Відбулося відкриття Франкфуртського книжкового ярмарку-2024

15 жовтня 2024 року відбулася урочиста церемонія відкриття престижного Франкфуртського книжкового ярмарку у конгрес-центрі Messe Frankfurt. Про це стало відомо з трансляції церемонії відкриття.

Цьогоріч почесним гостем заходу стала Італія, яка презентуватиме свою літературу й культуру впродовж всього фестивалю.

Спікерами під час відкриття стали президентка Асоціації німецьких книговидавців та книготорговців Карін Шмідт-Фрідеріхс  і директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос.

«В час, коли в новинах переважає інформація про конфлікти й кризи, щотижня на вулицях тривають демонстрації, а дебати в культурі й політиці стають все важчими для розв’язання, можна почати перейматися питанням “нащо читати?”. “Яка роль книжкового ярмарку?”, “Яка функція літератури?”. Я хотів би процитувати Салмана Рушді, який тут, на Франкфуртському книжковому ярмарку, сказав: “Література особлива тим, що вона не має користі, але вона й не мусить її мати. Вона може надихати і змушувати задумуватись, але не конче мусить. Вона може змусити нас сміятися чи плакати, розізлити, вона приносить задоволення і радість від прочитання. Вона висвітлює все людське в читачеві, іноді зближує, іноді віддаляє. Література допомагає згаяти час, змушує нас мріяти, переносить до іншого виміру. Усе це можливі функції літератури, але не обов’язки”. У часи геополітичних конфліктів і публічних дебатів ми іноді очікуємо від літератури бути рушієм і щось змінювати замість того, щоб розгледіти цінність літератури як такої й вберегти її від неправильних трактувань. Ідеться про вміння розповідати історії як про форму мистецтва, бо свобода слова — підґрунтя нашої індустрії. У цьому і роль Франкфуртського книжкового ярмарку: показати все, на що здатна література», — сказав під час своєї промови Юрґен Боос.

Карін Шмідт-Фрідеріхс зазначила: «Нещодавно у Швейцарії презентували дослідження у висновку якого з’ясували, що швейцарці прагнуть більшого різноманіття. Вони вже мають 4 мови, фінансову спроможність і сильний рівень імміграції, тож може здатися, що такого різноманіття достатньо, але ні. Швейцарцям бракує зустрічає з людьми, які є іншими і різноманітними — за віком, походженням, економічною ситуацією, поглядами і думками. Згідно з дослідженням, компанії, що впровадили підхід різноманіття, на 65% більш прибуткові, ніж в середньому. За кілька хвилин розпочнеться фестиваль різноманіття — найбільший у світі книжковий ярмарок. Він показує, наскільки по-різному ми дивимося на світ завдяки уяві і творчості. Ось чому Франкфуртський книжковий ярмарок — це свято різноманіття. Тут зустрічаються зрілі і юні, комп’ютерні зануди і фанати друкованих книжок, люди з усього світу і понад сотні націй з різними думками, різних релігій, політичних переконань, сексуальних орієнтацій. Усі вони тут об’єднані своїм ентузіазмом і схильні до конструктивних дискусій».

Також на заході виступили міський голова Франкфурта Майк Йозеф і державна міністерка культури та медіа Німеччини Клаудія Рот. Італію представив міністр культури Алессандро Джулі.

Майк Йозеф розповів: «Наш фестиваль — це міжнародний бренд. Він відстоює свободу і свободу слова зокрема. Ми надзвичайно цим пишаємось. Цей фестиваль — важлива частина міста ще з 1951 року».

