Чому відбувається бурштинова лихоманка на заході України? Які надприродні сили задіяні у цьому кривавому бізнесі? Та що, окрім наживи, штовхає людей до нелегального видобутку «сонячного каменя»? Що залишиться в остачі, якщо відкинути від цього явища політику та гроші?

У книжці «Бурштин» Василь Тибель шукає відповіді на ці та інші питання і доходить неочікуваного висновку…

Захопливий роман, відзначений премією міжнародного конкурсу «Коронація Слова» (2018),— чи не найперша в українській літературі спроба поглянути на бурштинову проблему на Поліссі в людському, а не політичному вимірі. Бурштин — це віртуозно збудований сюжет, що обертається навколо «сонячного каменя», органічне використання народної демонології та відчутний зв’язок із наївним мистецтвом.

Василь Тибель розповідає у книжці, як ця лихоманка впливає на людей, як матері забувають про дітей, чоловіки — про дружин, і всі забувають про людське у собі, підгодовуючи своїх внутрішніх демонів. Автор вважає, що без містики тут не обійшлося та розповідає про стародавніх українських духів, які мешкають у лісах і понині та ваблять людей «сонячним каменем» та затягують у свої тенета…

Але є у книжці і жорстока реальність. Продажні копи, небезпечна мафія і звичайні чоловіки на грані — у пошуках кращої долі й легкої копійки…. Здається, дійсність дає тріщину, і на волю рветься дещо набагато страшніше й небезпечніше за людські вади та гріхи.

Подія на Фейсбуці