* ESC - закрити вікно пошуку
RSF
RSF підтвердили, що полонені росією журналісти Євгеній Ільченко та Анастасія Глуховська живі
11.07.2026
Українські медійники Євгеній Ільченко та Анастасія Глуховська перебувають у російській в’язниці № 3 у місті Кізел Пермського краю. Свідчення колишніх ув’язнених, які зібрала організація«Репортери без кордонів» (RSF), стали першим за кілька років підтвердженням того, що вони живі.
Євгеній Ільченко — адвокат і адміністратор місцевого новинного телеграм-каналу «Мелітополь» — майже півтора року перебував в одній камері з українським військовим, якого в матеріалі RSF називають Ксандром. Військового звільнили з російського полону в травні 2026 року. «Хотілося б, щоб він міг вибратися, щоб ми могли йому допомогти», — сказав Ксандр.
.
Ільченка затримали 10 липня 2022 року в окупованому Мелітополі. За словами Ксандра, на початку вересня 2024 року його перевели до Кізеля, однак офіційного обвинувачення так і не висунули.
.
Колишній полонений розповів, що Ільченка змушували рити траншеї для російської армії на окупованій території України, жорстоко били та інсценували його страту. У журналіста також підозрюють туберкульоз. За словами Ксандра, Ільченко «тримається» і «не піддається на провокації наглядачів».
.
У тій самій в’язниці утримують колишню журналістку місцевого інформаційного агентства «РІА-Мелітополь» Анастасію Глуховську. Її затримали 20 серпня 2023 року під час переслідувань медійників на окупованій території, а у 2024 році перевели до Кізеля.
.
Український військовий Станіслав, якого звільнили у квітні 2026 року, повідомив RSF, що двічі бачив Глуховську у в’язниці — влітку 2025 року та в березні 2026-го. Інший колишній ув’язнений розповів, що журналістку доправляли до тюремного лазарету. За свідченнями полонених, у неї виник сильний біль у ногах через тривале стояння. «Їй було дуже важко. Було чутно, що вона була психологічно зламана», — згадує один зі свідків.
.
За інформацією видання «Слідство.Інфо», Глуховську призначили до швейної майстерні в’язниці. Її сестра Діана повідомила RSF, що українська влада також вважає Кізел найімовірнішим місцем утримання журналістки. Жодному адвокату не дозволили її відвідати.
.
Регіональна менеджерка RSF з питань України Полін Мофре наголосила: «Свідчення, зібрані RSF щодо умов утримання під вартою Євгенія Ільченка та Анастасії Глуховської, яких тримають в ізоляції, є доказом того, що вони живі. Але вони також описують систему, в якій насильство не є наслідком окремих зловживань: воно вбудоване в організовану структуру. Питання відповідальності має бути вирішене. Російська пенітенціарна система, керівництво в’язниці та її охоронці мають бути притягнуті до відповідальності за ці акти тортур та свавільного утримання під вартою. RSF закликають звільнити 26 українських журналістів, затриманих Москвою, та притягнути до міжнародного переслідування осіб, відповідальних за в’язницю № 3 у Кізелі».
.
Згідно зі свідченнями колишніх ув’язнених, наприкінці літа 2024 року до в’язниці № 3 у Кізелі почали переводити великі групи українських цивільних і військовополонених з інших місць утримання в росії, зокрема з в’язниці № 2 у Таганрозі. Упродовж кількох місяців до Кізеля могли перевести від 300 до 500 українців. Їх привозили із зав’язаними очима, тому вони не знали, де перебувають.
.
Колишні в’язні розповіли про побиття, катування електричним струмом, жорстокі допити, сексуальне насильство та щоденні приниження. Після прибуття ув’язнених відводили до підвалу й били кийками. Російські охоронці називали це «прийомкою» або «вітанням». «Вони відвели нас до підвалу, де били кийками майже сорок хвилин», — розповів один зі свідків.
.
Ув’язнених змушували стояти з 6:00 до 22:00, забороняли їм розмовляти та дозволяли ходити до туалету лише за командою. Виходячи з камер, вони мали надягати мішки на голови й пересуватися нахиленими до землі. У в’язниці також постійно вмикали гучну радянську та російську музику. «Вони били нас по руках, поки ті не синіли», — сказав Ксандр. До полону він важив 100 кілограмів, а після повернення в Україну — менш як 70.
.
За даними RSF, у в’язниці разом утримують людей із туберкульозом і здорових ув’язнених, а медична допомога фактично недоступна. Вікна залишають відчиненими протягом усього року, зокрема взимку.
Як повідомлялося, Анастасія Глуховська оголошувала голодування в російському полоні. Її утримують в тому ж ізоляторі, де загинула Вікторія Рощина.
Чільне фото: RSF
Читомо» — це медіа про книжки й літературу, що підтримувало українське книговидання задовго до того, як це стало трендом. Ставайте частиною історії — доєднуйтеся до Клубу Читомо!
«Читомо» — це професійне медіа про книжки і книговидання в Україні та світі. Ми залишаємось незалежними лише завдяки коштам наших донаторів. Допоможіть нам розвиватися і ставати ще кращими!
Підтримати проєкт
що більше читаєш – то ширші можливості