У мережу виклали музичний альбом на вірші Лесі Українки

Львівський акустичний інді-гурт «Три кроки в ніч» виклав у мережу медитативний альбом «Річка V. Дорога на Буркут» на вірші Лесі Українки. Про це Читомо повідомили автори проєкту.

Новий альбом гурту об’єднує шість пісень на вірші Лесі Українки. Над ним Віктор Мартинюк та Марічка Кошелінська-Мартинюк, засновники «Три кроки в ніч», працювали півтора року. Натхненням для альбому автори шукали в історії подороі Лесі Українки до високогірного села Буркут.

Музиканти розповіли, що ця ідея виникла не відразу: спочатку вони обрали два вірші Лесі Українки, які мали намір покласти на музику, не знаючи про шлях до Буркута. Замисел з’явився, коли друг гурту,  літературознавець та засновник мандрованих конференцій Ростислав Чопик повідомив, що чергова конференція мандруватиме до «забутого людьми (але аж ніяк не Богом забутого)» Буркута й буде присвячена Лесі.

«Буркут виявився образом, який усе зв’язав. Подорож до Буркута — однозначно була для Лесі продовженням тієї межової ситуації, яку вона пережила пів року перед тим у Мінську біля ліжка Мержинського. Точніше, виходом з неї, коли поетка, шукаючи місця для відновлення фізичного здоров’я і душевних сил, добралася до популярного тоді серед галицьких українців місця відпочинку високо в гуцульських горах.

Музичний альбом — це, звичайно, не літературознавча розвідка і ми не намагалися реконструювати якусь хронологію внутрішніх переживань. Але ми побачили, що обрані тексти укладаються у розмову поетки з собою, а всяка розмова може бути помислена власне як подорож. Причому в Лесиних образах є багато руху саме по вертикалі — дуже амбівалентного, коли хочеться позбутись недосконалості світу, щоб бачити краще і далі, а водночас зрозуміло, що живе чуття саме з такого недосконалого світу й народжується», — розповів в ексклюзивному коментарі Читомо Віктор Мартинюк.

Музиканти називають свій новий альбом «усамітненим». Його історія розпочалася 2020 року в умовах карантинних обмежень. За словами Віктора Мартинюка, робота над «Буркутом» для гурту була справою творчого виживання, оскільки пів року музиканти просто не могли провести жодної репетиції, і гурт практично зник. «Складність була не лише в тому, що ми звикли грати більшим складом, а й в тому, що ми затяті адепти акустичної музики. Електронний інструментарій відкриває великі можливості навіть для сольних виконавців, не те що для дуетів. Але ми знали, що хочемо грати акустично та ще й будувати свою музику навколо бандурного звучання. 

Складно було звикнути до сталого темпу звукових петель, тобто повторюваних пасажів, адже в музиці «Трьох кроків в ніч» багато імпровізації, темпо-ритмічного дихання, гармонійних змін. Проте ми призвичаїлися. Мабуть, додалося більше медитативності у структурі пісень, хоч ми старалися будувати музичну структуру так, щоб повтори не були нав’язливими. До середини минулого року ми не були до кінця певні, чи в нас виходить достатньо повне звучання, чи не є воно явним компромісом від біди. Проте ми отримали гарні відгуки від людей, яких запрошували на квартирники і так осміліли, що взялися до запису», — зазначив музикант.

Крім того, він розповів, чому «Три кроки в ніч» обрали саме творчість Лесі Українки: «З Лесею Українкою у нас давня приязнь. Не скажу, що будь-який текст Лесі легко лягає на музику, але в них можна знайти той баланс інтимності й універсальності, який потрібен, щоб можна було авторський текст виконувати як свій власний.

Ще одна особливість нашої роботи з її текстами полягала в тому, що хотілось уникнути хрестоматійності. Багато її сильних віршів добре знані ще зі шкільної лави. Нам хотілося, щоб тексти не були впізнавані, адже хрестоматії не лише презентують найкраще (в ліпшому разі), але й створюють враження, ніби поет зводиться до кількох творів, навіть кількох афористичних формул. Насправді ж так не є. Крім того, відомі поезії мають на собі нашарування попередніх інтерпретацій, з якими не хотілося змагатися. Навпаки, хотілося відкрити поезію Лесі для себе (а може й для слухачів) як уперше».

Віктор Мартинюк також зазначив, що перший раз «Дорогу на Буркут» було виконано власне під час мандрованої конференції у серпні 2021-го, щоправда, не в самому Буркуті, а в селі Зелене неподалік — під зоряним небом. «Не знаю, чи колись матимемо кращий «відеоряд» для візуалізації Лесиних текстів», — додав він.

Альбом «Річка V. Дорога на Буркут» можна послухати в YouTube Music та Spotify.

Гурт «Три кроки в ніч» утворився 2013 року, напередодні першого Свята музики у Львові. Його заснували музиканти Марічка Кошелінська-Мартинюк (вокал, бандура, фортепіано) і Віктор Мартинюк (перкусія, мандоліна), а згодом до них доєднався літературознавець та духовик Данило Ільницький (англійський ріжок, гобой, сопілка, блокфлейта) і гітарист Олександр Міхаліцин. 2015 року гурт опублікував альбом колискових пісень «Ковдронька», адресованих не так дитячій аудиторії, як внутрішній дитині, що живе всередині кожного дорослого. Від 2016 року «Три кроки в ніч» продовжують традицію літературних музичних гуртів, пишучи музику на вірші як сучасних поетів і поеток, так і класиків, прикладом чого є виданий 2019 року мініальбом «Висока вода». 

Нагадаємо, минулого року в мережу виклали музичний альбом Жадана з голосами українських поетів.

Читайте також: Тексти, музика, голос: пронизливість аудіоальбому «Стус: Перехожий»