Ціни ростуть, продажі падають: як змінився книжковий ринок Європи у 2025 році

З урахуванням інфляції європейські видавці 2025 року заробили на третину менше, ніж до фінансової кризи 2008 року, — 15,2 млрд євро проти 22,9 млрд 2007-го, хоча на папері їхні доходи перевищують тодішній рекорд. Про це пише Publishing Perspectives з посиланням на щорічний звіт Федерації європейських видавців (FEP). 

Звіт 7 жовтня 2026 року на Франкфуртській книжковій виставці представили президентка FEP Соня Драга та заступник директора федерації Енріко Туррін. 

У грошах видавці 2025 року заробили 24,6 млрд євро. Це на 1,2% менше, ніж роком раніше, коли вони встановили рекорд — 24,9 млрд. FEP порівнює ці показники з 2007 роком — останнім роком перед фінансовою кризою, коли видавці заробили 24,5 млрд.

Після кризи доходи видавців упали й повернулися до цього рівня лише 2024 року. Проте за ці роки гроші знецінилися: з урахуванням інфляції 2025 року видавці заробили лише 15,2 млрд євро, тоді як 2007-го — 22,9 млрд. 

Річ у тім, що книжки дорожчають повільніше за інфляцію. Як підрахували у FEP на основі даних Eurostat, з 2001 по 2025 рік книжки подорожчали на 43,8%, тоді як споживчі ціни загалом зросли на 75,4%. Тобто видавці піднімають ціни, але повільніше, ніж дорожчає все інше. 

«Можливо, у нас проблема», — визнав Туррін. За його словами, останні чотири роки ринок здебільшого зростав у грошах, але втрачав у кількості проданих книжок, а рушієм зростання ставала ціна.

«Водночас галузь не надто схожа на таку, що втратила 30% вартості. Ми ще живі й при силі, але під поверхнею щось відбувається», — зазначили на презентації, пише The Bookseller.

FEP називає книговидання найбільшою культурною індустрією Європи. У цінах на обкладинці федерація оцінює книжковий ринок у 35,3 млрд євро, а з урахуванням експорту, імпорту й самвидаву — у 36–39 млрд євро. 

2025 року в Європі продали близько 2,4 млрд друкованих книжок. На ринках, що дають 75% доходів галузі, продажі з 2021 року скоротилися на 6% — приблизно на 110 млн примірників. Кількість нових назв зменшилася до 570 тис. Роком раніше їх було 580 тис., 2020-го — 595 тис., а на піку 2017 року — 610 тис. 

Найбільші ринки за доходами — Німеччина, Велика Британія, Франція, Іспанія, Італія та Нідерланди. 2025 року продажі зросли, зокрема у Швеції (+8,8%), Іспанії (+3,3%) і Великій Британії (+2%), а впали — у Німеччині (−2,9%) та Польщі (−3,8%). 

У першому півріччі 2026 року Італія додала 5,1%, Іспанія — 3,9%, Велика Британія — 1,5%. Натомість Німеччина втратила 4,1%, Франція — 5% (дані по серпень), а Польща — 11,7%.

Іспанія із доходами 3,14 млрд євро на внутрішньому ринку — єдиний великий ринок Європи, який зростає понад десять років поспіль. У FEP це назвали «іспанським феноменом».

Друковані книжки досі дають 81,6% доходів (2024 року — 82,9%). На електронні припадає 13,1%, на авдіокнижки — 5,3%. 2024 року частка авдіо становила 4,2%, а 2021-го — 2,5%.

2025 року продажі авдіокнижок в Іспанії зросли на 53,3%, в Італії — на 13,3%. Продажі електронних книжок у Німеччині зросли на 29,1%. Водночас FEP визнає, що галузі вже важко відстежувати дані про авдіоринок.

Книгарні забезпечують 48,1% продажів, онлайн-канали — 23,6% (2024 року — 48,2% і 23,5%). Частка дитячих книжок зросла до 15,2% з 14,6%. Академічні й професійні видання натомість скоротилися до 14,8% ринку, хоча 2008 року мали 21,5%.

2024 року ЄС імпортував книжок на 1,84 млрд євро, а експортував — на 1,75 млрд євро. Найбільший партнер — Велика Британія: звідти ЄС ввіз книжок на 607 млн євро, а продав туди на 297 млн. Зі США ЄС торгує майже на рівних: купив книжок на 237 млн євро, а продав на 285 млн. Китай натомість продав до ЄС книжок на 567 млн євро, а купив лише на 46 млн. Експорт дає 20,6% доходів видавців.

Серед чинників, що тиснуть на прибутковість, FEP назвала зменшення доходів, зростання ринку вживаних книжок, популярність читання в оригіналі (передусім англійською), а також перехід до авдіо й цифрових передплат. Головною ж проблемою галузі федерація вважає скорочення кількості читачів, зазначає The Bookseller. 

За поданими на презентації даними Eurostat, 2022 року 47,2% європейців віком від 16 років не прочитали жодної книжки. Середній бал PISA з читання у 23 країнах ОЕСР знизився з 493 у 2018 році до 466 у 2025-му. 

Нагадаємо, 2024 року європейський книжковий ринок встановив рекорд за доходами, але почав втрачати читачів. 2023 року видавці в ЄС заробили 24,4 млрд євро — на 1,6% більше, ніж у 2022.  

Ще у звіті за 2022–2023 роки FEP звертала увагу, що ціни на книжки в ЄС упродовж 20 років зростають повільніше за інфляцію. 

Читайте також: Книжковий ринок-2025: кілька висновків без оптимізму 

Чільне зображення: pexels