УІК: Щороку фонди українських бібліотек оновлюють на 1,5%

Серед пріоритетів фінансування Українського інституту книги — оптимізація оновлення фондів українських бібліотек. Про це повідомили на презентації «Пріоритети фінансування програм Українського інституту книги на 2026 рік», що відбулася під час Книжкового Арсеналу.

В українських реаліях щороку фонди українських бібліотек оновлюють на 1,5%, а на повне оновлення могло б піти 100 років. Нормативи оновлення фондів книгозбірень впродовж року — 5%. На це мали б виділяти 3 млрд гривень, для бібліотек мали б придбати 3 млн книжок.

Книжки для бібліотек від Українського інституту книги, які надійшли у 2018–2025 роках:

• 2018 рік: 986 тисяч примірників, 114 мільйонів гривень;

• 2019 рік: 670 тисяч примірників, 86 мільйонів гривень;

• 2020 рік: 381 тисяча примірників, 47 мільйонів гривень;

• 2021 рік: 331 тисяча примірників, 48 мільйонів гривень;

• 2022 рік: 0 примірників, 0 гривень;

• 2023 рік: 130 тисяч примірників, 34 мільйони гривень;

• 2024 рік: 138 тисяч примірників, 30 мільйонів гривень;

• 2025 рік: 115 тисяч примірників, 23 мільйони гривень.

У 2023 році надрукували 1,6 мільйона нових книжок. Загальний фонд бібліотек становив 134,3 мільйона примірників. У 2024 році надруковано 1,5 мільйона нових книжок. Загальний фонд — 126,4 мільйона примірників. У 2025 році надруковано 1,5 мільйона нових книжок. Загальний фонд — 120 мільйонів примірників. У 2026 році прогнозується 1,5 мільйона нових книжок, фонди бібліотек зменшаться до 110 мільйонів примірників.

.

Структура нових надходжень до бібліотек (тис. примірників):

• У 2023 році:

  • від Українського інституту книги – 130 тисяч;

  • з місцевих бюджетів – 98 тисяч;

  • інші (подарунки тощо) – 1 372 тисячі;

• У 2024 році:

  • від УІК – 137,5 тисячі;

  • з місцевих бюджетів – 70 тисяч;

  • інші – 1 293 тисячі;

• У 2025 році:

  • від УІК – 114,5 тисячі;

  • з місцевих бюджетів – 72 тисячі;

  • інші – 1 300 тисяч;

• У 2026 році (прогноз):

  • від УІК – 110 тисяч;

  • з місцевих бюджетів – 80 тисяч;

  • інші – 1 300 тисяч.

Учасниками події були:

• Олександра Коваль — директорка Українського інституту книги;
• Галина Григоренко — перша заступниця міністра культури та стратегічних комунікацій України;
• Ігор Степурін — виконавчий директор Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів;
• Євгенія Кравчук — заступниця голови комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики.

«Я дуже закликаю замислитися: чи дійсно розвиток інвестиційного капіталу, який тісно пов’язаний із читанням книжок, з розвитком критичного мислення, з освітою, професійною діяльністю — можливий без доступу до книжок? Збереження ментального здоров’я також пов’язане з книжками, і з тим, чи мають українці вільний доступ до книжок у своїх місцевих публічних бібліотеках. Якщо наша держава визнає, що всі ці фактори важливі для повернення людей з-за кордону, то потрібно створити для них сприятливі умови — щоб вони могли зберігати своє ментальне здоров’я. І дати їм для цього найпростіший і найдешевший інструмент — книжку, яка заспокоїть», — зазначила Олександра Коваль.

«За даними дослідження, проведеного, зокрема, в Житомирській обласній дитячій лікарні, виявлено, що найбільше книжок потрапляють до дітей через вчителів і благодійників — 31%. На другому місці — бібліотеки, які отримують книжки через державні програми (28%). Ще 13% — це збереження книжкових фондів силами місцевих громад. Попри всі виклики, громади забирають книжки з рук людей і намагаються ними опікуватися. Якщо ми бачимо готовність громад хоча б частково співфінансувати (навіть не 50 на 50, але хоча б щось) — то це вже позитив. Місцева культурна інфраструктура має перетворитися на справжнього партнера. Мова йде про реорганізацію і модернізацію культурної мережі», — сказала Євгенія Кравчук.

«Надходження книжок за останній рік становить лише 1%, тоді як списано — 6%. Якщо такими темпами ми будемо продовжувати, то за якихось, не знаю, навіть 100 років не потрібно — ми досить швидко просто не будемо мати книжок у бібліотеках. Якась кількість залишиться, але її буде критично мало. І ще один важливий момент: книжки зараз — це не вічний капітал. Книжка витримує 30–40 прочитань, не більше. Після цього вона фактично непридатна до використання — її вже не можна взяти до рук. Як голова Наглядової ради Українського інституту книги, я вважаю, що маю адвокатувати та лобіювати зміну ставлення до книжок. Вони не мають бути в категорії “капітальних видатків”. Про це потрібно говорити і цю ситуацію треба змінювати», — наголосила Оксана Бруй.

.

Фінансування програм Українського інституту книги у 2026 році:

• Державна допомога на придбання книжок – 200,0 млн ₴
• Випуск книжкової продукції – 23,4 млн ₴
• Програма підтримки перекладів – 17,8 млн ₴
• Міжнародні книжкові ярмарки – 11,8 млн ₴
• Заходи промоції читання – 8,0 млн ₴

Як відомо, на фінансування Українського інституту книги у державному бюджеті 2025 року виділили 278 мільйонів 500 тисяч гривень.

Читайте також: УІК: У 2024 більшість громад не виділяли кошти на бібліотечні закупівлі

Чільне фото: Олеся Бойко

Інфографіка надана Українським інститутом книги.