Сільські бібліотеки, заради яких хочеться переїхати з міста

Сільська бібліотека — це передусім не про книжки. Бібліотеки в селі несуть важливу соціальну місію — вони є простором для роботи, спілкування, відпочинку й навчання. Тож стан сільської бібліотеки багато говорить про розвиток самого села.

Ми не будемо нарікати на те, що у 2018 році в Україні не опалювалося 26 % сільських бібліотек, комп’ютерів не було у 72 %, а інтернету — у 80 %*. Краще зазирнемо до трьох сільських бібліотек, яким вдалося знайти кошти, зробити ремонт і закупити сучасну техніку.

*.за збірником «Бібліотечна Україна в цифрах», 2018.

У цих бібліотеках, окрім книжкових полиць, є комп’ютери, інтернет, телевізори, розвивальні ігри для дітей. Там тепло й зручно – є кухні, санвузли, зони для відпочинку. У просторах організовують навчальні та розважальні події для людей різного віку.

Завдяки допомозі меценатів, розумній політиці ОТГ чи грантам у цих бібліотеках не буває днів без відвідувачів: «живуть» бібліотеки — і «живе» село.

Культурно-освітній Smart простір у бібліотеці на Козельщині

Для Козельщинської районної бібліотеки важкі часи настали ще в 90-і. Приміщення не опалювали належним чином і не ремонтувати. Ба більше, центральний вхід до єдиної в селі бібліотеки був забитий, а люди заходили через «чорний».

У грудні 2019 року бібліотека стала на шлях 9-місячного перетворення. Її почала ремонтувати й оновлювати Благодійна організація «Smart Foundation». Цікаво, що паралельно громада села «проходила тест» буккросинговою полицею, яку встановили біля бібліотеки.

«Цей проєкт став лакмусовим папером для регіону, «тестом» на готовність до позитивних і більш масштабних змін у громаді. Буккросингова конструкція не просто вціліла, вона ще і пробудила довіру людей до самих себе та заохотила їх до читання і книгообміну», — розповідають у Smart Foundation.

Оновлену бібліотеку відкрили у вересні 2020 — з лекціями, іграми, конкурсами та подарунками. Одна з місцевих мешканок описала цю подію не інакше, як диво.

До ремонту й дизайнування бібліотеки залучили команду професійних архітекторів, дизайнерів та конструкторів. Приміщення обладнали сучасною мультимедійною системою для проведення освітніх кінопоказів та лекцій, комп’ютерним класом, залами для індивідуальної роботи та роботи в групах.

Також у бібліотеці створили дитячу кімнату з гральними зонами та «кавовий» куточок. А перший поверх простору зробили інклюзивним: додали спеціальний вхід із пандусом, розширили проходи в кімнати й облаштували належним чином вбиральню.

«За нашим задумом оновлена бібліотека стане місцем можливостей для нетворкінгу, співпраці й саморозвитку. Тут можна буде реалізовувати проєкти для покращення регіону, готуватися до навчання, влаштовувати освітні лекції поза шкільною чи студентською програмами, дискутувати на теми державотворення та просто сидіти в затишку з філіжанкою кави. Ми прагнемо, щоби бібліотека стала місцем зустрічі «запалених» людей, які мають натхнення та ідеї для змін у громаді», — говорить CEO «Smart Foundation» Наталія Баришпольська.

Читайте також: #chitachi у київській школі: читання від директорки й танці з книжками

Проте одного ремонту було недостатньо, щоб запустити роботу нового простору. Як розповідають у Smart Foundation, потрібні були ще й досвідчені професіонали. Саме тому співробітники бібліотеки пройшли курс онлайн-тренінгів від «Української бібліотечної асоціації».

«Оновлені стіни варто наповнювати сенсами та смислами. Нові можливості в регіоні передбачають також надання нових, значно ширших, соціальних послуг для населення, створення нових осередків. Щоб розумітися на адмініструванні smart-простору та нових активностей, які стали тепер доступними, необхідно цьому навчитися та переналаштуватися на нові реалії», — пояснюють у «Smart Foundation».

