Спершу задокументувати, а потім відбудувати — експерти про відновлення знищених рф бібліотек

Станом на 3 липня росія пошкодила і знищила щонайменше 598 бібліотек в Україні. Звісно, іще надто рано говорити про відновлення пошкоджених фондів та відбудову зруйнованих приміщень, оскільки бойові дії та ракетні обстріли тривають, тож остаточні дані про стан бібліотечної системи України отримати неможливо. Однак стратегію відбудови знищених книгозбірень варто почати напрацьовувати якомога раніше, щоб розпочати її втілення відразу, коли буде змога. Якими принципами варто керуватися при плануванні відновлення зруйнованих бібліотек, ми запитали працівників української культурної галузі та організаторів благодійних фондів, котрі працюють над відбудовою знищеного росією в Україні.

Яка стратегія

Із загроженими фондами треба працювати у два напрямки — у напрямку фізичного зберігання та в напрямку диджіталізації. Досить банальна засада, але вона працює. В post impreza ми багато сил вкладаємо в те, аби максимально дублювати «контент» в обох контекстах — у фізичному та диджітал.

Стратегія відновлення бібліотек має бути такою. По-перше, треба задокументувати те, що було знищене та втрачене. Відновити та тримати в порядку бібліотечні списки та каталоги, а також детально задокументувати обставини втрати… Пізніше, завдяки цій документації можна буде працювати над відновленням. Звичайно, це складне та повільне питання, але ми маємо працювати над тим, аби точно знати, скільки ми втратили, та хто з боку росіян був до цього причетним. 

По-друге, на основі цього списку можна працювати над відновленням фонду і паралельно створювати перелік нових книжок, які мають доповнити відновлені бібліотеки. 

Якщо ми заново починаємо наповнення бібліотеки, якщо нас відкидає на нульову відмітку, важливо максимально відтворити те, що було втрачене, а також використати цей історичний момент для того, аби оновити бібліотеку та її акценти.

Роль українців у відновленні

Щоб допомогти відновлювати знищені росією книжкові фонди, українці можуть поповнювати втрачені фонди, бо не виключено, що бібліотеки шукатимуть ті книжки, які можуть бути в приватних бібліотеках. Це так само як з музеями, — в більшості випадків цінна картина мала б зберігатися в музеї для загального користування, ніж у приватній колекції, а цінна книжка — в публічній бібліотеці. Якщо будуть звернення від бібліотек, що відновлюються, варто ділитися своїми приватними бібліотеками та допомагати в пошуці рідкісних позицій. 

Що стосується тих українців та українок, які зараз знаходяться за кордоном, то нам неймовірно їх цінний соціальний капітал, їх знання локального контексту, їх локальні контакти. Нам треба надалі розповсюджували інформацію та говорити за кордоном про факти руйнування бібліотек — з конкретними цифрами та іменами відповідальних.

Бібліотека як освітній центр

Наш фонд допомагає громадам у відновленні соціальних установ. Зокрема наші волонтери вже прибирали від завалів кілька пошкоджених бібліотек у Київській області.

Бібліотека загалом — це один з найважливіших громадських центрів у селах і невеликих містах. Останнім часом, у зв’язку реформою «Нова українська школа» оптимізують багато навчальних закладів і бібліотеки розміщують у школах. Власне, зараз наш фонд буде відновлювати 3 приміщення бібліотек у школах Київської та Харківської областей, проте наша робота не буде стосуватися відновлення фондів. 

Бібліотека має стати освітнім центром для громади, де мешканець села зможе не тільки прочитати потрібну книжку, але й обговорити її, тобто це має бути місцем формату клубу з додатковими послугами.

Тут має бути можливість провести захід, підключитися до інтернету, отримати віддалену юридичну пораду, або випити каву чи чай. 

Подібні формати вже кілька років вже почали реалізувати по Україні — це успішна практика повернення людей до бібліотечних приміщень. Бо тут ми говоримо не тільки про доступ до книги, чи інтернету, але і про повернення комунікації між людьми різних поколінь та добросусідства.

