У кінотеатрах показують стрічку про лірика Тараса Шевченка «без героїчності»

Стрічку «Тарас. Повернення» режисера Олександра Денисенка, створену за підтримки Державного агентства з питань кіно, показують на 145 великих екранах України.

Це масштабна екранізація однойменного роману Олександра Денисенка про останні місяці заслання Тараса Шевченка в російській царській армії.

«Є окремі глядачі, які вважають, що Шевченкові не вистачає маскулінності, п’єдестальності, героїчності. Але я вважаю, що це недоліки їхнього виховання, навчання. Дуже поважаю щодо цього думку Сергія Параджанова, з яким добре був знайомий. За кілька годин до смерті, коли він приходив до тями, (він важко помирав), його дружина  Світлана пригадує, що Параджанов сказав: боже, яким великим ліриком був Шевченко, а зробили з нього ланцюгового пса. Так-от я зробив з Шевченка лірика, тим, ким він був. Мені важливо було показати душу Тараса Григоровича», – розповідає в ексклюзивному коментарі Читомо Олександр Денисенко.

Він пригадує, що на час шкільних канікул багато їздив разом із Параджановим Грузією, Вірменією, Казахстаном, Росією, адже Параджанов дружив із батьком режисера, а сам Денисенко вчився із його сином в одному класі.

На його думку, Параджанов ставився до Шевченка не лише як до людини української культури, а як до поета світу. Режисер пішов за рекомендаціями й ідеями Параджанова, з якими познайомився ще 50 років тому.

«Я завжди, коли ішов до школи, то ніс від мами Параджанову гостинець із карпатської кухні, яку він дуже любив, а мама родом із Бойківщини, і готувала різноманітні карпатські страви. Одного ранку я зайшов до нього (у той час там було багато гостей), коли він підмітав, порався на кухні, не чекаючи на мене. Параджанов стояв поруч скрині, де під різними рушниками, скатертинами, сорочками лежали кілька книжок. І одна з книжок – «Кобзар» Тараса Шевченка, яку він тоді читав, хоча попросив нікому не казати, що він її читає. Параджанов підтримував міф про себе, що не читає книжок, а його багата уява – від Господа Бога. А виявляється, він читав книжки. Сам Параджанов відчував до Шевченка спорідненість, вважаючи його шоуменом. Так, Тарас Григорович міг споглядати, думати, щось собі замислити, а міг грати різні дійства і створювати їх у житті, довкола себе. Так він, приміром, ходив у своїй художницькій робі і в капцях по Невському проспектові. Російський літературний критик Віссаріон Белінський назвав його «свиней в тулупе», у відповідь Шевченко на свій голландський піджак одягнув кожуха й шапку. Мовляв, хочеш бачити мене у кожусі, ось дуже прошу. І ця фотографія, де Шевченко у кожусі, але з сигарою у руці, розійшлася величезним накладом по всіх часописах», – розповідає Денисенко в коментарі Читомо.

Режисер повідомив також, що фільм був завершений ще у 2017 році. І за останній рік за кошти шанувальників стрічки її показали 19 разів в Україні і 11 разів у США та Канаді.

За словами Денисенка, «реально було показати фільм ще у 2018-му, але він не вийшов через номенклатурні перепони – і це абсолютно незаслужено». Він назвав «великим проривом» те, що була створена група підтримки фільму, до якої долучилися глядачі з різних країн світу, яка зверталася до Держкіно з проханням, аби цей фільм випустили на екрани.

Він також зауважив, що картина була загальмована законом про підтримку українського кінематографа, оскільки ним передбачалося не більше 10% іноземною мовою.

«Коли сценарій був написаний і схвалений, цього закону ще не було. А ми планували зробити картину багатомовною, бо ніхто не говорив у російській армії всередині ХІХ століття українською. І як кати Шевченка, які посадили його за українську мову, будуть говорити українською? Але це була формальна причина, щоб фільм не випускався так довго на екрани, а випустився в карантин», – сказав Денисенко на преспоказі, додавши, що озвучування російських діалогів українською мовою заважає правильно сприймати картину.

Пісня «Тече річка невеличка…» у виконанні Kata Chilly стала саунд-треком історичного екшену «Тарас. Повернення» Олександра Денисенка.

Режисер та автор сценарію Олександр Денисенко, оператор Олександр Кришталович, художник Ігор Філіппов, композитор Мирослав Скорик.

У ролях: Борис Орлов, Богдан Бенюк, Олександр Пожарський, Роман Луцький, Ганна Топчій, Акинет Оринтай.

Як повідомлялось, робота над романтичним істерном про Тараса Шевченка «Тарас. Повернення» завершилася 2018 року.

Нагадаємо, анімаційна балада «Причинна», створена за однойменним твором Тараса Шевченка, отримала нагороду «Золота дзиґа» у номінації  «Найкращий анімаційний фільм».

У новині використані матеріали Укрінформу