Сучукрліт в Антарктиці: як на станції «Академік Вернадський» оновили бібліотеку

Національний антарктичний науковий центр (НАНЦ) спрямований на велике оновлення бібліотеки на станції «Академік Вернадський» завдяки акції «Книги в Антарктиду». Про це йдеться на фейсбук-сторінці центру.

У межах дії зібрали понад 80 книжок сучасних українських авторів та закордонних бестселерів, перекладених українською мовою.

Оновлення бібліотеки опікувався Василь Матковський, лікар 27-ї УАЕ. В ексклюзивному коментарі Читомо він розповів, щоб для того, аби зібрати видання, НАНЦ звернувся до відомих українських письменників та відомих видавництв і запропонував надати їхні останні книжки чи бестселери для станції з автографами: «Більшість авторів і видавництв погодилася, багато в чому допоміг клуб PEN. Україна. Щодо ветеранських книжок ми звернулися до відомої експертки в цій царині Ганни Скоріної, вона допомогла сформувати список з найкращих видань, а потім НАНЦ теж зв’язався з авторами. Також про акцію оголосили публічно в соцмережах, тож деякі письменники та видавництва самі звернулися і запропонували книжки для бібліотеки на станції (Наш формат, Смолоскип, КМ-БУКС)».

Свої книжки надали:

• Сергій Жадан; 
• Марія Матіос; 
• Василь Шкляр; 
• Андрій Курков; 
• Софія Андрухович; 
• Тарас Прохасько; 
• Андрій Кокотюха; 
• Катерина Бабкіна; 
• Тамара Горіха Зерня; 
• Віталій Портніков; 
• Станіслав Асєєв; 
• Олександр Михед…

Серед видавництв, які долучилися до акцій:  

• «Смолоскип»; 
• «Абабагаламага»;
•  «Білка»; 
• «Віхола»; 
• «Наш Формат»; 
• видавнича група «КМ-Букс». 

За словами упорядника бібліотеки Василя Матковського, від «Абабагаламаги» передали «Триста поезій» Ліні Костенко, політичний детектив Юрія Щербака «Час смертохристів», том жартів від невмирущого бравого вояка Швейка, український переклад «дорослих» творів Роальда Дала, «Українські повісті» Гоголя. у блискучому перекладі Рильського та Зерова, «Володарка Понтиди» Юрія Косача та інші вартісні твори, які Іван Малкович особисто підібрав для бібліотеки станції.

«Також дуже порадувала ціла плеяда науково-популярних книжок від видавництва Вихола.(«Слідкуй за розбитим черепом» Леоніда Горобця, «Фрукти проти овочів» Олексія Коваленка, «Медицина. Доказова і не дуже» Андрія Сем’янківа, «Пташина історія» Наталії. Атамась», «Стіни в моїй голові» Володимира Станчишина та ін.)» , — додав Матковський.

Видавництво «Наш Формат» надало добірку мемуарів Генрі Форда та нобелівського лавреата з фізики Річарда Фейнмана, книжки Ніла Макгрегора «Історія світу в 100 предметах», славетного Джордана Пітерсона, Ганса Рослінга «Фактологія» тощо.

Бібліотеку також поповнив стосик від видавництва «Смолоскип», зокрема, вибрані твори Василя Симоненка та Василя Стуса; добірка сучасної української фантастики від КМ-Букс, і добірка україномовних коміксів на основі реальних подій «Кіборги».

Серед іншого — видання «Україна. Їжа та історія» від проекту Їжакультура (як зазначили на сторінці НАНЦ, її дуже полюбив кухар 27-ї Української антарктичної експедиції (ОАЕ) Олег Курус).

Окремо зібрали цілу низку ветеранських книжок: від художніх, але дуже автобіографічних творів, що показують історію звичайних людей на фронті, до документального дослідження про початок російської агресії проти України, яка ні вилилася в повномасштабну війну. Усі твори подаровані їхніми авторами (Олексій Петров, Костянтин Чабала, Влад Якушев, Віталій Запека, Юрій Руденко, Євгенія Духопельникова, Олена Мокренчук) або видавництвом «Білка», зокрема його директоркою Іриною Білоцерковською.

