Видавництво, що публікує Куркова у Франції: як залишитись незалежним

Як зацікавити крамниці книжками саме вашого видавництва? Що потрібно робити, щоби читацька аудиторія чекала на книжкові новинки? Як боротися за свого читача у непевному книжковому ринку Франції? Досвідом ділиться Елоді Пажо, яка опікується комерційними справами у відомому французькому видавництві «Liana Levi».

Подія відбулася у межах програми «Booking the Future».

Для України діяльність цього видавництва цікава тим, що воно має успішний досвід конкуренції з великими компаніями, а також вже кілька років успішно пропонує французькому читачеві романи українського письменника Андрія Куркова.

Елоді з раннього дитинства мріяла продавати книжки. Так і сталося, їй пощастило попрацювати в книгарнях, хоча і недовго, але у таких, що відрізнялися від інших, мали хорошу репутацію: «Vent d’Ouest» («Західний вітер») у Нанті, «La Machine à Lire» («Читальна машина») у Бордо. Потім вона стала представницею видавництва «Actes Sud», а згодом і відповідальним співробітником: у видавництві «Liana Levi» з 2004 року вона опікується комерційними справами. До її компетенції належать питання розповсюдження та дистрибуції, керування стоками та продажами, контакти з книгарнями, організація комерційних зустрічей та проектів, участь видавництва у салонах та фестивалях, управління Інтернет-сайтом та сторінками видавництва у соціальних мережах.

У багатьох європейських країнах, у томі числі й у Франції, розрізняють великі видавничі компанії, а також так звані «незалежні видавництва». В Україні їх називають «малими», тобто такими, що не входять до складу великих корпорацій та діють самостійно.

Останнім часом кількість незалежних видавництв у Європі зменшується. Великі компанії часто їх купують, але цінність незалежних компаній для ринку досить висока. Саме вони продукують нішові продукти та видання, які можуть бути не надто вигідними з комерційної точки зору, але мають високу культурну цінність. Серед незалежних видавництв теж трапляється багато успішних компаній, які готові якістю, ціною та асортиментом конкурувати з найпотужнішими книжковими гігантами.

Видавництво «Liana Levi», у якому працює Елоді Пажо, може пишатися тим, що діє з 1982 року. Воно досі успішне та помітне на видавничому ландшафті Франції. Видавництво створене у знаковий період для книжкової галузі Франції, адже у 1981-му році саме був ухвалений закон Ланга, в якому йдеться про встановлення фіксованої ціни на книжку.

Це видавництво не має визначеної спеціалізації, видає нон-фікшн, есеїстику, зарубіжну літературу, романи та повісті. «Liana Levi» намагається встановлювати певні орієнтири у всіх жанрах.

За рік воно продукує до 20-ти новинок, максимум – 30. Невелика кількість книжок дозволяє сконцентруватися на підтримані високої планки якості для кожного окремого видання. Суттєву кількість книжок «Liana Levi» також випускає і у кишеньковому форматі. Він зручний для читання в дорозі та дешевший, ніж великі книжки.

Книжка великого формату у Франції продаються за ціною від 14-ти до 15-ти євро. Вартість залежить від накладу.

А кишеньковий формат може коштувати від 2-х до 5-ти, а часом і 12 євро. Книжки кишенькового формату «Liana Levi» коштують від 7-ми до 13-ти євро, але вони виготовляються на дорожчому папері. Саме він дозволяє триматися видавництву на плаву. Кишенькова серія постійно розширюється і стає помітнішою, «Liana Levi» купує права на нові книжки й залучає серйозних авторів.

Читайте також: Французька панорама останніх видавничих трендів Жана-Гі Буена

Незалежні видавці та наступ великих конкурентів

У «Liana Levi» працює 6 осіб. Дистрибуцію забезпечують окремі компанії. Саме за зв’язки з дистрибуцією, журналістами та книгарнями відповідає Елоді Пажо.

Зараз у Франції важкі часи. Незалежні видавництва не часто виживають. Їх купують більші видавництва, тому кожен крок має бути виваженим та обережним. Необхідно ретельно розробляти стратегію презентації нових видань. Інколи «Liana Levi» друкує кілька книжок, ще до того, як надрукується весь тираж, щоби використати ці книжки для промоції.

Це ризикований крок, адже цифровий друк одиничних екземплярів коштує дорого. Але це необхідно для того, щоби на момент виходу з друкарні всього тиражу, на книжку були опубліковані рецензії, про неї знали та згадували у ЗМІ. Для французького читача присутність анонсів у ЗМІ та рецензії є- важливий чинник, що впливає на вибір книжки. Нині є можливість поширення безкоштовних цифрових копій серед фахової аудиторії, але цей процес не так швидко завойовує людей. Тому безкоштовне розповсюдження відбувається серед власників крамниць, бібліотек та журналістів. Це близько сотні паперових книжок із кожного нового тиражу.

