9 лютого 2019 року, у суботу, в Києві вперше відбудеться Фестиваль фотокниг (художніх фотоальбомів) від видавництв та фотографів Kyiv Photo Book. Фестиваль буде проходити в Креативній спільноті IZONE (вул. Набережно-Лугова, 8). Весь день – з 11:00 до 20:00.

Цей фестиваль – для тих хто цінує або цікавиться художньою фотографією, сучасною та класичною. Хто хоче погортати сторінки різноманітних книжок з творами фотомистецтва, зібраних в один день в одному місці, або придбати книгу, собі чи у подарунок. Хто хоче поспілкуватися безпосередньо із видавцями цих книг та фотографами. Хто хоче послухати тематичні лекції або долучитися до інших подій, що пройдуть в межах фесту.

Центральна подія Фестивалю – ярмарок фотокниг (або ще їх називають художні фотоальбоми) від українських та закордонних видавництв, арт галерей та книжкових крамниць, що спеціалізуються на такій літературі, а також безпосередньо від фотографів, що видали свої художні фотокниги.

Паралельно із ярмарком у лекційній залі весь день будуть проходити лекції, презентації та інші події на тему фотокниг та фотографії, та на другому поверсі IZONE буде працювати арт-кафе.

11:00 – 20:00, 1-й поверх, зала – ярмарок фотокниг

11:00 – 20:00, 2-й поверх – арт-кафе

Лекції та промови

13:00, 1-й поверх, зала – промова – Дмитро Кракович, куратор фестивалю Kyiv Photo Book. Про місце фотокниг у фотографічному арт-ринку України. Ціни на фотографію. Місце фотовідбитків та фотокниг у фотографічному арт-ринку. Цілі фестивалю.

14:00, 4-й поверх, лекційна студія – лекція – Катерина Лебедєва, дослідниця мистецтва, засновниця «Бібліотеки українського мистецтва», кураторка Grynyov Art Foundation. Самостійне видання фотокниги – досвід куратора. Про досвід створення двох фотокниг: від появи ідеї до розповсюдження вже готового продукту, на прикладі виданих книг «Софія Яблонська. Фото» і «Тетяна Лебедєва. Фото». Чому фотокнига – більше, ніж просто книга; як правильно розподілити ресурси на видання фотокниги; кому потрібні фотокниги.

15:30, 4-й поверх, лекційна студія – лекція – Сергій Комков, розробник додатку доповненої реальності PhotoRAR, керівник студії віртуальної реальності Reynisdrangar. Створення художніх фотокниг з доповненою реальністю. Що таке доповнена реальність (augmented reality)? Де вона використовується? Чим доповнена реальність корисна фотографам? Як доповнену реальність використовувати в своїх фотокнигах?

17:00, 4-й поверх, лекційна студія – лекція – Катя Носко, співзасновниця видавництва IST Publishing, мистецтвознавиця, співавторка книги «Де кураторство», кураторка освітніх програм і співкураторка виставкових проектів. Настя Леонова, засновниця галереї сучасного мистецтва COME IN у Харкові, співзасновниця видавництва IST Publishing, кураторка виставкових проектів, культурна менеджерка «Все будет издато*». Як видати свою фотокнигу чи артбук? До якого видавця звернутися і як з ним співпрацювати? У чому різниця між самвидавом, small press і традиційною видавничою справою? Беручи за приклад функціонування власного видавництва, лекторки розкажуть про основні етапи видавничого процесу, пошук ресурсів на видання книги і участь у кращих книжкових ярмарках.

*в основу назви лекції лягла однойменна назва статті Івана Шіпнігова в інтернет-журналі НОЖ

18:30, 4-й поверх, лекційна студія – лекція – Тетяна Павлова, доктор мистецтвознавства, професорка Харківської державної академії дизайну і мистецтв, член експертної групи проекту «The History of European Photography». Скрипка Павлова. 1972: Флешмоб на колгоспному полі. Згадка про ідіому «Скрипка Енгра», втілену у відомому знімку Ман Рея, котрий фіналізував еротичні конотації класичного мотиву скрипки, невипадкова. У 1972-му представник андеграундної харківської групи «Час» Євгеній Павлов надіслав до польського журналу «Fotografiа» кілька робіт із серії «Скрипка». Як прокоментував їх відомий критик Ян Сандерлянд, головна інтенція «Скрипки» відсилає до влади музики, її могутності й здатності вирвати людину з пут цивілізації. Тільки в контексті дефімінізаціі і демаскулинизації, нав’язуваних радянським режимом, зрозумілий культ оголеного тіла, що домінував у фотографіях групи «Час», як одна з фундаментальних позицій їхньої «теорії удару». Серія «Скрипка», що органічно втілила ідеї нонконформізму тих років, сприймається в контексті руху радянських хіпі і тріумфальної ходи музичної культури «Бітлз» на рубежі 1960-70-х. Головною новацією роботи, значущої для загального культурного простору незаангажованого мистецтва в СРСР, була масова зйомка оголеної чоловічої натури, яка була реалізована як художній проект. Тяжіючи до експерименту з формою, Павлов ввів в зйомку багато нових прийомів: робота з червоним світлофільтром, застосування плівки з ректифікацією, використання панорамної камери «Горизонт» з незвичайним кутом зору 120° (що стала пізніше брендом харківської фотографії) тощо.

Вхід на фестиваль – вільний.

Сайт фестивалю