«В останнє десятиліття бібліотека станції поповнювалася, треба визнати, хаотично: які книжки привозили туристи, які залишили тут самі полярники. Це насамперед було зв’язано з логістикою. Та як би складно не було — на станції рік за роком з’явилося все більше книжок українською: від класиків до сучасних письменників та поетів» , — зазначає Матковський. 

За словами, ідея його системно оновити бібліотеку була давно, але полярники спочатку дісталися літаками до Південної Америки, а звідти вже кораблем до Антарктики. «Звісно, ​​що довезти так десятки книжок було проблематично, хоча по кілька книг полярники часто брали з собою, тож бібліотека поступово оновлювалася. У 2021 році був запущений процес придбання власного науково-дослідного криголама “Ноосфера” для України, і з’явилося розуміння, що на цьому етапі можна доправити велику кількість книжок, тому володіти і дали старт дії» , — каже полярник.

На початку 2022 року всі книжки завантажили на «Ноосферу» і доставили в Антарктику.

В цілому на станції близько 1800 книжок. З них левова частка (майже 1000) — спадок британських «бібліотечних фондів»: стара англомовна література переважно наукового, художнього, історичного або науково-пізнавального спрямування. Також є книжки іспанською, французькою та іншими мовами.

Є близько 50 поетичних збірок, багато видань присвячених історії України та творенню української державності, українська та зарубіжна фантастика українською, публіцистика та нон-фікшн.

«Перлини» станційної бібліотеки, зазначає Матковський, — історичний п’ятитомник «Велика війна» (The Great War) 1915 року. Є також музейного ґатунку видання – «Книга вузлів» (The Ashley Book of Knots), в якій описано 3854 типи вузлів різного призначення, зокрема корабельних. Праця моряка і художника Кліфорда Ешлі свого часу мала шалену популярність: від 1944 до 1993 р. лише в об’єднаному Королівстві та США її перевидали 12 разів.

Також з близько 550  журналів є колекція з 350 випусків журналу National Geographic, починаючи з 1939 року. Керівник 26-ї УАЕ Богдан Гаврилюк під час своєї попередньої зимівлі поповнив добірку  National Geographic, придбавши у колекціонерів десятки сучасних випусків. Нині завдяки НАНЦ колекція поповнилася всіма числами журналу, які випускали українською мовою.

На станції також багато наукової літератури — з біології, метеорології, океанографії тощо.

Була на станції і російська та радянська література. «Відверто кажучи, на станції не так багато місця, тож кожна книжка повинна мати цінність для зимівників та займати “свою’’ локацію на полиці. Були російські видання на кшталт пропаганди, яка друкувалась роками  про “бравий рускій дєсант”, які героїзували російських військових та їхні злочини в романах-бойовиках чи фантастиці; схвалені Союзом радянських письменників книжки, що розповідали альтернативну історію Другої світової війни та повоєнний час; “як прекрасно було жити в Союзі” і т.д. Також були профінансовані Московським патріархатом видання, що просували ідею «російського світу», та з філософськими, дуже вузьколобими роздумами про права жінок та обов’язки людини в суспільстві. Як такий непотріб попав на станцію, не маю жодного уявлення, скоріше за все бувзавезений російськими туристами, що за цей час могли бути гостями станції. Усім складом експедиції ухвалили рішення, що таким книжкам не місце на станції, і вони були утилізовані», — призначає лікар 27-ї УАЕ.

Однак у бібліотеці все ж залишилося невелика кількість книжок російських класиків у розділі «Іноземна література». «Як буде їхня доля — покаже час» , — підсумовує Матковський.

Читайте також: Маркіян Прохасько: ми в сукупності в Антарктиді літературні вечори. 

Фото: Сергій Глотов та Василь Матковський

Чильне фото: facebook.com/AntarcticCenter