Вийшла перша частина інтервʼю Ліни Костенко Сергію Жадану

У пʼятницю, 11 липня 2025 року вийшла перша частина великого інтервʼю, яке українська поетка-шістдесятниця, письменниця, дисидентка Ліна Костенко дала українському письменнику, перекладачу, громадському діячу та військовослужбовцю Сергію Жадану. Про це Читомо повідомили представники Радіо Хартія.

Інтервʼю записали у листопаді 2024 року та у січні 2025 — це перше інтервʼю письменниці після багаторічної мовчанки в медіа. 

«Для нас велика честь, що Ліна Василівна погодилась дати інтерв’ю саме для Радіо Хартія: з довіри до нас, любові до Харкова та вдячності до 13 бригади НГУ “Хартія”», — зазначив Жадан.

У розмові йдеться про нові книги, над якими працює Ліна Василівна, про літературний процес останніх 100 років, та про нинішню війну Росії проти України, зокрема — про трагедію полонених з Азовсталі.

Інтервʼю поділили на три частини — «триптих» супроводжується деталізованими поясненнями до всіх імен, подій та явищ, про які говорить Ліна Василівна. У команді проєкту зазначають, що таке рішення прийняли через те, що багато з них можуть бути невідомими молодому поколінню, та й для досвідчених читачів. 

Перша частина отримала назву «Мені треба розібратися в витоках імперії» — у ній Костенко розповідає про історичний роман, над яким працює. Час дії — період Гетьманщини, доба українського бароко. Письменниця аналізує роль української шляхти й інтелігенції, яка ставала на службу Російській імперії або навпаки, чинила їй спротив, та прагне розібратися в витоках імперського мислення. Говорить про російську гомофобію й спроби компенсувати «брак мізків», нагадує про необхідність розрізняти ганьбу і трагедію й необхідність вчитуватися в історію ретельно та обережно.

У другій частина, а саме: «А треба ставити себе на місце Дзюби», поетка розмірковує про український культурний процес останнього століття й те, як він вписаний в європейський та згадує десятки митців і мисткинь її покоління.

«За що Григорій Кочур лаявся на Ліну Костенко, а Микола Бажан навпаки, хвалив? Про що був гнівний лист Дмитра Павличка до поетки? Чому Ліна Василівна шкодує про свій вірш до Павла Тичини? І чому наполягає: “а треба ставити себе на місце Дзюби”? На прикладі різних історій поетка змушує замислюватися: а як ми самі могли б діяти в обставинах, які затискають у кут?», — анонсують випуск у команді Радіо Хартія.

Окрім того, важлива частина розмови — українська школа перекладу. Ліна Василівна згадує перекладачів-титанів — Миколу Лукаша, Григорія Кочура, Максима Рильського, — та ділиться намірами видати свої, ще не друковані, поетичні переклади. 

Третя частина — «У нашій літературі кожна людина потрібна» — це сповнена гумору розмова Сергія Жадана і Ліни Костенко про літературу та її творців. Вони згадують поетів і поеток, яких варто не лише читати, а й глибше розуміти — їхні долі, трагедії, те, що завадило їм повністю розкритися. Хтось не встиг дописати головні твори через війну чи репресії ХХ століття, а хтось продовжує писати сьогодні — у нових обставинах, але в тіні того й самого ворога.

«Максим Кривцов і Тарас Ілля; Ярина Чорногуз і Олена Герасим’юк; Юрій Андрухович і Олександр Ірванець; Іван Драч і Дмитро Павличко; Павло Тичина й Володимир Сосюра — Ліна Василівна і Сергій Жадан спускаються й підіймаються різними десятиліттями української літератури останніх ста років, говорячи про процеси, невід’ємною частиною яких вони самі є», — зазначають у Радіо Хартія.

Наразі до перегляду доступна тільки перша частина інтервʼю. Друга та третя частини вийдуть 12 та 13 липня 2025 року на YouTube-каналі Радіо Хартія.

Інтерв’ю з Ліною Костенко — частина проєкту Радіо Хартія «Кругова оборона. Перші»: розмови з тими, хто творив країну: ще живі дисиденти, шістдесятники, легенди української культури й громадського опору. 

Постаті інших розмов із циклу «Кругова оборона. Перші», — лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, народна артистка України Ада Роговцева, дисидент Мирослав Маринович та поет Василь Голобородько. 

Нагадаємо, у 2024 році Ліна Костенко стала почесною громадянкою Києва.

Читайте також: Перемовчати, аби заговорити: Ліні Костенко 95 років