Клаудія Рот також виступила із промовою: «Книжки сприяють революціям і роздумам ще з часів Ґутенберґа. Коли йдеться про свободу думки, жодна заборона неможлива. Упродовж історії було стільки спроб знищити цей інструмент висловлення, що допомагає оприявнювати найрізноманітніші думки і перспективи. Таке було і в Німеччині упродовж минулих століть, найжахливіший приклад — нацистська Німеччина. Книжка — символ вільного, відкритого і різноманітного волевиявлення — нині знову під загрозою. Фатва проти Салмана Рушді була кошмарною, а нині в Україні російські окупанти спалюють українські книжки, прагнучи безслідно стерти українську культуру. Автори, включно з Вікторією Амеліною і Володимиром Вакуленком, стають жертвами агресивної, злочинної російської війни. Як і багато інших, вони заплатили життям. Книжки забороняють, авторів утискають, ув’язнюють і переслідують у Росії, Китаї та інших країнах. Навіть в Європі! Навіть тут спостерігаємо загрозливі тенденції, коли йдеться про свободу слова і друку. У Німеччині видавці і бібліотекарі заявляють, що антидемократичні сили прагнуть диктувати їм, які книжки продавати й рекомендувати, а які ні. Ми не можемо цього дозволити. Цього не станеться, любі демократи. Книжки потребують свободи і демократії так само як демократія потребує літератури. Книжки порушують важливі питання і показують нові перспективи, дозволяють уявити неуявне. Книжки руйнують догми і критикують устої. Вони — це каталізатор демократій, що дозволяє тим тривати. Книжка — це суспільна думка, культура й мистецтво. Генріх Белль говорив про поезію як про динаміт для всіх систем цього світу. Книжки змушують нас цікавитись невідомим, а цікавість відкриває шлях до незнайомого. Незнайоме може спровокувати страх і опір, але чим більше ми читаємо і дізнаємось, тим безглуздішим стає страх».

З боку Італії до церемонії долучилися письменниця Сузанна Тамаро, фізик Карло Ровеллі та філософ Стефано Дзеккі.

Міністр культури Італії Алессандро Джулі переконаний: «Гете був би задоволений, що його рідне місто сприйняло ідею літератури так близько до серця і стало місцем, де люблена ним Італія й учасники книжкових ринків усього світу роблять внесок у розвиток авторського права й інтелектуального збагачення окремих осіб і цілих націй. Нині, коли реальність переживає випробування глобалізацією, а світ знову повниться фанатизмом і дискримінацією, люди схильні вважати, що ці риси були притаманні лише минулому століттю. Нині поширення ЗМІ й інформації зробили нас вільнішими й активнішими, але не мудрішими. Культура лишається найсильнішою ідеєю і найкращою протиотрутою від усіх форм насильства». Він додав, що Італія повернулася до Франкфурта через 36 років в ролі почесної гості, а для італійських письменників, видавців та інституцій честь бути частиною найважливішого книжкового ярмарку, тож вони розповідатимуть історії сучасної Італії, її культури і представлення світу. Він процитував Йоганна Вольфганга Гете, Марка Леві, Мішеля Вельбека, Томаса Манна та Йоганна Штрауса.

Стефано Дзеккі кілька разів процитував слова персонажа Фьодора Достоєвського Івана Карамазова про «великого інквізитора», також звернувся до цитати Гете.

Сузанна Тамаро сказала: «Колись моя японська подруга сказала: “Коли я хочу поговорити про цю любу країну, першою на думку спадає фраза про те, що в Італії надто багато всього: надто багато історії, надто багато мистецтва, надто багато архітектури, надто багато змарнованої краси, надто багато неорганізованості як спадщини Австро-Угорської імперії, надто багато смачної кухні”. Коли я вперше потрапила до столиці Італії, почувалась так само. … Тоді я ще не знала, що моє життя буде пов’язане зі словами. … Ми живемо в час, коли потопаємо у словах, вони крутяться довкола, як зграйка набридливих мух. Тиші немає. Що стає з людиною, коли більше не ставить запитань? Це істота, що втратила коріння. Нащо заперечувати? Ми стоїмо перед надзвичайно небезпечним поворотом історії. Війни, що мали б зникнути, згідно з бажаним баченням нового міленіуму, лише помножилися і нині скрізь. Нам сказали, що вони принаймні будуть розумними, але ці війни такі ж безглузді, криваві і жорстокі, як завжди. Ми не лише не полишили жорстокість в минулому, а й розширили її завдяки витонченим новітнім технологіям. … ».

Франкфуртський книжковий ярмарок (нім. Frankfurter Buchmesse) — найважливіший у світі міжнародний книжковий ярмарок, а також значний соціальний та культурний захід. Він має на меті бути найголовнішою бізнесовою подією для видавців, інформуючи їх про світові тенденції у книговиданні, даючи можливість контактувати з гравцями ринку і, перш за все, допомагати їм застосовувати інноваційні бізнес-моделі у книжковій та медійній індустрії.

Як повідомлялося, на Франкфуртському книжковому ярмарку розпочалася спеціальна програма для видавців з України та сусідніх країн.

Читайте також: Що говорили на відкритті Франкфуртського книжкового ярмарку-2023

Чільне зображення: фейсбук-сторінка фестивалю