Щодо фондів бібліотек, варто розуміти, що зараз, окрім пошкодження примірників від безпосереднього руйнування, ще додатково проходить процес видалення з бібліотек великої кількості книжок у межах декомунізації та дерусифікації. Але їхнє місце має замінити якісна україномовна та англомовна література. Книжки мають бути цікавими для читача. Зокрема, це важливий елемент реінтеграції деокупованих територій, а також популяризація входження до європейської родини. Власне, в межах повернення довіри між мешканцями різних територій України, має відбуватися насичення якісної книжкової бази у бібліотеках.

Сворення ефективних бібліотек

Управління бібліотеками ніколи не входило до сфери відповідальності УІК, відповідно, їх відновлення нам також не можуть доручити на державному рівні. Відновленням зруйнованих бібліотек займаються органи місцевого самоврядування і Міністерство культури та інформаційної політики. Але ми в УІК намагаємося привернути увагу, зокрема міжнародної спільноти, до зруйнованих бібліотек. 

Так, на книжкових ярмарках у Лондоні і Лейпцигу ми представили експозицію Sensitive Content. Це авторська інсталяція Дарії Білої й Софії Гупаловської, в якій дизайнерки використали виключно автентичні пошкоджені ворожою навалою меблі. На кожному предметі є QR з його історією. Експозиція справляє на відвідувачів неймовірне враження. Зараз цей проєкт експонується в центральній бібліотеці Берліна, буде там до жовтня, потім імовірно переїде ще далі. Я сподіваюся, що таким чином вдасться зібрати якісь кошти на відновлення бібліотек.

Затверджена розпорядженням Кабміну Стратегія розвитку читання на період до 2032 року «Читання як життєва стратегія» є рамковим документом і містить два стратегічні напрями, певну кількість стратегічних цілей і ряд завдань для досягнення цих цілей. Є там і завдання щодо бібліотек.

• забезпечення формування оптимальної мережі публічних бібліотек, яка б задовольняла потреби територіальних громад;
• забезпечення на постійній основі актуалізації фондів публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;
• забезпечення інформатизації публічних бібліотек та бібліотек закладів освіти;
• забезпечення реновації наявних та зведення нових будівель публічних бібліотек за європейським зразком.

Останнє завдання в наших умовах є саме завданням відновлення зруйнованих бібліотечних споруд, але з врахуванням першого в цьому ряду, а саме, забезпечення формування оптимальної мережі публічних бібліотек. Потреба оптимізації бібліотечної мережі назріла вже давно, а перед тим, як розпочинати реновацію, цю роботу просто необхідно виконати.

Більше підтримки

Якщо ж ми подивимося на етапи реалізації Стратегії, то побачимо: важлива роль на першому етапі відведена заходам відновлення і захисту українського книжкового ринку та бібліотечної сфери. І це також підкреслює наміри держави відновлювати пошкоджені бібліотеки.

Зараз, коли на поповнення бібліотечних фондів об’єктивно не можуть бути виділені кошти з державного бюджету, а з місцевих дуже мало, основна відповідальність за наповнення бібліотек новими книжками покладається на нас з вами, громадян своєї героїчної воюючої країни. 

Зараз всім, переважно, дуже важко. Зменшилися прибутки, вільні кошти переказують на потреби ЗСУ та інші, пов’язані з війною. Але я припускаю, що маленькі резерви ще залишилися. 

Я запитую: чи може кожна середньостатистична українська родина дозволити собі придбати 1 книжку на рік і передати її в бібліотеку? Чи може кожен зареєстрований читач бібліотеки принести туди хоча б 1 нову книжку на рік? Звісно, це риторичні запитання, адже говоримо про 200-300 гривень на рік. Наша з вами справа — як зробити цей рух масовим.

Досвід відновлення бібліотеки, що побувала в окупацї

У нас вже був досвід відновлення бібліотеки. 2014 року ми виїхали з Луганська, вивезли документи та передали їх в обласну адміністрацію, яка відновила роботу в Сєверодонецьку.

У 2015 році відчули, що у бібліотекарів області, які працювали на підконтрольній державі території (північ області), є потреба в методичній підтримці. Тож погодилися відновити роботу бібліотеки з нуля в Старобільську. 

