «Старлайт Медіа». У липні 2024 року його призвали на військову службу, а з 14 листопада того ж року він вважався зниклим безвісти. Про його загибель стало відомо 28 серпня 2026 року;

• Руслан Рудукан — військовий і журналіст з Умані. Він загинув 30 серпня 2026 року поблизу селища Зарічне Запорізької області під час виконання бойового завдання. До мобілізації Рудукан тривалий час працював журналістом в обласній газеті «Прес-Центр».

Упродовж місяця російські атаки пошкодили 4 редакції та корпункти українських медіа:

• 26 серпня внаслідок російського авіаудару по Слов’янську Донецької області пошкоджено будівлю, де працювала редакція газети «Вісті». Вибухом вибило вікна, рами й решітки та зруйнувало вхід до редакції;
• 8 вересня росія атакувала приміщення телеканалів «Ми — Україна» та «Ми — Україна+» у Києві. Основний удар припав на ньюзрум і робочі кабінети, внаслідок атаки є постраждалі;
• 10 вересня внаслідок російської атаки на Кривий Ріг пошкоджено будівлю корпункту «Суспільне Дніпро». Вибухова хвиля вибила вікна, пошкодила двері, стелю та меблі;
• 15 вересня російський удар пошкодив офіс медіа «Обрії Ізюмщини» в Ізюмі Харківської області. Вибухова хвиля вибила вікна та двері, після чого приміщення стало непридатним для повноцінної роботи.

ІМІ також зафіксував новий випадок юридичного тиску на українську журналістку. Окупаційний Запорізький обласний суд засудив незаконно ув’язнену у 2023 році мелітопольську журналістку Ірину Левченко до 15 років колонії за звинуваченням у «шпигунстві». Російська сторона стверджує, що Левченко передавала українській стороні інформацію про розташування адміністративних будівель, представників окупаційної влади, а також переміщення російських військових і техніки.

Ще один зафіксований випадок стосується кібератаки на українське медіа. 17 вересня російські хакери здійснили тривалу комбіновану атаку на сайт телеканалу «Фрідом». Сайт працював із перебоями, а протягом десяти хвилин був повністю недоступним.

Нагадаємо, що у липні 2026 року внаслідок російських атак загинули двоє медійників, а пошкоджень зазнали сім редакцій. У травні росіяни пошкодили редакції у Києві, Тернополі, Запоріжжі та Сумах.

Зображення: Інститут масової інформації