У двох інститутах НАН України — різні погляди на чинний правопис

Директор Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України Богдан Ажнюк вважає український правопис у редакції 2019 року легітимним, а директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко — «фальшивим». Про це установи повідомили у відповідях на інформаційні запити Читомо.

Як зазначив Богдан Ажнюк, нову редакцію українського правопису розробила й затвердила правописна комісія, склад якої визначив Кабінет Міністрів України у постанові від 19 лютого 2002 р. № 198 «Про Українську національну комісію з питань правопису». Згідно з постановою, серед членів комісії були представлені мовознавчі установи НАН України, включно з Інститутом мовознавства й Інститутом української мови, Павла Гриценка призначили заступником співголови Комісії.

За словами Павла Гриценка, на обговоренні президії НАН Інститут української мови висловив негативну оцінку, проте правопис все одно подали на затвердження. 

«Інститут української мови допустили до роботи Комісії вибірково. Коли треба було затверджувати, ми були категорично проти, бо цей правопис не був підготовлений», — зауважив Гриценко.

Проте Богдан Ажнюк зазначив, що під час голосування щодо затвердження тексту правопису на підсумковому засіданні правописної комісії Павло Гриценко голосував «за».

«Критичним висловлюванням Павла Гриценка щодо українського правопису 2019 року бракує конкретики, лінгвістичної аргументованості й конструктивності», — наголосив Ажнюк.

«Як ми можемо співпрацювати з Інститутом мовознавства, який приймає брехливі позиції щодо українського правопису?», — зазначив Павло Гриценко.

Крім того, він зауважив що в Українському правописі 2019 року, який вийшов у видавництві «Наукова думка», написано, що це «авторизоване видання».

Мовознавець розповів, що Інститут української мови провів 9 засідань Вченої ради упродовж 2022 року, де були присутні вчені з різних університетів.

«Ми відкриті. Проведення відкритих засідань вченої ради з доступом вчених усіх кафедр хто бажає — це і є найбільший демократизм. Ми ніколи нікого у цьому плані не боялися, тому що ми виходили виключно з позицій наукових», — зазначив директор Інституту української мови.

Також інститут опублікував 10 статей про неточності й помилки в українському правописі у журналі «Українська мова». Їх можна переглянути за посиланням.

«За цей великий обсяг роботи держава не виділила ні копійки. Це для того, щоб можна було “загнутися” і відмовитися від ідеї створення правопису», — зауважив Гриценко. 

Серед публікацій інституту є стаття «Український правопис» і тотальна фемінітивізація. 

Директор Інституту української мови Павло Гриценко у коментарі Читомо наголосив на тому, що фемінітиви — це «форми калічення української мови». 

«Зараз іде ідеологічна війна і війна проти української мови. Я вважаю фемінітиви ідіотизмами. Українська мова виробила упродовж століть інші форми представлення опозиції чолові й жіночі — граматичні, лексичні, займенники. Спекулювати, що це буде урівняння чоловіків і жінок — небачене приниження жінок. Це ніби визнання їхньої дискримінації», — зауважив Гриценко.

Читайте також: Ветеранка, солдатка, пілотеса. Про фемінітиви зараз і 100 років тому

Натомість директор Інституту мовознавства Богдан Ажнюк вважає, що український правопис 2019 року — це «крок уперед, порівняно з попередніми редакціями» й ним слід користуватися усім українцям, поки він не зазнає змін і уточнень.

Як зазначили мовознавці, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні й Інституту української мови НАН України мають право надавати пропозиції щодо правопису Національній комісії зі стандартів української мови.

Як повідомлялося, 22 травня 2019 року Уряд ухвалив нову редакцію українського правопису. У червні 2024 року директор Інституту української мови НАН України, доктор філологічних наук Павло Гриценко заявив, що правопис української мови 2019 року містить «десятки грубих помилок і неточностей» і не є легітимним.

Читайте також: Фемінітиви на старті: коли «міністерки» з’являться в офіційній документації

Дев’ять золотих правил успішного вивчення української мови

Чільне фото: колаж Читомо