інклюзивність

В Україні понад 40% людей з інтелектуальними порушеннями не люблять читати

25.10.2021

Бачите помилку в тексті — виділяйте фрагмент та тисніть Ctrl + Enter

Серед людей з інтелектуальними порушеннями майже однакова кількість тих, які не люблять читати і тих, які люблять. Про це йдеться у звіті за результатами всеукраїнського опитування «Думки і погляди населення України» (Омнібус), який Читомо надали його співорганізатори.

43,8% опитаних відповіли, що не люблять читати книжки або журнали. 42,9% – люблять читати книжки або журнали, 12,4% – важко сказати, 0,9% – відмовились від відповіді.

Більшості опитаних (23,8%) було важко відповісти або вони відмовилися відповідати на питання: «Чому ти любиш читати книги або журнали?». 18,8% респондентів/(-ок) сказали, що книжки/журнали «цікаві та зрозумілі», 13,9% – люблять читати, по 6,9% – обрали варіанти «я читаю їх сам(-а)» та «інше» (без уточнення), по 3% – сказали, що у них багато книжок, і що книжки та журнали легко знайти.

Основною причиною, чому учасники й учасниці анкетування не люблять читати стала нецікавість і складність для розуміння (26.8%). 24,7% опитаних відмовилися відповідати на це питання. 20,6% – не вміють читати, 18,6% – зазначили, що їм важко відповісти, 12,4% – можуть читати тільки з родичами чи друзями і не люблять про це просити. 4,1% респондентів/(-ок) обрали варіант «інше», але не уточнили, що саме.

Жінок, які не вміють читати (40%), більше, аніж чоловіків (24,2%). Близько половини чоловіків (45,5%) зазначили, що книжки/журнали нецікаві та складні для розуміння. Натомість серед жінок так відповіла третина (33,3%).

Серед тих, які обрали варіант відповіді «Я не вмію читати», найбільше осіб, які мають І групу (підгрупу В) інвалідності (60%). Водночас серед опитаних, які мають І групу (підгрупу В) інвалідності, найбільше тих, хто любить читати. Проте, саме серед тих, хто має цю групу інвалідності, найнижчий відсоток (20%) тих, хто вважає, що книжки і журнали – нецікаві та складні для розуміння (відносно тих, хто має інші групи інвалідності). Майже половині респондентів/(-ок), які мають І групу (підгрупу А) (47,4%) та ІІ групу інвалідності (46,4%) книжки і журнали – нецікаві та складні для розуміння.

Під час фокус-груп опікуни дітей з психосоціальною інвалідністю та інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень повідомили про нестачу доступної літератури у форматі простої мови для дітей з інтелектуальними порушеннями. Вони розповіли, що їхнім дітям важко зберігати концентрацію. Тому для них потрібно, щоб книжки (особливо навчальна література) та інформація в культурних закладах були доступними також у форматі, легкому для читання та розуміння, де викладені основні аспекти короткими і зрозумілими реченнями.

 

Опитування провела громадська організація людей з інвалідністю Fight For Right у партнерстві з Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) і ВГО «Коаліція захисту прав осіб з інвалідністю внаслідок інтелектуальних порушень» у вересні. Опитування шляхом анкетування провели з допомогою асистентів/-ок громадських організацій. Соціологічне дослідження провели за підтримки Українського культурного фонду.

 

У межах опитування дослідили доступність в Україні спеціальних книжок і аудіокниг для людей з порушеннями зору.

 

Додамо, у 2019 році в Україні створили шрифт для людей з дислексією.