У вільний доступ виклали методологію «Дизайн-мислення для бібліотекарів»

Українська бібліотечна асоціація виклала у вільний доступ методологію, яка дозволяє застосовувати дизайн-мислення у бібліотечній справі. Документ доступний на сайті library.chytomo.com. 

Український переклад посібника «Дизайн-мислення для бібліотекарів» презентували у січні цього року. Методологія вже перекладена 16-ма мовами світу. Переклад став можливим завдяки проєкту «Твори культуру: інноваційні бібліотечні послуги», який реалізувала ВГО Українська бібліотечна асоціація за підтримки Європейського Союзу (програми «Дім Європи).

В асоціації стверджують, що методологія дозволить бібліотекам виявляти, чого хочуть їхні громади, та експериментувати, створюючи послуги, програми та процеси для задоволення мінливих потреб читачів.

«Деякі інші галузі, особливо бізнес та освіта, вже використовують такий клієнтоорієнтований підхід десятиліттями, щоб розв’язувати проблеми. Методологія була розроблена Публічною бібліотекою Чикаго (США) та Публічними бібліотеками Орхуса (Данія) за підтримки Фонду Білла та Мелінди Гейтс у 2013-2014 роках. Перед цим було проведено дослідження у 40 бібліотеках в 10 країнах світу», – розповідає Оксана Бояринова, членкиня Української бібліотечної асоціації.

Дизайн-мислення ‒ це творчий підхід або серія кроків, які допомагають розробити суттєві рішення для бібліотеки. Рішення на основі дизайн-мислення виникають на перетині трьох факторів: бажаність, здійсненність та життєздатність. Коли рішення є бажаними, фінансово життєздатними й технологічно здійсненними, себто ці фактори накладаються одне на одне, то відбуваються інновації.

Як пояснює Оксана Бояринова, дизайн-мислення ‒ це глибоко чуттєвий та інтуїтивний процес, що пов’язаний зі здібностями людей, які вони часто не помічають: «Іншими словами, вам не потрібно бути дизайнером, щоб використовувати творчі інструменти для розв’язання проблем. Замість цього дизайн-мислення покладається на нашу здатність бути інтуїтивними, виявляти моделі, створювати ідеї, які звучать емоційно та практично, та виражати їх у діях».

Як повідомлялося раніше, за підтримки Європейського Союзу (програми «Дім Європи) понад 30 бібліотекарів України та Білорусі вже випробували цю методологію та створили інноваційні бібліотечні послуги, що розвивають творчі та креативні індустрії цих країн.

Читайте також: Діджиталізація, книжки та вазони: 7 (не) серйозних питань президентам УБА