Хоча простір працює лише місяць та ще й в умовах карантинних обмежень, місцева громада вже провела в ньому низку освітніх гуртків та зустрічей.

Зокрема, тут розпочався освітній проєкт для учнів 8–11 класів «Smart Всесвіт» — програма MBA для дітей і підлітків. Крім того, найближчим часом у просторі стартує державна програма цифрової освіти «Дія», і він долучиться до мережі хабів.

Тепер діти й молоді люди вишиковуються у чергу до бібліотеки, щоб потрапити до комп’ютерного класу. А поки чекають, то беруть книжки з полиць і читають. А оскільки книжковий фонд у бібліотеці також оновили — у ньому рекордна кількість бестселерів — то, можливо, хтось так захопиться, що й не дійде до комп’ютерів. «Дехто зі співробітників нашої організації мріє «пожити» кілька тижнів серед оновлених книжкових стелажів та прочитати омріяні книжки», — ділиться Наталія Баришпольська.

У фонді розповідають, що до подальших проєктів планують залучати меценатів, донорів та місцеві влади, і не тільки на оновлення об’єктів. А ще кажуть, що готові ділитися досвідом із меценатами, які прагнуть допомогти, але не знають, як це робити.

Тому до Smart Foundation можна звертатися за порадами.

Довідка: Благодійна організація «Smart Foundation» створена у 2018 році українським підприємцем і меценатом Миколою Сушком. Пріоритет Smart Foundation — допомога в розвитку дітям шкільного віку, які проживають за межами найбільших українських міст. Крім дітей і підлітків, фонд працює з людьми старшого віку, що прагнуть отримати нові знання та навички.

Бібліотеки Іллінецької ОТГ

Уявіть невелику бібліотеку. При вході рядком як у садочку стоїть взуття. Діти сидять на підлозі — на червоному килимі — граються, щось будують. Поруч старші дивляться фільм на плазмовому телевізорі. А за комп’ютерами працюють пенсіонери — хтось платить за комунальні послуги, хтось спілкується з родичами по skype.

Це звична картина для однієї з оновлених бібліотек Іллінецької територіальної громади. Від 2017 року там відремонтували чотири книгозбірні в селах Василівка, Павлівка, Паріївка та Якубівка, а зараз триває ремонт п’ятої — у селі Хринівка. Їхнє оновлення є частиною комплексного культурного ремонту, бо, як кажуть в управлінні культури ОТГ, не можна зробити хорошу бібліотеку, коли в будинку культури, де вона розміщена, падає дах.

«У нас кожен рік можна назвати роком культури, бо видатки на неї постійно зростають. Це одне з наших пріоритетних питань. У 2017 році на культуру виділили 2 мільйони гривень, у 2018 — 7, у 2019 — до 10, а в цьому році — уже 11», — розповідає Юлія Весна, очільниця управління культури.

Першу оновлену бібліотеку відкрили в Павлівці наприкінці 2018 року завдяки гранту з обласного фонду та допомозі підприємців. У приміщенні зробили капітальний ремонт і провели утеплення. Для бібліотеки закупили сучасні меблі, комп’ютерну техніку, копіювальний апарат, плазмовий телевізор, нові книжки та інтерактивні ігри. Також під’єднали інтернет і встановили skype.

Після цього, як пояснює Юлія Весна, влада побачила, що люди активно пішли в бібліотеку, і почала оновлювати інші простори, теж за допомогою підприємців. З ними укладається соцугода, і вони фінансують ремонт, а ОТГ купує оснащення. Або навпаки — кошти на ремонт виділяють із бюджету, а підприємці купують меблі та техніку. У селі Василівці, наприклад, місцевий аграрій вклав три мільйони гривень на оновлення будинку культури та бібліотеки в ньому.

Цікаво, що всі оновлені бібліотеки по-різному здизайновані, бо в управлінні ОТГ орієнтуються на запити читачів: «Там, де є люди літнього віку, враховуємо їхні потреби. Зокрема, робимо пандуси, купуємо більш зручні стільці, нижчі стелажі. Тому в нас бібліотеки схожі лише книжковим фондом», — говорить Юлія Весна.

