У Раді знову хочуть «протягнути» суперечливий закон про медіа

Президентська фракція у Верховній Раді планує голосувати за оновлену редакцію законопроєкту №10242, котрий передбачає 8 років позбавлення волі за розповсюдження закритих даних із реєстрів. Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомили журналіст медіа «Українська правда» Михайло Ткач і очільниця ГО «Детектор медіа» Наталія Лігачова.

Повна назва законопроєкту звучить так: «про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах і посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем».

Наталія Лігачова наголосила, що закон, якщо його ухвалять, практично унеможливіть контроль медіа за фінансовими потоками, адже посилить кримінальну відповідальність за розкриття конфенденційної інформації з публічних реєстрів. Вона додала, що єдина внесена зміна до законопроєту — зменшення санкції по частині третій статті 361-2.

За словами Михайла Ткача, законопроєкт можуть використовувати для переслідування журналістів та їх джерел.

Медіарух, а також медійні та правозахисні громадські організації України вдруге звернулися до народних депутатів із закликом відмовитися від підтримки законопроєкту. Вони наголошують, що оновлена редакція законопроєкту, пропонована для голосування, не усунула ризиків, на яких вони наголошували у своїй попередній заяві.

«Як ми вже зазначали у попередній заяві, навіть за наявності суспільної необхідності розголошення такої інформації, чинних норм Законів України “Про інформацію” та “Про доступ до публічної інформації”, спрямованих на її захист, може виявитися недостатньо для убезпечення журналістів у судах за умов застосування оновленої редакції статті 361-2 Кримінального кодексу. Попри зменшення відповідної санкції, пропоноване покарання у вигляді до 5 років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану залишається непропорційним. Хоча така максимальна санкція і кваліфікація злочину як нетяжкого не дозволяє застосовувати до журналістів негласні слідчі дії, такі як прослуховування та стеження, цей інструмент все ще може бути використаний для переслідування журналістів за некомфортні для представників органів влади розслідування», — переконані підписанти. Вони закликають народних депутатів не голосувати за законопроєкт №10242.

Нагадаємо, 3 грудня Медіарух разом із правозахисними організаціями виступив проти законопроєкту, адже на їхню думку, він становить загрозу свободі слова та роботі журналістів. 4 грудня законопроєкт не прийняли під час голосування у Верховній Раді.

Чільне зображення: Вікіпедія