Сет Стівенс-Давідовіц. УСІ БРЕШУТЬ але інтернет знає твої думки

«Спогади
про Другу світову війну» – найвагоміший доробок відомого політичного і
державного діяча Вінстона Черчілля у царині літератури, за який він 1953 року
отримав Нобелівську премію.
Аналізуючи
перебіг Другої світової війни, а також усі її ключові події, Вінстон Черчілль
подає напрочуд широку і детальну панораму останньої великої війни, яка охопила
майже увесь світ. Зайве казати, що дуже багато акцентів у цій праці розставлені
геть інакше, ніж до цього звикло радянське і навіть пострадянське суспільство.
Тому це видання буде особливо корисним не лише для вивчення подій і механізмів
Другої світової війни, а й для кращого розуміння різниці в їхній інтерпретації,
яка широким історично-культурним ровом і досі пролягає між російсько-радянським
табором і рештою цивілізованого світу.

Від першої миті я намагався якомога більше допомагати Росії озброєнням та припасами, погоджуючись на прикре зменшення ресурсів, які надходили зі Сполучених Штатів, і йдучи на прямі жертви за рахунок Англії. На початку вересня на кораблі “Argus” ми відправили в Мурманськ еквівалент двох ескадрилій літаків “Hurricane” для допомоги в захисті цієї військово-морської бази і співпраці з російськими військами на тій території. 11 вересня ескадрильї вже вступили в бій і мужньо воювали три місяці. Я добре розумів, що в перші дні нашого союзу ми мало що могли вдіяти, й намагався заповнити порожнечу люб’язністю і вибудувати за допомогою частих особистих телеграм такі самі успішні відносини, які я
сформував із президентом США. Протягом цього тривалого обміну телеграмами з Москвою я отримав чимало зневажливих відповідей і дуже рідко якесь добре слово.
В багатьох випадках на телеграми взагалі не відповідали або не відповідали багато днів.

Совєтський уряд вважав, ніби він робить нам велику ласку, воюючи у своїй країні за своє життя.