Перші завдання були — методична робота: уточнення мережі бібліотек, підвищення кваліфікації, поїздки на всеукраїнські та міжнародні професійні конференції. Дуже допомагали колеги з Української бібліотечної асоціації. Вдалося відродити регіональний осередок — луганське обласне відділення УБА і долучитися активно до професійного життя. Відновили роботу сайту (сайт і всю комунікацію вдалося зберегти, оскільки всі ресурси контролювалися дирекцією). Трохи згодом почали збирати книжки в нову бібліотеку. Було бажання зібрати невеличку колекцію — до 2 тисяч. Але сталося по-іншому. Коли ми оголосили через соцмережі, що бібліотека-переселенка збирає видання — нам надходило безліч посилок з книжками від читачів, видавництв, авторів, блогерів…  За 7 років ми зібрали 12 тис. абсолютно нових українських книжок, не залучаючи бюджетне фінансування. 

У 2018 році Луганська бібліотека відновила всі функції, притаманні обласній бібліотеці, маючи невеличкий ресурс: приміщення 140 квадратних метрів, фонд  — 12 тисяч примірників та штат  — 21 бібліотекар. 

На жаль, у 2022 році, після вторгнення навіть ці невеличкі ресурси знову втрачено. Евакуювали людей і дрібну техніку. Одразу почали працювати дистанційно (період пандемії дав певні навички). Намацали формат — мандрівна бібліотека. Це було просто рішення в кризовій ситуації. Відновили зв’язок з користувачами і почали зі сталих своїх форм роботи, які можна було реалізувати онлайново. Це клуб програмування для дітей, курси української мови, медійна школа, йога онлайн, книжкові огляди, зустрічі з письменниками тощо. З часом стали організовувати й офлайнові заходи в тих містах, де перебувають працівники. 

Одразу після виїзду з окупації почали збирати дані — де знаходяться працівники бібліотек з нашої області. Налагодили контакти, створили закриту групу і раз на місяць проводили зустрічі в зумі. Раз на місяць готуємо освітні заходи, намагаємося підтримувати у бібліотекарів професійний рівень. Перші наші методичні рекомендації були: «Як налаштувати дистанційну роботу в бібліотеці» і «Як поводитися на окупованих територіях».  Декілька наших зустрічей було присвячено брейнстормінгу щодо того, як відбудувати роботу бібліотек після перемоги. Результатом стало наше спільне бачення, якими бути бібліотекам Луганщини після перемоги.

Важливість суспільного діалогу

Коли йдеться про відновлення зруйнованих книгозбірень, головне  — не намагатися відбувати стару схему і мережу. Треба проаналізувати, в яких населених пунктах бібліотеки треба відновлювати, в яких  — ні. Це залежить від кількості людей, які там залишаться/повернуться. Для цього варто провести попередній моніторинг, щоб уже зараз можна було спрогнозувати, скільки людей повертатиметься в зруйновані міста. Не боятися сказати собі: якщо в селі проживає 100 людей  — там не потрібна бібліотека. Краще відновити інфраструктуру і налагодити там мобільне або дистанційне обслуговування. Наш досвід 2022-2023 доводить, що це можливо і конструктивно.

Потрібно запровадити циркуляцію бібліотечних книжок в межах населених пунктів тергромад.

 

Центральні бібліотеки громад мають стати не лише закладами з обслуговування мешканців населеного пункту, що є культурним центром громади, а перетворитися на: 

• логістичні центри (організувати розвезення та збір книжок);
• навчальні центри (підвищення кваліфікації бібліотекарів та навчання мешканців громади);
• соціальні хаби (місце де проводиться психологічна адаптація людей, активності і спільнодія  — збираємося для того, щоб щось робити разом: малювати, обговорювати книги, висаджувати дерева, вивчати мову, вчитися грати на музичних інструментах, вивчати ШІ, розвивати волонтерські ініціативи тощо), мати відділення транспортної доставки (meest expres), прокатний пункт будь-яких речей тощо).

В жодному разі не треба йти шляхом, коли, мовляв, відбудуємо красиву будівлю, а потім подумаємо, що в ній робити. Спочатку варто напрацювати зміст роботи бібліотеки. Що конкретно в цьому населеному пункті хоче населення від бібліотеки, тобто запитати у людей, а потім напрацювати стратегію. Робити це разом з мешканцями. 

