Дара Корній. Сузір’я дів

Сузір’я дів / Дара Корній. — Х. : Віват, 2018. — 288 с.

Є таке сузір’я, в якому кожна жінка від народження має свою зорю. Є така й у Василини — представниці давнього шляхетного роду Коморовських. Мабуть, ця зоря й оберігає дівчину в складні моменти. А може, її захист — то старовинний оберіг, подарований бабусею Терезою? Чи то сама бабуся, яка душею-зіркою-птахою прилинула до онучки, щоб уберегти її від чогось лихого? «Сузір’я Дів» — то плетиво жіночих доль, пов’язаних давнім амулетом, фатальним прокляттям і родинною історією, яка рясно скроплена моторошними таємницями, лукавими інтригами, безневинною кров’ю, підступними зрадами, безоглядною самопожертвою, справжнім коханням, що густим шлейфом тягнеться за Василиною від XVІІІ століття і до наших днів.

Назад до вітрини

читайте також

Гора і квітка

Микола Воробйов

А-ба-ба-га-ла-ма-га

Твій погляд, Чіо-Чіо-сан

Андрій Любка

Меридіан Черновіц

Криптолюбов

Олександр Корж

Дискурсус

Калина січена… : роман

Лавренюк Марія

НК Богдан

80₴

160₴

70₴

купити книжку

Микола Воробйов. Гора і квітка

Микола Воробйов (1941) — поет живописець «українського дзену», один із лідерів андеґраунду 1970-х, представник т. зв. витісненого покоління, фундатор літературного угруповання «Київська школа поезії». Натурфілософ, який, за висловом В. Моренця, «володіє світлом і чуттям речей, неприступним для заклопотаної більшості».
До книжки Миколи Воробйова увійшли найкращі вірші з усіх його попередніх збірок.”

Читати більше

Номер стенду:

Андрій Любка. Твій погляд, Чіо-Чіо-сан

П’яний суддя на пішохідному переході збиває на смерть молоду жінку і, ясна річ, без особливих зусиль уникає покарання. Але чоловік збитої – не з тих, кого можна купити чи залякати, він краще втратить усе, та відомстить. Психологічний трилер про сучасну Україну, де вартість людського життя вимірюється хабарами, а вбивці стоять у перших рядах на церковних службах. Але до чого тут Пучіні і здатний спопелити душі обох антагоністів погляд мадам Батерфляй? І чи справді поділ на добро і зло є в цьому романі таким однозначним? Відповіді на останнє запитання читач не знайде до самої розв’язки. А можливо, й після неї.

Того грудневого вечора на Ужгород мав упасти туман, і п’яний суддя за кермом BMW X5 на слизькій дорозі мав летіти вулицею Грушевського, втикаючи в екран свого телефона, і не помітити, не зреагувати, не загальмувати, а вдарити двома тоннами чорного металу 52 тендітні кілограми моєї дружини, і вона мала пурхнути в повітря, падаючи на асфальт уже мертвою, і мусила спрацювати клята німецька подушка безпеки, рятуючи водія, щоб на двадцять дев’ятому році життя у мене нарешті з’явилася справжня ціль.

Читати більше

Номер стенду:Стенд № 434

Олександр Корж. Криптолюбов

Корж, як і кожен поет, пише вірші, щоб зупинити мить, бо весь секрет віршів полягає в тому, що вони можуть стати чимось більшим за наше життя тільки тоді, коли зуміють його зупинити. Вірші — це знерухомлений час, одна-єдина всеосяжна мить.
підпільній небесній фермі де майниться криптолюбов уночі вимикають світло за несплату старих боргів усе що тобі лишається твій сезонний улов про що ти раніше думав? і як ти власне хотів?

Читати більше

Номер стенду:

Лавренюк Марія . Калина січена… : роман

Ця книга — історія кохання й становлення особистості дівчини, яка волею долі опинилася на лезі жорсткого протистояння ідеологій, націй, світів.
Персонажі цілком реально сприймаються у вирі подій, що відбувалися на Тернопільщині впродовж найтрагічнішого десятиліття (1939–49), яке перекраяло не лише сім’ї, території, а й світогляди. Чорні жорна історії перетирали людей нещадно, та людяності знищити не змогли…
Роман безумовно — любовний, але й соціальний, але й історичний, але й психологічний…

Віра заворожено вдивляється в обличчя молодого. Русі кучері падають на високий лоб. Чітко окреслені вилиці, припухлі губи. Моргає до них з Яринкою, ніби до своїх подруг. Такий впевнений і задоволений жит¬тям. Впевнений, що подобається всім дівчатам на світі, і задоволений з того. Що закинуло такого красеня на їх із Яринкою землю? Що змушує його грабувати, палити села? Голод чи ідея гонить його по світу. А скільки дівчат сохнуть за ним? А може, й він кого любить? Може, зали¬шив там, далеко на сході, кохану дівчину, яка чекає, не спить ночей.
Якийсь незрозумілий жаль просинається в душі Віри. Жаль до тих дівчат, що десь чекають. До нього, що бігає лісами незрозуміло за чим. Брудний, голодний, затьмаре¬ний чужою волею й горілкою.
За спиною рипають двері.
“

Читати більше

Номер стенду:Галерея № 016

Підтримайте проект

Фондуючи незалежну редакцію Читомо, ви допомагаєте зростити нове покоління
професіоналів видавничої справи і збільшуєте кількість хороших книжок у світі.

Разово Раз на місяць