Степан Процюк. Руйнування ляльки

Руйнування ляльки» є революційним романом у тому сенсі, що стоїть в опозиції до будь-яких устроїв, режимів, установ. Ба більше, це анархістський роман, у якому розвивається ідея свободи. Але не фізичної чи суспільної, як ми звикли тлумачити цей іменник, а духовної. Не моральної, коли втрачаються будь-які цінності, а саме духовної свободи, для утвердження якої потрібне не беззаконня, а саме моральний закон.

Молода сім’я, що належить (кастовий принцип) до вищого або першого сорту людей, конче повинна бути на вечірці. Їй телефонують: треба посидіти із нашим нащадком від 19.00 до 1.00., не хвилюйтеся, мій шофер потім відвезе вас додому, звісно, що безкоштовно. Заплатимо вам 50 гривень, але: по-перше, щоб дитина не мала жодних негативних емоцій, по-друге, нікуди не заглядати і не відповідати на дзвінки, жіночко, тому що ці функції у нас виконує, ясний май, автовідповідач. По-третє, не лазити до баняків, бажано наїстися вдома. По-четверте, розповісти дитині, ясний май, двадцять п’ять-тридцять цікавих казок. По п’яте, при крайній, повторюю, крайній потребі вміло користуватися унітазом, не ламаючи його, як попередня няня, бо наш унітаз, йоханий бабай, начинений імпортною технікою, по-шосте, трам-тарарам, трам-тарарам…