Десь це буде невеличке приміщення для книжок і величезний зал для коворкінгу, десь конференц-зал і велике книгосховище, десь галерея і кав’ярня поруч з книжками, а десь традиційна бібліотека  — книжки й тиша, з виокремленими зонами для навчання. 

Найгірше, що ми можемо зробити — це набудувати типових бібліотек чи центрів культурних послуг однакових для всіх населених пунктів. Бібліотека має бути унікальною, вигаданою самими мешканцями громади, «своєю».

Краще мати одну центральну бібліотеку, яка здатна доставити бібліотечні послуги у віддалені населені пункти, ніж велику кількість маленьких, нічим не оснащених бібліотек, працівники яких не можуть дістатися до центру за цими ж послугами.

Наш досвід збирання бібліотечної колекції 2015-2022 років  довів, що все можливо зробити навіть без грошей. Умовно кажучи  — якщо кожен мешканець населеного пункту купить одну книжку у свою бібліотеку — це вже буде достатня кількість бібліотечного фонду. Чи готові мешканці громад в такий спосіб відновлювати свої бібліотеки? Впевнена, що так. Треба просто долучити їх до діяльності і все робити разом.

Читайте також: Не база даних, а пошуковик: як виглядає сучасний Зведений каталог для бібліотек

Нові лідери та безпека для книжок

На нашу думку, важливо підтримувати і мотивувати бібліотечних лідерів та лідерок не полишати роботу в бібліотеці, а працювати над розбудовою майбутнього бібліотек та України. 

Фонди, які несуть мистецьку, історичну чи літературну цінність варто оцифровувати, це єдиний шлях для збереження цієї спадщини у стані війни. На жаль, єдиний каталог для доступу до оцифрованих рукописів, документів, книжок, що зберігаються в бібліотеках, на стадії розроблення. Багато наукових бібліотек мають свої сервіси й свої бази даних з оцифрованими примірниками. Але це радше виняток, ніж державна політика щодо збереження культурної спадщини. 

Ми розуміємо, що перш за все цінні примірники мають бути фізично у безпеці — перевезені  за кордон чи тилові міста в спеціальні сховища з усіма умовами.

Оцифровані ж дані також мають бути захищені. Якщо фізично сервер буде знищений, дані й доступ до них не мають бути втрачені, в цьому можуть допомогти хмарні сховища з можливістю архівації та віддаленого доступу. 

Щодо відновлення знищених бібліотек, то для початку треба визначити функції бібліотеки, щоб розуміти як зробити так, щоб відбудовані бібліотеки мали змогу їх повноцінно виконувати й в якому форматі. У стратегії варто ширше подивитися на книгозбірню і визначити яку роль бібліотека може виконувати у формуванні майбутнього українського суспільства, її задачі та можливості у націотворчому процесі, питань містобудування і прав людини. 

Стратегія має бути комплексною, із залученням усіх стейкхолдерів. Перш за все, бібліотекарів – від бібліографів до методичних центрів та національних бібліотек. І звісно – з залученням громади, для якої бібліотека працює. Проблиски надії дарує бібліотекам ухвалена стратегія промоції читання, яка обіцяє повноцінне оновлення усієї бібліотечної мережі країни. Перш за все мова йде про матеріальну та інфраструктурну частини.

Неймовірно тішить увага багатьох активіст(ок)ів, лідерів та лідерок думок, організацій, видавництв, які збирають книги для деокупованих регіонів. Невідомо, про яку цифру йдеться, бо це і маленькі й великі збори, на локальному та всеукраїнському рівні, але бажання допомогти бібліотекам не вщухає. 

Роль благодійних фондів у відновленні

Благодійні фонди, так само як і будь-які інші добровільні громадські об’єднання, можуть допомагати відновлювати книжкові фонди: купувати їх на благодійні кошти і передавати бібліотекам, яким вважають за потрібне,  влаштовувати збори чи просто інформувати про вже існуючі ініціативи. Об’єднуватися з тими, хто має в цьому досвід, ставати партнером в подібних акціях. Бібліотекарі та бібліотеки завжди раді подібним подарункам. 