Середній наклад книжки у Франції становить 3-5 тисяч примірників. Ті книжки, які раніше продавались десятитисячними тиражами, сьогодні скоротилися до 6 тисяч.

«Liana Levi» 2-3 тисячі примірників однієї назви.

Ситуація на ринку досить напружена, що позначається і на книгарнях, які обережніше почали замовляти продукцію на продаж.

Це може видатись дрібничкою, але також книжки окремо надаються і для оформлення вітрин. Такий підхід до промоції «Liana Levi» практикує систематично. Це стосується кожної нової книжки.

Книжковий ринок Франції досить динамічний. Багато крамниць проводять активну роботу з читачами, вміють залучати аудиторію, зацікавлювати книжками. Тому витрачання коштів для промоції не є марною справою. Це дійсно важливо для читацької аудиторії.

Активний період для видавничого ринку Франції – вересень. Тоді багато журналістів пишуть про книжки, оголошуються результати літературних премій, багато видавництв презентують свої найкращі новинки. Щоби нове видання не загубилось у цьому морі книжок, важливо його представити у найкращому світлі. Зазвичай у цей час «Liana Levi» презентує три нових видання. Ці три книжки не повинні конкурувати між собою. Наприклад, видавництво презентує один переклад, одну книжку французького автора, а також збірку есеїстики. Усі вони мають рівнозначно привертати увагу публіки.

До серпневих-вересневих заходів починають готуватися ще з квітня. У вересні виходить дуже багато книжкових новинок, тож завжди є загроза, що видання може загубитися серед популярних авторів чи світових бестселерів. Необхідно враховувати, що преса звертає увагу на резонансні книжки, тож дуже важливо представляти видання у найкращому світлі, міркувати над тим, що їх вирізняє з-поміж конкурентів.

Читайте також: Повільна література і нові технології: досвід авангардного видавництва P.O.L.

Взаємодія видавця та книгарні

У Франції, щоби книжку взяли у продаж до крамниці, необхідно зацікавити власника, переконати його, що саме ці видання варті уваги та найкращих місць на полиці. На зустрічах з представниками книгарень видавці мають 20 хвилин, щоб представити всі свої книжки. Треба робити це коротко і переконливо.

Розповісти про книжку за три хвилини – справа непроста, але саме у такому форматі продавець буде потім говорити з клієнтом.

На цих зустрічах видавці мають змогу поспілкуватися з працівниками книгарні, зрозуміти, що краще продається, почути про те, як працюється з читачами. Особистої зустрічі – нагода дізнатися, яка реальна людина ховається за електронною адресою. Це важлива складова співпраці. Це робота мурашки – піщинка до піщинки, але така праця має бути системною та ефективною.

Французький ринок дуже насичений, а темпи виробництва продукції просто колосальні. Є крамниці, які повертають книжки видавцю, якщо ті не продались за 6 місяців. Це значить, що життя книги дуже коротке, і не лише у Франції, але й на більшості ринків Європи.

Успіх українського письменника у Франції

Романи Андрія Куркова вже давно здобули славу у більшості країн Європи та Америки. Культовий роман «Пікнік на льоду» перекладений більш ніж 30-ма мовами. Це один з успішних перекладацьких кейсів «Liana Levi». Велику роль відіграють презентації самого автора та живе спілкування з читачем. Такі зустрічі потребують серйозних моральних та фінансових інвестицій, адже читачів важко змусити прийти до книгарні.

Зустрічі з Андрієм Курковим стають справжньою подією для вимогливої французької аудиторії, котра любить живе спілкування, задає завжди багато питань і реагує на жваві обговорення. Елоді зізнається, що іноді видавництво з крамницею вкладають великі інвестиції для зустрічі автора з читачами, а приходить лише 5-10 людей. Часом буває і 50. Успіх не гарантований навіть за найкращого піару та стратегії, але, наприклад, на зустрічах з Курковим завжди людно. Бувають такі випадки, коли публіці потрібен час для того, щоби оцінити автора.

Бувають майданчики з різною політикою. Деякі запрошують усіх підряд, інші надають слово лише авторитетним авторам. Добре, коли фестивалі чи книгарні запрошують авторів з власної ініціативи. Це полегшує роботу видавництву.

Потрібно вірити у свою книжку. Це важливо. У 2007 році видавництво «Liana Levi» випустило одну італійську книжку, яка стала неймовірно успішною у Франції (120 тисяч проданих примірників), хоча подібного розголосу на батьківщині не мала. Французький успіх видання допоміг його повторному відкриттю й в Італії. Так трапляється й тому, що у Франції та Європі загалом спостерігається одна важлива тенденція – зменшення тиражів та збільшення кількості асортименту.

Але далеко не всі французькі письменники заробляють на життя лише продажами книжок. Комерційно успішних авторів небагато, тому зазвичай вони вимушені мати ще якусь роботу.

Читайте також: Видавничий успіх на тлі занепаду культури читання в Італії