У Франції виселяють Наукове товариство Шевченка з історичної будівлі

Осередок Наукового товариства імені Шевченка  (НТШ) в Європі у французькому місті Сарсель поблизу Парижа виселяють з історичної будівлі, де понад 70 років працювали українські науковці. У приміщенні зберігаються бібліотека української діаспорної літератури, що налічує близько 20 тисяч томів, та наукові архіви. Про це повідомив історик Сергій Шумило.

За його словами, інша громадська асоціація виграла судову справу, після чого НТШ має звільнити свою штаб-квартиру та вивезти бібліотеку й архівні фонди. Разом із науковим осередком приміщення має залишити український храм-каплиця Успіння Богородиці, який освятив митрополит Йосип Сліпий.

Шумило зазначив, що частину бібліотечних та архівних матеріалів планують перевезти до Лондона — до бібліотеки імені Тараса Шевченка при Союзі українців у Великій Британії. Водночас остаточне місце зберігання всіх фондів наразі невідоме.

У будівлі в Сарселі зберігаються картотеки та архів «Енциклопедії українознавства», документи засідань усіх секцій НТШ, колекції мікрофільмів, старих фотографій, листування українських науковців і громадських діячів. Окрему частину зібрання становить колекція української діаспорної періодики, зокрема повний комплект видань «Записок НТШ». За інформацією історика, це одна з найповніших збірок періодичних видань української еміграції. Частина матеріалів пов’язана з діяльністю наукових установ, які працювали за межами України впродовж XX століття. «Бібліотека і архів НТШ в Сарселі — справжній скарб для українських науковців. Але, на жаль, як часто це у нас буває, цей скарб останнім часом перебував у дуже скрутному становищі», — написав Шумило.

Він зазначив, що останніми роками науковий осередок зазнавав фінансових труднощів. Через відсутність належного опалення та високу вологість будівля перебуває в поганому стані, що також ускладнює зберігання книжкових і документальних фондів. За словами історика, підтримувати роботу бібліотеки та архіву вдавалося переважно завдяки представникам місцевої української громади.

Проблеми з будівлею та її правовим статусом виникли не вперше. У «Віснику НТШ» №70 за 2024 рік представник товариства у Франції Стефан Дуніковський повідомляв, що будинок юридично належав Українській суспільній службі опіки у Франції, а питання його повернення НТШ розглядали в суді. За його словами, товариство було змушене сплачувати оренду, а бібліотека й архіви вже тоді зазнали шкоди через неремонтований дах.

Сергій Шумило розповів, що у 2022–2023 роках неодноразово відвідував осередок у Сарселі та працював із його архівами. До свого допису він додав фотографії бібліотеки й архівних матеріалів, зроблені під час роботи у Франції. «Вкрай важливо вберегти ці скарби української науки та культури в діаспорі і забезпечити пристойне місце, куди б вони могли бути перевезені та збережені», — наголосив історик.

Наукове товариство імені Шевченка заснували у Львові 1873 року як Літературне товариство імені Шевченка. У 1892 році його реорганізували в наукову установу, яка стала одним із головних центрів розвитку української гуманітаристики, природничих і суспільних наук. У різні роки з товариством були пов’язані Михайло Грушевський, Іван Франко, Володимир Гнатюк та інші українські науковці.

Після встановлення радянської влади діяльність НТШ у Львові припинили. У 1947 році товариство відновило роботу в еміграції у Мюнхені з ініціативи Володимира Кубійовича.

У 1951 році головну управу НТШ перенесли до французького Сарселя. Для потреб наукового осередку за сприяння українського греко-католицького архієпископа Івана Бучка придбали будівлю колишнього готелю «Босіжур». Наступного року тут створили Європейський відділ НТШ на чолі з Кубійовичем.

У 1968 році бібліотека отримала у Франції статус установи публічної потреби, а у 1971 році її внесли до переліку спеціалізованих книгозбірень країни. Фондами користувалися українські та іноземні науковці, студенти й дослідницькі установи.

Як повідомлялося, у 2023 році у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника розпочали оцифрування книжкової спадщини Наукового товариства імені Шевченка за 1874–1913 роки. У грудні 2024 року директором Наукового товариства імені Шевченка у США обрали літературознавця та перекладача Віталія Чернецького.

Фото: фейсбук-сторінка Сергія Шумило