З самого початку заснування нашого фонду, однією з ключових задач організації була допомога бібліотекам в оновленні бібліотечних фондів. Ми започаткували механізм книжкових пакетів. За умовами акції кожен охочий може придбати пакет книжок від українських видавництв, перерахувавши відповідну суму на рахунок фонду. Обраний пакет книг буде відправлений в зазначену благодійником бібліотеку. 

Але якими б старання благодійників не були, вони не покриють усі книжкові потреби бібліотек, і не мусять. Благодійні фонди та громадські організації є помічниками в цьому питанні, основна ж роль лідера в оновленні фондів бібліотек повинна бути за  державними інституціями.  

Закордонна підтримка

На жаль, повної статистики про кількість повністю знищених і зруйнованих бібліотек на сьогодні ніхто не має. 

У нас діє проєкт «Працюємо на перемогу» для підтримки українських бібліотек під час війни. Українська бібліотечна асоціація адмініструє цей конкурс, використовуючи кошти, отримані від «Фонду підтримки українських бібліотек» Американської бібліотечної асоціації, яка створила цей фонд у співпраці з нами та акумулює благодійні внески американців, спрямовані на допомогу українським бібліотекарям. Американські колеги прагнуть допомогти українцям зберегти бібліотеки й бібліотечні колекції, безупинно надавати бібліотечні послуги, а також надати матеріальну допомогу бібліотекарям, постраждалим від російської навали. 

Наразі відбулося 2 тури цього конкурсу, загальний розмір благодійної допомоги, яку розподілила УБА на конкурсних засадах, — 500 тис. грн. Грошова підтримка призначена для фінансування проєктів з відновлення роботи та збереження українських бібліотек, які постраждали в результаті бойових дій чи дій окупаційних військ і адміністрацій (у тому числі ремонтних робіт, придбання обладнання, поповнення книжкових фондів та інших ресурсів), зміцнення ресурсної бази бібліотек, які надають послуги внутрішнім переселенцям, ветеранам бойових дій, тим, хто вчиться онлайн тощо, підтримки бібліотекарів, які внаслідок бойових дій опинилися в складних життєвих обставинах.

Нові моделі існування для бібліотек

Працюємо, думаємо про майбутнє бібліотек постійно, обговорюємо на професійних зустрічах і форумах. Тема відновлення, відродження бібліотек буде провідною на ХІІІ Львівському бібліотечному форумі у Львові, який відбудеться у вересні. Зараз важко спрогнозувати щось зі стовідсотковою впевненістю, але зрозуміло одне — бібліотеки будуть іншими, новими, з іншими підходами до роботи. Можуть з’явитися нові моделі їх існування: не в кожному селі й містечку вдасться одразу відбудувати бібліотеку фізично, тож мають з’явитися мобільні бібліотеки, бібліобуси. Фонди бібліотек також оновляться. Нарешті бібліотеки позбавляться (вже активно позбуваються) від застарілої, нікому не потрібної літератури радянських часів, в українських бібліотеках основна частина літератури буде, має бути, українською мовою, в умовах знищених друкарень, видавництв електронна книга також має стати значною частиною фондів українських бібліотек. Завдань багато — це і створення єдиного електронного каталогу, подальша інформатизація бібліотек, створення Національної електронної бібліотеки тощо.

Однозначно потребують перегляду критерії оцінки діяльності бібліотек, впровадження міжнародних стандартів, адже коли зарплата залежить від кількості читачів і книговидачі… У містечках і селах, які знищені, люди виїхали, ще не повернулись, з такими підходами бібліотеки навряд чи відновляться, навряд чи прийде в них працювати ініціативна і креативна молодь, а, отже, відродження, створення нової бібліотеки може і не відбутися.

Наша президентка Оксана Бруй любить казати: «Бібліотеки — це про все». І це дійсно так. 

Бібліотеки — це про цифрову грамотність і розвиток творчих здібностей, про громадські ініціативи й навчання, про дозвілля і місце зустрічей, про всебічну допомогу громаді й, звісно, про читання. Важливо, щоб це розуміли й влада, і громада, щоб відновлення, відбудова здійснювалась у комплексі, щоб разом зі школами, лікарнями одразу будувались і нові бібліотеки, бо там де працює активна, сучасна бібліотека, там діє активна і згуртована громада.

Читайте також: Обережний оптимізм попри ризики: як живуть українські книгарні під час війни