У відремонтованих будинках культури завжди багато дітей та підлітків. Вони приїжджають навіть із сусідніх сіл. Хоча залучають їх не стільки книжки, як інтернет, комп’ютери, розвивальні ігри, а також більярдні й тенісні столи.

«Але книги все одно залишаються важливими. Ми передивляємося фонд і просимо бібліотекарів забирати з полиць те, що вже не є актуальним, і те, що в поганому стані. Ми залишаємо яскраві книжки, щоби дитина прибігла й захотіла читати», — ділиться Юлія Весна.

Читайте також про 25 найкрасивіших бібліотек США

Бізнес-інкубатор на базі бібліотеки в Тавричанській ОТГ

Ще донедавна бібліотека в селі Тавричанка була типовою занедбаною книгозбірнею в радянському стилі – наполовину пофарбовані у синє стіни, облущена стеля, старі дерев’яні шафи, такі ж старі і такі ж пофарбоні у синє двері. Звичайно ж, на якісь інноваційні послуги чи хоча б мінімальний комфорт годі було розраховувати.

При цьому сама ОГТ входить до двадцятки найкращих в Херсонській області. Тут працює близько півсотні підприємців різного рівня прибутку, а їм потрібний і простір для навчання, роботи та обміну ідеями, і кваліфіковані працівники. Саме тому в 2018 році на громадських зборах мешканці ОГТ проголосували за створення «бізнес-інкубатора» на базі бібліотеки.

«У нас туристично привабливий район, бо поблизу заповідник «Асканія-Нова» й туристичний маршрут “Соляна дорога”, створений по місцях колишнього чумацького шляху. Але проблема нашого села в тому, що нам не вистачає кваліфікованих кадрів, зокрема представників робочих професій. Тому ми й вирішили взятися за проєкт “Бізнес-інкубатор”», — розповідає бібліотекарка Анна Самойленко.

Оновлення бібліотеки в селі Тавричанка ще триває. У травні завершили перший етап — зробили капітальний ремонт. До листопада ж планують закупити меблі та техніку — ноутбуки, принтер, проєктор та інше. Також в просторі облаштують кухню для проведення кулінарних майстер-класів і МАФ із велосипедами для організації велотурів. Бібліотека має перетворитися на місце для розвитку підприємницьких навичок та профорієнтації молоді.

Усе це стане можливим завдяки співпраці ОТГ з програмою «Децентралізація приносить кращі результати та ефективність» (DOBRE) за підтримки Агенства США з міжнародного розвитку (USAID). Громада виділила на реконструкцію бібліотеки 390 тис. грн, програма «DOBRE» – ще стільки ж.

Після повноцінного запуску в бібліотеці запрацює коуч-школа для майбутніх бізнесменів. Щомісяця там планують проводити щонайменше п’ять тренінгів і апробовувати бізнес-ідеї. Також у бібліотеці будуть організовувати зустрічі між потенційними працівниками та роботодавцями. Окрім того, думають запустити автошколу, щоб посприяти розвитку бізнесу в громаді.

Як розповідає Анна Самойленко, бібліотека сподівається привабити не лише охочих стати підприємцями, а і звичайних читачів. У ній буде облаштовано чотири комфортні зони: комп’ютерну з доступом до інтернету, для відпочинку, для роботи та для читання.

Фонд бібліотеки оновлюють переважно самі читачі. Але хтозна, можливо, коли завдяки бізнес-інкубатору виростуть нові підприємці, то вони підтримають бібліотеку книжками.

Довідка: Програма «DOBRE» підтримує практики місцевого самоврядування в ОТГ та допомагає громадянам взаємодіяти з органами врядування. Програма фінансується Агенством США з міжнародного розвитку та виконується Американсько-українсько-польським консорціумом під управлінням «Глобал Ком’юнітіз».

Читайте також: Колообіг та доставка книжок. Як швейцарські бібліотеки повертають собі читачів