Гладун Дарина. Рубати дерево

Гладун Дарина. РУБАТИ ДЕРЕВО : Збірка поезій. – К. : Смолоскип, 2017. – 272 с. – (Серія «Лауреати “Смолоскипа”)

Маршрути наших днів і ночей мають форму кола, завершеного і недокінченого водночас. Пульсуючі кола на воді розходяться, не лишаючи по собі слідів, і не повертаються більше ніколи. Натомість у дерева кола повільні
та витончені, пов’язані між собою назавжди.
Збірка Дарини Гладун — це шлях до висхідної точки, що проходить крізь біль і пам’ять, крізь поламані ребра та розрубані стовбури дерев. Лише так можна дістатися серця й побачити довершене коло життя.

Назад до вітрини

читайте також

Книга Спустошення. 1939—1945

Тимур і Олена Литовченки

Фоліо

ПОВНЕ ЗІБРАННЯ ТВОРІВ У П‘ЯТИ ТОМАХ. Т. 1. Поезії

Микола Хвильовий

Смолоскип

Непрості

Тарас Прохасько

Terra Incognita

Скарб

Олекса Стороженко

Знання

95₴

500₴

150₴

80₴

купити книжку

Тимур і Олена Литовченки. Книга Спустошення. 1939—1945

За два десятиліття радянської влади виросло нове покоління, виховане тотальною пропагандою, яке марило військовими подвигами «в ім’я світлого майбутнього». Мільйони українців пішли в засвіти у жахливих муках, втілюючи цю ідею в життя. Спочатку сталося військове зіткнення з Японією, потім із Польщею, затим з Фінляндією. А от початковий етап війни з Третім Райхом склався аж ніяк не на користь СРСР. У цей же період міцнішає національна свідомість патріотів України…

Читати більше

Номер стенду:Стенд № 106, Стенд № 316, Галерея № 029, Стенд № 316а

Микола Хвильовий. ПОВНЕ ЗІБРАННЯ ТВОРІВ У П‘ЯТИ ТОМАХ. Т. 1. Поезії

Микола Хвильовий (1893–1933) – знакова постать українського модернізму, поет, прозаїк, ідеолог культурного відродження 1920-х років. Поява нашого п’ятитомника — унікальний шанс ознайомитися з найповнішим зібранням його творів. До першого тому увійшли збірки поезій, поеми й окремі вірші, а також декларації і літературні рецензії. Добірку авторських текстів супроводжують дві передмови – портрет письменника від упорядника Ростислава Мельникова та літературознавча розвідка Олега Солов’я. Подані примітки дозволять краще зрозуміти контекст творчості автора. Видання розраховане на якнайширше коло читачів, які цікавляться українською літературою і культурою.

Читати більше

Номер стенду:

Тарас Прохасько. Непрості

Тарас Прохасько. Непрості / Тарас Прохасько. Київ : Terra Incognita, 2018. — 183 стр.

Тарас Прохасько – письменник-мольфар з Франківська. Вчився біології у Львові, мудрості — у природи. Тільки він може про високе без пафосу, про глибоке без занудства, просто про складне. Настільки егоцентричний у власних текстах, що стає універсальним у своїй інтимності.
Його “НепрОсті” “розпочали нову добу сучасної української прози” (Євген Баран), і Прохаська “хоч сьогодні можна висувати на Нобелівською премію в області літератури” (Сергій Жадан). Альтернативна міфологія Карпат пер- шої половини ХХ ст., розказана через історію “непрОстих” (так гуцули нази- вали “земляних богів” — людей з паранормальними здібностями) письмен- ником-мольфаром і намальована не менше магічною художницею Юлією Табенською, зачарує вас довіку у Карпатський край. Тому не “шукайте чер- вону руту вечорами”, а просто читайте “НепрОстих”.

Читати більше

Номер стенду:

Олекса Стороженко. Скарб

“Скарб” Олекси Стороженка (1806—1874) — незвичне і водночас цікаве оповідання про справжні людські цінності. Дивними видаються уявлення про щастя головних героїв твору. Вони вважали щасливою людину, котра все своє життя лежала на печі й лише відкривала рота, як те голодне новонароджене пташеня, щоб поїсти. Але фортуна не посміхається тим, хто не докладає зусиль, щоб наповнити своє життя цікавими справами і бути по-справжньому щасливим. До збірки входить також низка інших творів письменника легендарно-фантастичного й анекдотичного змісту, а також твори на історичну тематику.

Було прокинеться вранці — зараз наймичка і ставить перед його душею жарену курку або качку, або повнісіньку макітру вареників з сметаною; їсть неборак, аж за ушима лящить. Не вспіла наймичка його утерти, а він уже й уклався спати. Поспить на перині, лізе на піч поспати ще у просі. Пообідає і знов куня; коли зимою, то знов у просо, а коли літом, то вийде у садок, ляже під грушею, а часом, глянувши угору, трошки й розсердиться: “Бісові груші,— пробубонить,— які спілі, і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не впаде у рот”. І щоб то дригонуть ногою та штовхнуть об цівку!…

Читати більше

Номер стенду:Галерея №038, палатка №62

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Разово Раз на місяць