Унаслідок російської атаки на Київ пошкоджена будівля Книжкової палати України

У ніч на 19 жовтня 2026 року внаслідок російського ракетного удару по Києву значних пошкоджень зазнала будівля Книжкової палати України імені Івана Федорова. У книгосховищах вибило вікна, пошкодило двері, стіни та стелю. Через загрозу потрапляння вологи під загрозою опинилися архівні фонди установи, що налічують понад 15 мільйонів одиниць зберігання. Про це повідомляє «Детектор медіа» з посиланням на директорку Книжкової палати Ольгу Васьківську.

За словами Васьківської, уночі поблизу будівлі впали дві російські балістичні ракети. Вибухова хвиля пошкодила адміністративні приміщення та сховища, де зберігаються книжки, газети, журнали й інші друковані матеріали. «У нас все повипадало, всі вікна пошкоджені. Все поламане: скрізь скло, вибиті двері, пошкоджені стіни, падає вибита стеля», — розповіла Васьківська.

Найбільше занепокоєння викликає стан книгосховищ. Через вибиті вікна до приміщень може потрапляти волога, що загрожує збереженню архівних матеріалів. Перемістити видання в інше місце працівники установи наразі не можуть. «Треба терміново вставляти вікна, брати якісь двері, фанеру забивати, тому що книги набиратимуть вологу. Ще й дощ завтра може бути. Ну, загалом у нас катастрофа», — зазначила директорка.

За її словами, установа потребує термінового захисту приміщень від опадів. Водночас до огляду місця події правоохоронці попросили нічого не чіпати.

Після фіксації пошкоджень працівники бухгалтерії мають оцінити збитки. Також наразі невідомо, чи постраждали безпосередньо архівні видання та скільки примірників могли зазнати пошкоджень. Читомо звернулося до Книжкової палати й очікує на відповідь.

Унаслідок атаки ніхто з працівників Книжкової палати не постраждав. У момент удару в будівлі перебував охоронець, він не зазнав травм.

Книжкова палата України імені Івана Федорова — державна наукова установа, яка веде бібліографічний облік українських видань, збирає статистику книговидання та зберігає обов’язкові примірники книжок, газет, журналів й іншої друкованої продукції. Її історія бере початок із 24 січня 1919 року, коли уряд Української Народної Республіки ухвалив закон про створення Головної книжної палати в Києві.

Фонд Державного архіву друку Книжкової палати охоплює видання, опубліковані на території України з 1917 року. У 2008 році його внесли до переліку наукових об’єктів, що становлять національне надбання.

За офіційними даними Книжкової палати, станом на 1 січня 2026 року архів налічував 15 062 890 одиниць зберігання. Окрему частину архіву становить спецфонд із понад 17 тисяч книжок 1917–1976 років, які радянські органи цензури вилучали з обігу з ідеологічних причин. Серед них — українська художня література, словники, підручники, історичні та релігійні видання, твори репресованих письменників.

Це не перший російський удар, унаслідок якого постраждала будівля установи. 26 грудня 2025 року та в ніч проти 9 січня 2026 року російські ракети влучили в житлові квартали поблизу Книжкової палати. Вибухові хвилі пошкодили її вікна, покрівлю та інженерні мережі.

Через морози та відсутність опалення замерзли й пошкодилися труби та радіатори. Порушилася робота систем водопостачання, водовідведення й каналізації. Пошкодження покрівлі та водостоків призвели до потрапляння води в книгосховища. Працівникам довелося накривати стелажі й архівні матеріали захисною плівкою та використовувати осушувачі для зниження вологості.

У квітні 2026 року Книжкова палата звернулася по фінансову допомогу для відновлення приміщень та інженерних мереж. Тоді орієнтовну вартість необхідних робіт оцінювали в понад 10 мільйонів гривень. Кошти планували спрямувати на ремонт будівлі, відновлення тепловодопостачання, технічної інфраструктури та забезпечення належних умов зберігання архівів.

.

Зазначимо, у липні 2026 року Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики провів виїзне засідання у Книжковій палаті.

Фото: Ольга Васьківська