У Національному музеї Тараса Шевченка триває авторська виставка Ростислава Лужецького «Найдовший рік».

13 картин, на яких майданівські протистояння, відчуття війни і смерті, алюзії на Шевченків 13-місячний щоденник «Журнал» й марійні образи об’єдналися у спільний наратив, складають своєрідний літопис «Найдовшого року» Ростислава Лужецького.

Над проєктом автор працював близько шести років, а умовний відлік його календаря розпочато 18 лютого 2014 року: «Мій “Найдовший рік” почався з картини “Сон”, найдовший особистий Шевченків рік — в очікуванні звільнення — завершено в “Журналі” віршем “Сон” (“На панщині пшеницю жала”), найдовший рік для України триває, ніби сон…».

Сюжети картин та закладені в них символи виростають з матеріально втіленого на письмі слова чи залишеної в історії події: будь то алюзія на біблійний сюжет (картина «Пускай хліб свій по крові», або ж числова символіка на умовний човнах (картина «Повернення», тут кожне число — це дата однієї з найтрагічніших подій від 2014 року). І звісно ж, для глядача лишається простір для власних перетворень і присвоєнь символів «Найдовшого року».

Наскрізним творчим прийомом для робіт Ростислава Лужецького є поєднання пластичних рішень із живописом. А нова авторська техніка, представлена в експозиції «Найдовший рік», побудована на опрацюванні пластичності тканини як матеріалу (найповніше представлено в триптиху «In memoriam»). Автор використовує тканину не для декоративності чи підтримки сюжету, а для творення предметних образів.

Ростислав Лужецький: «Процес творення кожного образу з використанням полотна дуже обмежений в часі, концентрований і спресований у ньому. Ти маєш лише годину на творення образу і найдовший рік на пошук контекстів і декорацій, у яких цей образ оживає».

На відкритті виставки візуальні образи і символи «Найдовшого року» одержать свою музичну канву: голосами Лесі і Галі Тельнюк (ТЕЛЬНЮК: Сестри).

Виставка триватиме до 16 вересня.

Подія на фейсбуці

Читайте також: Пройде виставка ілюстрацій Олександра Грехова «Привіт, а дорослі вдома є?»